Справа 206/3460/21
Провадження 2/206/1176/21
15 листопада 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Кушнірчука Р.О.,
при секретареві Ільїній І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ТЕПЛОЕНЕРГО» Дніпровської міської ради про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві,
за участю:
-представника позивача - адвоката Виприка С.О.,
-представника відповідача - ОСОБА_2 ,
06 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, обґрунтувавши останній тим, що вона є матір'ю ОСОБА_3 , який з 01 січня 2016 року по 27 жовтня 2017 року постійно мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та здійснював догляд та утримання ОСОБА_1 . 27 жовтня 2017 року ОСОБА_3 трагічно загинув при здійсненні своїх трудових обов'язків, у зв'язку з чим було призначене спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався на КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР. Внаслідок проведеного спеціального розслідування нещасного випадку складено акт за формою Н-5 від 05 квітня 2018 року, з якого вбачається, що комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку прийшла до висновку, що нещасний випадок з оператором котельні ОСОБА_3 , не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, акт за формою Н-1 не складався. Не погоджуючись з даним висновком представник позивача подав скаргу до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, де просив провести повторне (додаткове) спеціальне розслідування даного нещасного випадку. Відповідно до акту за формою Н-5 від 04 лютого 2019 року про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині, вбачається, що нещасний випадок на виробництві, під час якого загинув ОСОБА_3 стався внаслідок порушення Інструкції з охорони праці. Позивач вважає, що КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди матері померлого, оскільки у зв'язку зі смертю ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків, вона, як мати померлого переносить моральні страждання, змінився ритм її життя, зі смертю сина вона перенесла та переносить психоемоційний стрес і усвідомлення безповоротності втрати завдає їй душевного болю, у зв'язку з чим просить суд стягнути з КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 500000,00 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Ухвалою суду від 10 серпня 2021 року відкрито провадження по даній справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
29 вересня 2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі № 160/1841/20 за позовом ОСОБА_4 , яка доводиться цивільною дружиною ОСОБА_3 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні одноразової страхової допомоги у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві, третя особа - ОСОБА_1 та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, встановлено, що допустимих та належних доказів спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_1 останньою до суду подано не було. Також, в зазначеній постанові міститься посилання на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2019 року по цивільній справі № 206/4028/18, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 в період зазначений в заяві не проживала з сином ні за своєю адресою місця реєстрації, ні за адресою реєстрації та проживання загиблого сина. Представник відповідача ОСОБА_2 зазначає, що
твердження ОСОБА_1 про те, що їй також було завдано душевного болю та страждань тим, що вона зверталась до відповідача із запитами/скаргами, щоб встановити істину причину смерті ОСОБА_3 та дуже довго чекала на встановлення саме істини про причини його загибелі не є коректним відносно відповідача, оскільки спеціальне розслідування, що проводилось з 30 жовтня 2017 року по 04 квітня 2018 року і повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку, що проводилось з 11 червня 2018 року по 28 січня 2019 року, здійснювались спеціальною комісією створеною ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, а тому завдання позивачу додаткових страждань, пов'язаних з встановленням істинної причини загибелі її сина, жодним чином не можуть ставитись в вину відповідача. Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 також звертає увагу на те, що відповідно до акту проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 визнано особою, дії або бездіяльність якої призвели до настання нещасного випадку. З вказаного акту вбачається, що смерть ОСОБА_3 за висновком КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 12.12.2017 № 2986 настала від хронічної ішемічної хвороби серця. Відповідно до додаткового висновку КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» спровокувати загострення ішемічної хвороби серця з розвитком гострої недостатності кровообігу можуть численні зовнішні та психоемоційні фактори, у тому числі тривале перебування у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю, але переконливих наукових даних щодо впливу 23% карбоксигемоглобіну в крові на настання смерті внаслідок ішемічної хвороби серця немає, і в цілому визначити фактор, який у даному конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого з настанням смерті, не надається можливим через відсутність судово-медичних даних. Таким чином, на думку представника відповідача ОСОБА_2 , в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, а отже немає причинно-наслідкового зв'язку між такою дією та завданою шкодою. Вважає, що причиною смерті ОСОБА_3 стала хронічна хвороба, вплив виробничого фактору на виникнення якої не доведено.
