Справа № 761/40263/21
Провадження № 1-кс/761/22258/2021
10 листопада 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю прокурора ОСОБА_2 захисника ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 при секретарі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021100000001330 від 09.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, працюючого виконробом у ТОВ «СПІБ ДЕВЕЛОПМЕНТ», перебуває в офіційному шлюбі, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України,
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12021100000001330 від 09.11.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100000001330 від 09.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація кримінального правопорушення
За обставин, викладених у клопотанні встановлено, що 08 листопада 2021 року приблизно о 21 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в четвертій (крайній лівій) смузі проїзної частини проспекту Перемоги у м. Києві, зі сторони станції метро «Святошин» в напрямку станції метро «Житомирська», наближаючись до перехрестя з бульваром Академіка Вернадського.
В цей час попереду, в четвертій (крайній лівій) смузі попутного напрямку руху, стояли автомобілі марки «Mitsubishi-Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 та «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , один за одним відповідно, внаслідок оформлення працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України адміністративних матеріалів про дорожньо - транспортну пригоду.
Крім того, на проїзній частині проспекту Перемоги, біля місця розташування вказаних транспортних засобів, серед інших перебували пішохід ОСОБА_8 (водій автомобіля марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 ), розташовуючись попереду автомобіля марки «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , та пішохід ОСОБА_9 - працівник Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який стояв попереду автомобіля марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 .
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України:
- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- п. 2.9: водієві забороняється:
- підпункт «а»: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;
- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_4 виявились у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, розпочав керування автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого, рухаючись по проїзній частині проспекту Перемоги у м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого, при виникненні перешкоди для руху у вигляді автомобіля марки «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , який нерухомо стояв попереду в смузі його руху та який він об'єктивно спроможній був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до його зупинки, та напроти перехрестя пр. Перемоги з бульваром Академіка Вернадського у м. Києві, здійснив зіткнення із нерухомим автомобілем марки «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , який в свою чергу, по інерції відновив рух та, перебуваючи у некерованому стані, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , з подальшим зіткненням із нерухомим автомобілем марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 , який у свою чергу, рухаючись у некерованому стані, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 та зіткнення із нерухомим автомобілем «Mitsubishi-Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні).
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пішохід ОСОБА_8 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Після скоєння вказаної пригоди, ОСОБА_4 з місця пригоди зник в невідомому напрямку та в подальшому був затриманий працівниками поліції за місцем свого проживання.
Порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Крім цього, 08 листопада 2021 року приблизно о 21 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем марки «Hyundai Santa Fe», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в четвертій (крайній лівій) смузі проїзної частини проспекту Перемоги у м. Києві, зі сторони станції метро «Святошин» в напрямку станції метро «Житомирська», наближаючись до перехрестя з бульваром Академіка Вернадського.
В цей час попереду, в четвертій (крайній лівій) смузі попутного напрямку руху, стояли автомобілі марки «Mitsubishi-Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні), «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 та «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , один за одним відповідно, внаслідок оформлення працівниками Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України адміністративних матеріалів про дорожньо - транспортну пригоду.
Крім того, на проїзній частині проспекту Перемоги, біля місця розташування вказаних транспортних засобів, серед інших перебували пішохід ОСОБА_8 (водій автомобіля марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 ), розташовуючись попереду автомобіля марки «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , та пішохід ОСОБА_9 - працівник Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який стояв попереду автомобіля марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 .
В процесі руху ОСОБА_4 здійснив зіткнення із статичним автомобілем марки «Renault-Logan», д.н.з. НОМЕР_4 , який в свою чергу, по інерції відновив рух та, перебуваючи у некерованому стані, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , з подальшим зіткненням із нерухомим автомобілем марки «BMW-X3», д.н.з. НОМЕР_3 , який у свою чергу, рухаючись у некерованому стані, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 та зіткнення із нерухомим автомобілем «Mitsubishi-Outlander», д.н.з. НОМЕР_2 (на синьому фоні).
Після скоєння зіткнення, ОСОБА_4 покинув місце дорожньо-транспортної пригоди, допустивши порушення вимог пункту 2.10 підпункти «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України:
- п. 2.10: у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
- підпункт «а»: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
- підпункт «б»: увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
- підпункт «г»: вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
- підпункт «д»: повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
- підпункт «е»: вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому, що він, маючи об'єктивну змогу усвідомити, що він вчинив дорожньо-транспортну пригоду, в результаті якої потерпілий ОСОБА_9 опинився в небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадності, порушуючи вимоги пункту 2.10 підпункти «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України, будучи зобов'язаним і маючи змогу надати потерпілому первинну домедичну допомогу, викликати швидку медичну допомогу, передбачити настання суспільно небезпечних наслідків для потерпілого, а також звернутися за допомогою до сторонніх осіб, умисно завідомо залишив без допомоги останнього на місці дорожньо-транспортної пригоди в небезпечному для життя стані, якого він сам поставив в небезпечний для життя стан та зник з місця ДТП в невідомому напрямку, переховуючись за місцем свого проживання, де згодом був затриманий працівниками поліції
З урахуванням цих обставин, ОСОБА_4 на думку сторони обвинувачення, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
Обґрунтування клопотання
Як зазначено у клопотанні 08.11.2021 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.
