справа №176/2216/21
провадження №2-а/176/20/21
18 листопада 2021 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Крамар О.М.,
за участі секретаря судових засідань Кіняк Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, в м. Жовті Води, в залі суду, адміністративну справу № 176/2216/21 за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції в Полтавській області (юридична адреса: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В) про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕОА № 4975187 від 31.10.2021 року, -
08 листопада 2021 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕОА № 4975187 від 31.10.2021 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 31.10.2021 року відповідачем була складена постанова серії ЕОА №4975187, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено штраф у розмірі 340 грн 00 коп.
На думку позивача, відповідач при складанні адміністративного матеріалу допустив грубі порушення та не дослідив усі обставини справи, а тому винесена постанова є необгрунтованою, незаконною, а отже підлягає скасуванню з таких підстав. У постанові зазначено, що він керував транспортним засобом, який підлягає обов'язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив п.п. «б» 31.3 ПДР України.
Позивач категорично не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки згідно з п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
a)посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон);
в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції;
г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів - документацію відповідно до вимог спеціальних правил;
ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);
д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).
Відповідно до п.2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
a)пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
На думку позивача, поліцейський не мав права перевіряти документи, що підтверджують проходження технічного огляду, відповідно до вищезазначених пунктів. Позивач надав відповідачу відповідні документи, однак останній не взяв їх до уваги та виніс безпідставну постанову.
Складання Постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, що підтверджується Постановою Верховного Суду у справі №357/10134/17 від 23.10.2019, подібні постанови підлягають скасуванню.
Позивач зазначає, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
На думку позивача, сам факт вчинення правопорушення не доведений, як і не доведена його вина у інкримінованому правопорушенні. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи. їх права і обов'язки.
Позивач зазначає, що жодних прав та обов'язків йому роз'яснено не було. Крім того, ним були заявлені клопотання про надання доказів вчиненого ним правопорушення та про необхідність залучення захисника, оскільки йому необхідний був професійний захист юриста, який би зміг захистити його права. Ці клопотання поліцейський залишив взагалі без розгляду і знехтував його правами.
Верховний Суд у Постанові від 18.02.2020 у справі № 524/9827/16-а вказав, що ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості скористатися допомогою адвоката є порушенням прав такої особи, а також порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Окрім того, позивач зазначив, що поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, адже розгляду справи взагалі не було. Поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст. 276, 277, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
Враховуючи викладене, позивач вважає, що є всі підстави вважати, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів МВС України, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, необгрунтовано, упереджено, за неіснуюче правопорушення, якого він не скоїв, з порушенням його законних прав, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Тому враховуючи, вищевикладене просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕОА №4975187 від 31.10.2021 року.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2021 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 14 год. 00 хв. 18 листопада 2021 року.
Позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явився. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, який належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач Управління патрульної поліції в Полтавській області, належним чином повідомлене про дату, час та місце судового розгляду, шляхом направлення на офіційну електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї документами, у судове засідання свого повноважного представника не направило.
11 листопада 2021 року від представника Управління патрульної поліції в Полтавській області Детюк Д.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи, призначеної на 18.11.2021 року о 14 год. 00 хв., оскільки повістка разом з ухвалою про відкриття провадження, позовною заявою надійшли до УПП в Полтавській області ДПП 10.11.2021 та в неї недостатньо часу для підготовки судового засідання, складання пояснення по справі та надання доказів. Просила перенести розгляд справи для підготовки до судового засідання та надання відзиву.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, відсутні підстави для відкладення розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕОА № 4975187 від 31.10.2021 року. У представника відповідача було достатньо часу з 10.11.2021 року по 18.11.2021 року для подання відзиву на позов. Правила КАСУ про надання відповідачу 15-денного строку для подання відзиву на позов у таких категоріях справ не розповсюджуються. Розгляд таких справ передбачений переграфом 2, що регулює розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, вважає необхідним зазначити наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 3 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4975187 від 31.10.2021 року, складеною Управлінням патрульної поліції в Полтавській області, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Згідно з вищезазначеною постановою, інспектором встановлено, що «31.10.2021 року о 23 год. 25 хв. в м. Полтава по вул. Харківське Шосе, водій, керував транспортним засобом LT 46 НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив п.31.36 Правил дорожнього руху України. /а.с.7/
Згідно із ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, відповідач по справі не надав суду взагалі жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до вимог статті 10 КУпАП вина є обов'язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.
Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, від 04.11.1950 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI. представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
З огляду на вищезазначене, оскільки відповідачем по справі не надано жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд вважає винну останнього недоведеною.
Частина 2 ст.77 КАС України регламентує, що саме на суб'єкт владних повноважень покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення, а не на позивача. В даному випадку саме відповідач - Управління патрульної поліції в Полтавській області зобов'язане доказати правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності належними та допустими доказами. Однак, відповідач не надав суду докази правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
У зв'язку із зазначеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 139 КАС України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 9, 10, 11, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 6-10, 12, 19, 20, 22, 72-78, 79, 90, 94, 124, 139, 159, 160, 205, 241-246, 250, 257, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕОА №4975187 від 31 жовтня 2021 року - задовольнити.
Постанову серії ЕОА №4975187 від 31 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду складено 18.11.2021 року.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Полтавській області, юридична адреса: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В, ЄДРПОУ 40108646.
Суддя