Справа № 932/9098/21
Провадження № 1-кс/932/4543/21
08 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду скаргу ОСОБА_3 на дії чи бездіяльність уповноважених слідчого СВ Відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_3 , у якій він прохає зобов'язати слідчого СВ Відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 внести відомості за його заявою від 21 жовтня 2021 року щодо вчинення кримінального правопорушення за попередньою правовою кваліфікацією ч. 5 ст. 186 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати кримінальне провадження.
Скаргу обґрунтована наступним чином.
Так, ОСОБА_3 звернувся з заявою про скоєння кримінального правопорушення 19.03.2020 року групою невстановлених осіб в особливо великих розмірах за ч.5 ст. 186 КК України за адресами: АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 .
Вказана заява була отримана ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 21.10.2021 року за вхідним К-950.
Незважаючи на численні звернення ОСОБА_3 до відділення поліції, про результати розгляду заяви на момент подання скарги його не повідомлено.
ОСОБА_3 надав заяву про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий на судове засідання не з'явився, надав для долучення до матеріалів скарги копію відповіді на заяву та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 КПК України в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує, що неявка суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду таких скарг, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті у їх відсутність.
Вивчивши скаргу та додані до неї документи, виходжу з наступного.
З матеріалів скарги встановлено, що в провадженні слідчого відділення ВП №7 перебуває кримінальне провадження № 12020040640000751 від 26.12.2019 р., внесене до ЄРДР за ознаками складу кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 186 та ч. 1 ст. 364 КК України.
Як зазначає ОСОБА_3 у заяві (повідомлення) від 21.10.2021 р, згідно підготовлених потерпілими довідок орієнтована вартість пограбованого майна за двома адресами складає 10 000 000 грн., що відповідає особливо великим розмірам нанесеної шкоди, бо значно перевищує 681 000 грн., то він, користуючись правами потерпілої особи, подав клопотання щодо експертного встановлення вартості меблів і речей, якими заволоділи грабіжники. Також ОСОБА_3 зазначає, що йому відомо про призначену товарознавчу експертизу.
Слідчим СВ ВП №7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_5 було надано відповідь на заяву ОСОБА_3 від 21 жовтня 2021 року, в якій він зазначає, що потерпілими надана орієнтовна вартість пограбованого майна, яка відповідає особливо великим розмірам та станом на 02 листопада 2021 року, для встановлення точної суми збитку, по кримінальному провадженню № 12020040640000751 від 26.12.2019 р. призначені та проводяться судово-товарознавчі експертизи, за результатами яких буде прийнято рішення щодо кваліфікації кримінального правопорушення.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Слід враховувати, що на цьому етапі розвитку правових відносин стосовно ймовірного вчинення діяння, відповідальність за яке встановлена КК України, не достатньо об'єктивних відомостей навіть для попередньої констатації наявності або відсутності ознак складу злочину. З огляду на такі обставини необхідно звернути увагу, що вимога про внесення відомостей до ЄРДР на підставі заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не передбачає здійснення оцінки обґрунтованості таких заяв на наявність ознак складу кримінального правопорушення, а передбачає лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР. Викладені в такому повідомленні обставини підлягають перевірці, але така перевірка повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР.
Самостійне визначення особою у заявах про злочин наявності певної статті КК та бажаної кваліфікації без наведення достатніх відомостей не може автоматично свідчити про те, що було вчинено саме ці злочини. Крім того, слідчий, прокурор не зобов'язаний вносити відомості до реєстру у точній відповідності зі змістом заяви в частині обраної заявником правової кваліфікації.
Необхідно звернути увагу, що КПК та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення не містить жодного посилання про можливість зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення слідчим на стадії досудового розслідування до повідомлення про підозру.
До того ж, аналізуючи відповідні норми КПК, можна дійти висновку, що зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення врегульована належним чином лише на стадії судового провадження статтею 337 цього Кодексу.
Зокрема, прокурор може змінювати обвинувачення, якщо будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення (стаття 338 КПК) або суд може вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до статті 279 КПК України, про зміну правової кваліфікації на стадії досудового розслідування у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язані виконати вимоги для вручення письмового повідомлення про підозру, передбачені статтею 278 КПК.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 1, 3, 5 статті 22 КПК). Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК (частини 1, 3 статті 26 КПК).
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та здійснення функції обвинувачення покладено на прокурора (статті 36 КПК), зокрема, прокурор уповноважений давати вказівки щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій, чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК, скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих, ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування та інші повноваження (пункти 4,7-8 частини 2 статті 36 КПК).
Той факт, що кримінальне провадження № 12020040640000751 від 26.12.2019 р. зареєстроване, свідчить про можливість (й обов'язок сторони обвинувачення) подальшого збирання доказів у цьому провадженні, що, у свою чергу, не виключає можливості як подальшого уточнення правової кваліфікації кримінального правопорушення, у тому числі й до правової кваліфікації за ч.5 статті 186 КК України, яку заявник вважає правильною. На процес збирання доказів можуть впливати й інші учасники кримінального провадження, зокрема, заявник та потерпілий, їх представники, шляхом подання на підтвердження своєї заяви речей і документів (пункт 2 частини 2 статті 60 КПК), подання доказів слідчому, прокурору, слідчому судді, суду, заявлення клопотань, надання пояснень тощо (частина 1 статті 56 КПК).
У той же час ні заявник, ні потерпілий, ні слідчий суддя не уповноважені спрямовувати хід досудового розслідування, зокрема, шляхом нав'язування слідчому саме тієї кваліфікації кримінального правопорушення, яка є бажаною для них, чи яку вони вважають правильною.
Таким чином, здійснення судового контролю з боку слідчого судді за діями слідчого, прокурора щодо правильності правової кваліфікації (у тому числі попередньої кваліфікації при внесенні відомостей заяви про кримінальне правопорушення до ЄРДР) на етапі досудового розслідування до повідомлення особи про підозру КПК не передбачено. Виправлення допущених слідчим помилок на цьому етапі можливе прокурором в рамках процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні ОСОБА_3 на дії чи бездіяльність уповноважених слідчого СВ Відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії чи бездіяльність уповноважених слідчого СВ Відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