06 жовтня 2021 року від представника позивача ОСОБА_5 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначає, що не погоджується з доводами викладеними у відзиві на позовну заяву та вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідно до акту за формою Н-5 від 04 лютого 2019 року про проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині 00 хвилин, вбачається, що нещасний випадок на виробництві, під час якого загинув ОСОБА_3 стався внаслідок порушення Інструкції з охорони праці.
ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні позову, оскільки жодні дії чи бездіяльність КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Самарським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрацій актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 від 03 листопада 2017 року (а. с. 5)
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 30 жовтня 2017 року складено відповідний актовий запис № 1987, Чечелівським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а. с. 6).
Актом проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині 00 хвилин на КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР від 28 січня 2019 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.Є. від 04 лютого 2019 року, скасовано акт за формою Н-5, затверджений 05 квітня 2018 року, складений за результатами попереднього розслідування. З акту вбачається, що комісія провела з 11 червня 2018 року по 28 січня 2019 року повторне (додаткове) спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним наслідок, що стався у приміщенні котельні за адресою: АДРЕСА_2 . При проведенні спеціального розслідування враховано, зокрема, висновок КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» від 12 грудня 2017 року № 2986, за яким смерть ОСОБА_3 настала від хронічної ішемічної хвороби серця. Встановлені причини настання нещасного випадку, зокрема основна - організаційна причина, а саме порушення трудової та виробничої дисципліни, невиконання вимог інструкції з охорони праці: первинний розпал котла після тривалої зупинки або розпал згідно температурному графіку повинен був проводитися тільки при наявності розпорядження, записаного в змінному журналі особою, відповідальною за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, або особою, що її замінює; заборонено пуск в роботу котлів з несправними арматурою, живильними приладами, автоматикою безпеки та засобами протиаварійного захисту і сигналізації; не виконання посадових обов'язків, а саме здійснення контролю за виконанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, обладнання та іншими засобами виробництва, використання засобів колективного та індивідуального захисту, виконання робіт у відповідності з вимогами охорони праці. Супутньою причиною визначено психофізіологічну причину - незадовільний стан здоров'я, технічна причина - відсутня. Комісією вирішено, що нещасний випадок з оператором котельні ОСОБА_3 є таким, що пов'язаний з виробництвом. Встановлено осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до настання нещасного випадку, якими є ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Комісією під час проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку також встановлено, що згідно відповіді КЗ «Дніпровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги» ДМР під час проходження ОСОБА_3 первинного медичного огляду за направленням центру зайнятості у нього було встановлено ДЗ: Гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, міопія обох очей слабкого ступеню. Висновок: придатний до роботи за професією оператор котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Повторний висновок наданий 05 жовтня 2017 року: приданий до роботи за професією оператора котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Під час прийому на роботу ОСОБА_3 мав на руках карту працівника видану за результатами медичного огляду, в якій зазначено діагноз, висновок про професійну придатність працювати за професією і не повідомив про заборону робіт у нічний та добові зміни. ОСОБА_3 при прийомі на роботу написав заяву про роботу за сумісництвом, згідно якої він міг працювати у час вільний від основного робочого часу.
З акту також вбачається, що згідно висновку КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судових медичних експертиз» ДОР» від 12.12.2017 № 2986, при судово-токсилогічному дослідженні крові з крові трупа ОСОБА_3 , виявлений карбоксигемоглобін у кількості 23%, що вказує на перебування померлого у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю. Спровокувати загострення ішемічної хвороби серця з розвитком гострої недостатності кровообігу можуть численні зовнішні й фізичні та психоемоційні фактори, у тому числі перебування у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю, але переконливих наукових даних щодо впливу 23% карбоксигемоглобіну в крові на настання смерті внаслідок ішемічної хвороби серця немає, і в цілому визначити фактор (фактори), який у даному конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого з настанням смерті, не надається можливим через відсутність судово-медичних даних (а. с. 13-17).