09.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
При цьому зазначено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця ДТП від 08.11.2021 року та схемою до нього; допитами свідків; протоколом огляду та перегляду відеозапису, тощо.
В клопотанні зазначено, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених КПК України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Як зазначено у клопотанні, більш м'які запобіжні заходи застосовані до підозрюваного ОСОБА_4 не достатні для запобігання вищевказаним ризикам. Таким чином, на думку слідчого до ОСОБА_4 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Доводи сторін
Прокурор в судовому засіданні підтримала клопотання, просила обрати запобіжний захід на два місяці, в обґрунтування необхідності його обрання навела ті обставини, що існує обґрунтована підозра у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що підозрюваний втік з місця пригоди та переховувався від органів досудового розслідування. В обґрунтування наявних ризиків вказала, що особа залишила місце ДТП, після затримання відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що може свідчити про перешкоджання органу досудового розслідування у проведенні слідства. Щодо наявності даних про те, що підозрюваний вчинював злочин у стані алкогольного сп'яніння та щодо тяжкості отриманих потерпілими тілесних ушкоджень, повідомила, що наразі підтверджуючих даних немає, з огляду на початкову стадію досудового розслідування та відсутністю висновків експертів щодо вказаних питань. З приводу обставин отримання підозрюваним тілесних ушкоджень під час його затримання повідомила, що про такі обставини в неї до сьогодні інформація була відсутня.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 . Повідомив, що у органу досудового розслідування на даний час відсутня експертиза по тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , а також щодо діагнозу іншої особи. При цьому ОСОБА_4 свою винну в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок яких потерпілі отриманні тілесні ушкодження визнає та готовий компенсувати всі витрати на їх лікування. Що стосується алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 то даний факт не доведений, оскільки останній відмовився від проходження на той момент проходити медичний огляд, у зв'язку з чим кваліфікація дій підозрюваного за ч. 2 ст. 286-1 КК України не підтверджена. ОСОБА_4 дійсно залишив місце ДТП, яке сталося з його вини. Крім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Посилання слідчого щодо можливого незаконного впливу на понятих та свідків в кримінальному провадженні, немає жодного обґрунтування, адже ОСОБА_4 свою винну у скоєному визнає, готовий співпрацювати зі слідством. Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання і роботи, одружений, характеризується з позитивної сторони за місцем роботи. Просить відмовити в задоволені клопотання та обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Надав письмове клопотання, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, характеристику з ТОВ «СПІБ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника. Повідомив, що не заперечує свою провину щодо порушення правил дорожнього руху, наслідком чого стало ДТП, місце ДТП залишив, так як перебував у шоковому стані. Наразі, його рідні готові на відшкодування завданої потерпілим шкоди. Щодо обставин ДТП вказав, що ввечері повертався додому після роботи, алкоголю чи інших заборонених речовин він не вживав та був тверезий, автомобіль патрульної поліції стояв за автомобілями, що потрапили в ДТП, місце оформлення ДТП не було огородженим відповідно до порядку. При цьому повідомив, що він прагне працювати, щоб відшкодувати шкоду потерпілим, у зв'язку з чим просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, переховуватися від органів досудового розслідування наміру немає. Також зауважив, що під час затримання працівниками поліції було нанесено йому тілесні ушкодження, та саме через це він відмовився проходити огляд на стан сп'яніння, а не через те, що був нетверезий.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали, додатково долучені в судовому засіданні документи, дійшов наступного висновку.
Мотивація суду
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021100000001330 від 09.11.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
З наданих матеріалів клопотання, пояснень учасників судового розгляду вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри причетності ОСОБА_4 до подій, які мали місце 08.11.21 року за обставин, викладених у клопотанні слідчим, виходячи із стандарту «обґрунтована підозра», який застосовується у практиці ЄСПЛ, що підтверджується наявними в матеріалах та дослідженими слідчим суддею документами під час розгляду клопотання. Щодо обставин відсутності даних на підтвердження перебування підозрюваного у стані алкогольного сп'яніння на час ДТП та даних щодо тяжкості отриманих потерпілими тілесних пошкоджень, слід зауважити, що досудове розслідування наразі лише розпочато та перебуває на початковій стадії, та в подальшому в разі необхідності питання щодо зміни підозри в залежності від отриманих висновків судових експертиз має бути вирішено з урахуванням положень ст. 279 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
08.11.2021 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України.
