Справа № 191/1526/21
Провадження № 2/191/510/21
09 листопада 2021 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Твердохліб А.В.
за участю секретаря - Лобової Ю.Л.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на гараж,-
24.05.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до довідки від 24.09.2015 вих. № 1549 Комунальне підприємство «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, гараж , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 (один), заінвентаризовано за ОСОБА_1 , але право власності на гараж не видавалось. Загальна площа гаражу, збудованого на замельній ділянці за вищезазначеною адресою, з кадастровим номером: 1224887400:02:001:0345, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_1 складає 28,2 кв.м. Відповідно до розпорядження сільського голови Раївської сільської ради від 10 лютого 2016 року № 18-р про перейменування вулиць в населених пунктах Раївської сільської ради, назву вулиці Пролетарська перейменовано на Квітнева. Коли позивач звернувся до державного реєстратора прав власності на нерухоме майно відділу реєстрації Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області з приводу здійснення державної реєстрації права власності на вищезазначений гараж, йому було в усній формі роз'яснено, що ОСОБА_1 повинен надати документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, тобто на збудований гараж. У Департаменті ДАБІ Дніпропетровської області позивачу також усно роз'яснено, що на даний час в Управлінні відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію об'єкта, оскільки на момент будівництва гаражу (1988 рік) інспекції ще не існувало. Тому системне врегулювання вказаного питання можливе лише в рамках судового розгляду. В зв'язку із викладеним, позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на гараж, загальною площею 28,2 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 .
Позивач ОСОБА_1 до початку проведення судового засідання надав суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без його участі.
Представник відповідача Раївської сільської ради в особі виконуючої обов'язки Дерев'янко Л., до початку проведення судового засідання надала суду заяву про розгляд справи без її участі, згідно вимог чинного законодавства України.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, встановив наступне.
Стаття 41 Конституції України декларує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог ч. 1 ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За вимогами п. 1 ч. 2 цієї ж статті одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Зміст права власності встановлено статтею 317 Цивільного кодексу України і полягає у належності власникові права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, при цьому на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до витягу з рішення Раївської сілької ради сьомого скликання восьмої сесії від 28 лютого 2020 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуальних гаражів (код КВЦПЗ - 02.05.), ОСОБА_1 , загальною площею 0,0035 га, з кадастровим номером : 1224887100:02:001:0345, розташовану на території Раївської сільської ради за адресою : АДРЕСА_2 та передано у власність вищезазначену земельну ділянку ОСОБА_1 за рахунок земель житлової та громадської забудови ( а.с.17).
За інформаційною довідкою КП «Синельниківське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області від 24.09.2015 року №1549 зазначено, що гараж, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 (один), заінвентаризовано за ОСОБА_1 . Право власності на зазначене нерухоме майно в КП «Синельниківське МБТІ» станом на 31.12.2012 року не зареєстровано. В цілому на земельній ділянці розташований: гараж Г-1, погріб П-1 (збудовані в 1988 році). Загальна площа гаража складає 28,2 кв.м. (а.с.16).
З наданої суду копії технічного паспорта, виданого КП «Синельниківське МБТІ» вбачається наявність розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , блок «Е», гаражу НОМЕР_1, погребу (П-1) ( а.с. 8-13).
На підставі розпорядження сільського голови Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області № 18-р від 10 лютого 2016 року про перейменування вулиць в населених пунктах Раївської сільської ради, вулицю Пролетарська перейменовано на Квітневу (а.с.15).
Позивачу ОСОБА_1 державним реєстратором прав власності на нерухоме майно відділу реєстрації Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області в усній формі роз'яснено, що для реєстрації права власності на спірний гараж, йому необхідно надати документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, тобто на збудований гараж.
У департаменті ДАБІ Дніпропетровської області позивачу було роз'яснено, що на даний час в Управління відсутні правові підстави для прийняття в експлуатацію об'єкта, оскільки на момент будівництва гаражу (1988 рік) інспекції не існувало.
Таким чином, позивач позбавлений можливості оформити своє право власності на гараж в зв'язку із відсутністю документів про прийняття спірного гаража в експлуатацію та відсутністю правовстановлюючих документів на нього.
Нормою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до положень ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного Кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до Витягу з рішення Раївської сільської ради VII скликання 48 сесії від 28.02.2020 року ОСОБА_1 , передана у власність земельна ділянка загальною площею 0,0035 га, кадастровий номер 1224887100:02:001:0345, що розташована на території Раївської сільської ради для будівництва індивідуальних гаражів.
Ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року право власності та інші речові права на нерухоме майно набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом визнаються державою.
Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12).
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч. 1,2 ст.3 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 499 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва. Тобто, до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 05.08.1992 року»).
Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Відповідно до додатку 3 «Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно» рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, оскільки правовстановлюючі документи у позивача на гараж, збудований до 1992 року відсутні, право власності на земельну ділянку, яка відведена вже під збудований гараж, зареєстровано за позивачем, суд вважає, що позов слід задовольнити, визнавши за ним право власності на вказане нерухоме майно.
На підставі викладеного, ст. ст. 16, 319, 321, 328, 331, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 12,81, 82, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Раївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання права власності на гараж - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на гараж НОМЕР_1, загальною площею 28,2 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.
Суддя А. В. Твердохліб