Справа № 761/33514/20
Провадження № 2/761/4121/2021
07 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарі Корнійчук Є.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом:
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: Київська міська рада (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36),
предмет позову: визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
В жовтні 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до Київської міської ради (надалі - відповідач), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Предметом позову є визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом, після померлого ОСОБА_2 , тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Підставою позову є захист права на прийняття спадщини за законом, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті її чоловіка, ОСОБА_2 . Позивач вважає, що строк для подання нею заяви про прийняття спадщини було пропущено нею за наявності поважних причин, мотивуючи це важкою психологічною травмою, яку зазнала позивач, внаслідок смерті чоловіка, з яким вони прожили тридцять років. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що й сама є особою похилого віку та після смерті власного чоловіка, загострився її власні хронічні хвороби.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач з вимогами позовної заяви не погодився, подавши на адресу суду відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту позовної заяви, позивачем не надано доказів звернення до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право нас спадщину, а у матеріалах справи відсутня постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Крім цього, звертає увагу на те, що наведені позивачем причини пропуску строку не є поважними, отже й відсутні підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Просив проводити розгляд справи без присутності представника відповідача.
26 квітня 2021 року від представника позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення, до яких додано копію листа вих. №24/01-16 від 16.04.2021 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
29.06.2021 року надішла заява від представника позивача, в якій просив проводити розгляд справи без позивача та його представника.
В судове засідання, яке відбулось 07.10.2021 року учасники справи не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть, виданого 27 серпня 2019 року Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці вісімдесяти чотирьох років помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №14351.
Як вбачається із копії паспорта громадянина України, на час смерті спадкодавець був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , а позивач, на час відкриття спадщини, була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 березня 1989 року, про що складено відповідний актовий запис №156.
Відповідно до копії витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №61560372 від 07 вересня 2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалась.
Відповідно до копії довідки №84 від 24 серпня 2019 року, ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 24 серпня 2019 року по 01 вересня 2019 року.
Відповідно до копії довідки №183 від 25 лютого 2020 року, ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 25 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року.
Згідно із змісту листа приватного нотаріуса Прокудіної Владислави Вікторівни вих. №24/01-16 від 16 квітня 2021 року, ОСОБА_1 не було подано заяву про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та не надано документів, що підтверджують факт прийняття спадщини, в тому числі довідки органу реєстрації місця проживання про реєстрацію місця проживання за однією адресою із ОСОБА_2 .
Статтею 1269 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Вказане положення також узгоджується із приписами пп. 3.21, 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, відповідно до якого, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.
Відповідно до статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1220 УК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно змісту ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Суд звертає увагу, що позивач є спадкоємцем за законом.
Як вбачається із копії листа приватного нотаріуса Прокудіної Владислави Вікторівни вих. №24/01-16 від 16 квітня 2021 року, із посиланням на Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру №61560372, спадкова справа після померлого ОСОБА_2 , не заводилась. Вказане свідчить про те, що інші особи не заявляли права на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
Разом з цим позивач не відмовлявся від прийняття спадщини, що свідчить що визначений додатковий строк на прийняття спадщини позивачеві, не порушує права інших осіб. Також, як вбачається з матеріалів справи, позивач довгий час хворіла, що також можна вважати поважною причиною пропуску строку для звернення до нотаріуса.
А тому, за встановлених обставин, суд вважає, що позовну заяву, про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: