№ 207/3995/14-ц
№ 6/207/305/21
27 жовтня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Т.Ю. Погребняк
при секретарі С.Б.Моспан
розглянувши у судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, -
29 червня 2021 року представник Акціонерного товариства "Альфа-Банк" Стеценко М.В. звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа № 207/3995/14-ц, виданого 03 грудня 2014 року на підставі рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 17 жовтня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Альфа-Банк” заборгованості за кредитним договором № 700007764 від 13.06.2008 року у розмірі 1777601,93 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 264444,51 грн., заборгованості за відсотками 117835,48 грн., пеня 1395321,94 грн. та судового збору в сумі 3654 грн. 00 коп.
В обґрунтування заяви представник посилається на те, що 17 жовтня 2014 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська було ухвалено рішення по справі №207/3995/14-ц за позовом Акціонерного товариства “Альфа-Банк”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
03 грудня 2014 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 1777601,93 грн.
26 грудня 2017 року старшим державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області виконавчий документ було повернуто стягувачу.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином. Неявка учасників справи не перешкоджає вирішенню питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява Акціонерного товариства "Альфа-Банк" Стеценко М.В. не підлягає задоволенню з таких підстав.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно статті 12 Закон України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Таких причин заявником не надано.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Встановлення в законі строків на пред'явлення виконавчих листів до виконання також спрямовано на забезпечення вказаного принципу. Безпідставне поновлення строку може порушити принцип правової визначеності.
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
Отже, суд вважає, що при зверненні до суду з заявою про поновлення строку для пред'явлення його до виконання, заявник не подав належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів, що підтверджували поважність підстав для поновлення строків для пред'явлення виконавчого документу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява представника Акціонерного товариства "Альфа-Банк" Стеценко М.В. про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» , ст. 433 ЦПК України , суд
У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Альфа-Банк" Стеценко М.В. про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - відмовити .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Т.Ю. Погребняк