6/754/459/21
Справа № 754/4275/21
Іменем України
11 листопада 2021 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Дуб С.І.
за відсутності сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В березні 2021 року представник ТОВ «Вердикт Капітал»звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, в якій просить замінити стягувача ПАТ «Родовід Банк»на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал»у цивільній справі № 2-2782/2011, в обґрунтування заяви зазначив, що відповідно до рішення Київського районного суду м. Сімферополя у справі № 2-2782/2011 стягненуто з відповідача - ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість за кредитним договором №_36/АА-134.07.2. від 18.09.2017 року в розмірі 106 121 гривні 52 копійок. Між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» 22 травня 2019 року було укладено Договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №_36/АА-134.07.2. перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Сторони в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.08.2011 року Київський районний суд м. Сімферополя ухвалив рішення по справі 2-2782/2011 про стягнення з відповідача - ОСОБА_1 , на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №_36/АА-134.07.2.
Крім того, судом встановлено, що між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» 22 травня 2019 року було укладено Договір № 14 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №_36/АА-134.07.2. перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал».
Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору:
- купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України);
- дарування (ч.2 ст.718 ЦК України);
- факторингу (гл. 73 ЦК України).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 закону «Про виконавче провадження».
Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 20.11.2013 року у справі №6-122цс13 заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40).
Верховним Судом України у постанові від 20.11.2013 року висловлена правова позиція у справі № 6-122цс13 у якій зазначено про те, що виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимог (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Приймаючи до уваги те, що заявник на підставі наданих суду документів на даний час є законним правонаступником стягувача у даній справі, суд вважає, що стороною заявника доведені законні підстави для заміни сторони виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заява є обґрунтованою, доведеною та законною, в зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Капітал» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору недійсним, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити стягувача - Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» (м. Київ, вул.. Північно-Сирецька, 1-3, ЄДРПОУ 14349442) на Товариство з обмеженою відповідністю «Вердікт Капітал» (м. Київ, вул.. Кудрявський Узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749) в цивльній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання договору недійсним, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №_36/АА-134.07.2. від 18.09.2017 року в розмірі 106 121 гривні 52 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий: І.А. Галась