09.11.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286-1, ч.1 ст.135 КК України.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як зазначено у положеннях ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
При цьому суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість можливого покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про доцільність застосування запобіжного заходу, також необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» у національному законодавстві не визначене, то, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд має враховувати позицію Європейського Суду з прав людини, відображену у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) відповідно до якого «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Кущ проти України», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
Як вбачається зі змісту повідомлення про підозру, його формулювання містить інформацію про те, що ОСОБА_4 дійсно при встановлених досудовим слідством обставинах міг вчинити інкриміновані йому правопорушення, тобто наявна обґрунтована підозра у злочинах, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 178 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три таких ризики.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є, зокрема, тяжким. Ця обставина сама по собі вже може бути причиною для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Так, сторона обвинувачення вказує, що ОСОБА_4 вже вчинив дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування, а саме, одразу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, усвідомлюючи, що пішохід внаслідок наїзду отримав тілесні ушкодження, в результаті чого перебуває у небезпечному для життя стані та йому необхідна медична допомога, маючи об'єктивну змогу викликати швидку медичну допомогу, надати першу невідкладну допомогу та залишатися на місці, втік в невідомому напрямку, переховувався за місцем свого проживання, де згодом був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, підозрюваний усвідомлюючи невідворотність покарання, може вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування.
Сторона захисту заперечує наявність такого ризику.
В розумінні Кримінального кодексу України інкримінований ОСОБА_4 злочин є тяжкими.
При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.
Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду.
Слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.
Можливість вчинити вплив на свідків, потерпілих, їх родичів.
Слідчий в клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 може вчинити вплив на свідків, потерпілих, їх родичів, може схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмовити від участі в кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 раніше не вчиняв кримінальних правопорушень, свою винну у скоєному визнає, готовий співпрацювати зі слідством, свідки по справі являються переважно працівниками поліції, один із потерпілих являється також працівником поліції. Отже, із наданих доказів можна встановити, що стороною обвинувачення не підтверджуюється доказами щодо можливості вчинити вплив на свідків, потерпілих, їх родичів ОСОБА_4 . Тому, такий ризик не доведено.
Можливість перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.
Слідчий в клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою приховування стану алкогольного сп'яніння та уникнення відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження освідування на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння у відповідному медичному закладі, що на думку слідчого прямо вказує на намагання останнього уникнути покарання за вчинення ним тяжкого злочину.
Однак, як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_4 відмовився від проходження на той момент проходити медичний огляд, оскільки на нього здійснювався тиск з боку працівників поліції, які його затримували та застосували фізичне насильство до останнього.
Отже, слідчим суддею встановлено наявність одного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід.
Крім того, слідчим суддею враховуються доводи, наведені стороною захисту щодо особи підозрюваного, міцності його соціальних зв'язків, проте встановлені органом досудового розслідування обставини підозри у вчиненні тяжкого злочину свідчать, що існують заявлені ризики, а саме: переховуватися від слідства та суду.
Доводи сторони захисту: щодо суті підозри, тобто вчинення кримінального правопорушення будуть перевірятися в судовому засіданні складом суду під час судового розгляду справи по суті та їм буде надана відповідна правова оцінка, з огляду на те, що слідчому судді на момент розгляду клопотання не надається весь обсяг доказів у кримінальному провадженні.
Що стосується особи ОСОБА_4 , суд приймає до уваги, що він, перебуває в офіційному шлюбі, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має місце проживання, характеризується за місцем роботи позитивно, має міцні соціальні зв'язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також має намір відшкодовувати завдану моральну та матеріальну шкоду потерпілим, у вчиненні кримінальних правопорушень винну визнав.
Крім того, відомостей про можливе ухилення від органів досудового слідства та суду у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою прокурором суду не надано, що свідчить про міцний побутовий зв'язок.
Згідно п.6 ч.2 ст.184 КПК України клопотання прокурора повинно містити зокрема обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Проте в клопотанні відсутні обґрунтування неможливості запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Не надав таких обґрунтувань прокурор і в судовому засіданні.
Таким чином суд констатує, що прокурором не доведено обставини, передбачені п. 3 ч.1ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Отже за таких підстав суд, керуючись ч.4 ст.194 КПК України вважає можливим обмежитись обранням запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи; не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Разом з тим, ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Частина 6, 7 ст. 206 КПК України визначають, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства підчас затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі(орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2)доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Враховуючи, що під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_4 заявив про застосування до нього фізичного насильства з боку працівників поліції 08 листопада 2021 року під час його затримання, слідчий суддя вважає за необхідне зафіксувати таку заяву, та доручити керівнику Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснити перевірку повідомлених ОСОБА_4 фактів з приводу порушення вимог законодавства працівниками поліції під час його затримання 08.11.2021.
Керуючись ст.ст. 32, 131, 132, 176 178, 181, 183-184, 193-194, 196, 202, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_4 цілодобово залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або роботи;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора слідчого судді або суду;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Негайно доставити ОСОБА_4 до місця проживання де звільнити останнього з-під варти.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 .
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_4 визначити на два місяці, в межах строку досудового розслідування, терміном до 09 січня 2022 року.
Зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР у м. Києві, здійснити перевірку повідомлених ОСОБА_4 фактів з приводу порушення вимог законодавства працівниками поліції під час його затримання 08.11.2021.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя ОСОБА_1