Наведене в акті проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині 00 хвилин на КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР від 28 січня 2019 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.Є. від 04 лютого 2019 року, повною мірою узгоджується із відомостями викладеними у акті № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом відносно ОСОБА_3 від 28 січня 2019 року, затвердженого т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Катченко В.Є. від 04 лютого 2019 року. В п. 7 акту визначено причини нещасного випадку: технічна причина - відсутня, основна - невиконання вимог інструкції з охорони праці, супутня - психофізіологічна, незадовільні фізичні дані або стан здоров'я (а. с. 18-20).
Відповідно до довідки КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР № 8 від 28 лютого 2019 року, ОСОБА_3 працював оператором котельні 2-го розряду (на час опалювального періоду 2017-2018 років) з 21 жовтня 2017 року по 27 жовтня 2017 року, останнього було звільнено у зв'язку зі смертю (а. с. 21).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (частина перша та друга статті 23 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до абз. 2, 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами представника відповідача ОСОБА_2 з приводу того, що в діях відповідача відсутня ознака протиправності, а отже немає причинно-наслідкового зв'язку між жодними діями чи бездіяльністю КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР та настанням смерті ОСОБА_3 .
Так, в акті проведення повторного (додаткового) спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 27 жовтня 2017 року о 23 годині 00 хвилин, вказано, що комісією під час проведення розслідування враховано висновок КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 2986 від 12.12.2017, відповідно до якого смерть ОСОБА_3 настала від хронічної ішемічної хвороби серця, а при судово-токсикологічному дослідженні з трупа ОСОБА_3 , виявлений карбоксигемоглобін у кількості 23%, що вказує на перебування померлого у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю. З цього висновку також вбачається, що спровокувати загострення ішемічної хвороби серця з розвитком гострої недостатності кровообігу можуть численні зовнішні й фізичні та психоемоційні фактори, одним з яких є перебування у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю. Водночас із цим, переконливих наукових даних щодо впливу 23% карбоксимоглобіну в крові на настання смерті внаслідок ішемічної хвороби серця немає, і в цілому визначити фактор (фактори), який у даному конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого з настанням смерті, не надається можливим через відсутність судово-медичних даних.
Крім того, суд також приймає до уваги ту обставину, що з відповіді КЗ «Дніпровське клінічне об'єднання швидкої медичної допомоги» ДМР, на яку є посилання у вказаному акті, вбачається, що під час проходження ОСОБА_3 первинного медичного огляду за направленням центру зайнятості у нього було встановлено ДЗ: Гіпертонічна хвороба ІІ ступеню, міопія обох очей слабкого ступеню, висновок: придатний до роботи за професією оператор котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Повторний висновок наданий 05 жовтня 2017 року: приданий до роботи за професією оператора котельні за умови відсутності нічних та добових змін. Під час прийому на роботу ОСОБА_3 не повідомив про заборону робіт у нічний та добові зміни.
Висновком КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 2986 від 12.12.2017, який враховано комісією під час проведення розслідування нещасного випадку не підтверджується той факт, що ОСОБА_3 помер саме у зв'язку з тривалим перебуванням у середовищі з підвищеною концентрацією у повітрі оксиду вуглецю, оскільки визначити фактор (фактори), який у даному конкретному випадку міг спровокувати загострення ішемічної хвороби серця у померлого з настанням смерті, не надається можливим.
Суд також не може залишити поза увагою і той факт, що сам ОСОБА_3 є особою, чиї дії призвели до настання нещасного випадку, що узгоджується з причинами нещасного випадку вказаними у п. 7 акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.
Судом також враховано ту обставину, що Первинною профспілковою організацією КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР за зверненням ОСОБА_1 останній неодноразово надавалась матеріальна допомога, ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 вказану обставину не заперечували.
Зважаючи на викладені обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову, оскільки позивачем не доведено, що неправомірні рішення, дії чи бездіяльність КП «ТЕПЛОЕНЕРГО» ДМР перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_3 , що зумовлювало б наявність вини останніх у завданні моральної шкоди ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10 - 13, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві - відмовити повністю.
Судові витрати з розгляду справи віднести за рахунок держави.
Повний текст рішення складено 19 листопада 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук