Справа №705/2954/21
2/705/1935/21
18 листопада 2021 року м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Годік Л.С.
за участю секретаря судового засідання Заболотній Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , заінтересована особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, про розірвання шлюбу, визначення місяця проживання дитини та стягнення аліментів на малолітню дитину, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місяця проживання дитини та стягнення аліментів на малолітню дитину. У позові позивачка вказує, що вона та ОСОБА_2 05 вересня 2015 року, уклали шлюб, про що виконавчим комітетом Потаської сільської ради Тальнівського району Черкаської області зроблено відповідний актовий запис за № 05. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась дочка ОСОБА_3 . Позивач вказує, що після народження дитини, стосунки з відповідачем почали складатися не кращим чином, в зв'язку з чим у них часто почали виникати сварки та скандали. Сімейні стосунки з відповідачем на даний час фактично припинені та вони проживають окремо. Відповідач за весь час окремого проживання не цікавився життям та розвитком їхньої дочки, жодної матеріальної допомоги відповідач не надає. Позивач зазначає, що на даний час дочка проживає з нею та перебуває на повному її утриманні. Позивач просить суд розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Тальне, Черкаської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 25 % частини з усіх видів його доходу (заробітку) кожен місяць, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати та витрати на правничу допомогу позивач просить покласти на відповідача.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, повідомлена про місце, дату та час проведення судового засідання у справі, не з'явилася. Однак, на адресу суду подала заяву, в якій судове засідання просила проводити у її відсутність. Також у заяві позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник позивача- адвокат Пархета М.А. в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява відповідно до якої представник позивача просить розгляд справи проводити у його відсутність, позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання у справі, - до суду не з'явився. На адресу суду подав заяву в якій вказував, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення, просить розгляд справи проводити у його відсутність.
Заінтересована особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Уманської міської ради, в судове засідання не з'явився, попередньо надав заяву, в якій при винесені рішення просив врахувати права та інтереси дитини.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
05.09.2015 між сторонами зареєстровано шлюб у виконавчому комітеті Потаської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, актовий запис №05, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.09.2015. На даний час їх сім'я розпалася остаточно, шлюб носить лише формальний характер, позивач на примирення не погоджується.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, які мають істотне значення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що сім'я розпалась і зберегти її при встановлених обставинах неможливо, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що має істотне значення, шлюб існує формально, а тому підлягає розірванню.
Що стосується вимоги про стягнення аліментів, слід зазначити наступне.
Від вказаного шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 від 09.02.2016, в якому батьками записані: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Судом з достовірністю встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Головою квартального комітету видано довідку № 48 від 08.09.2020, в якій вказано, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також за вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_2
08.09.2020 начальником служби у справах дітей Уманської міської ради Декарчук О.С. затверджений акт обстеження умов проживання, що складений у складі комісії служби у справах дітей Уманської міської ради, у якому вказується, що за адресою: АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_3 .. ОСОБА_2 , батько ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає. Мати забезпечує дочку всім необхідним для нормального розвитку та проживання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» (далі-Конвенція) від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XII (78912) від 27 лютого 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У Декларації прав людини визначено,- дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Як зазначено в ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, який не залежить від віку батьків. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дітей не звільняє їх від обов'язків щодо дітей. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.
Виконання передбачених ст.150 СК України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини, пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини.
Таким чином, з огляду на вік дитини, прожитковий мінімум для неї, обов'язок батьків забезпечувати достатнє утримання дитини, належні умови для її розвитку, навчання тощо, зважаючи на працездатний вік батька, який в змозі мати доходи на своє та утриманців проживання, суд вбачає підстави, із врахуванням фактичних обставин справи, визначити до стягнення аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми відповідача повноліття.
Що стосується вимоги про визначення місця проживання дитини, слід зазначати наступне.
Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.161 СК України).
На даний час батьки малолітньої ОСОБА_3 проживають окремо.
Відповідно до ч 2, 8, 9, 10 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради від 27.02.91, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, виконують їх державні чи приватні установи, що займаються питаннями соціального забезпечення, суди, адміністративні чи законодавчі органи, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч.1 ст.3 конвенції).
Відповідно до ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею.
Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищенаведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи позицію відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги щодо визначення місця проживання дитини підлягають задоволенню і визначати місце проживання малолітньої ОСОБА_3 на даний час необхідно виходячи з її прив'язаності до одного з батьків, враховуючи її вік та потреби у повсякденному житті. При цьому суд враховує можливість матері забезпечити належні умови проживання, виховання та розвиток дитини, а також суд враховує те, що батько дитини має можливість безперешкодно відвідувати дитину, спілкуватися з нею, здійснювати свої батьківські обов'язки та доглядати за дитиною за місцем проживання позивача.
Позивач у позові просить суд стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124 св 20) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено критерії, за якими визначається співмірність витрат на оплату послуг адвоката.
Виходячи з положень п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України, витрати на правничу допомогу адвоката визначаються, в тому числі на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Оскільки документального розрахунку та обґрунтування витрат на правову допомогу, а саме які роботи були виконані, за який час, що було зроблено представником для підготовки позову тощо, та договору про надання правової допомоги, позивачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:у разі задоволення позову - на відповідача;у разі відмови в позові - на позивача;у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 104, 105, 109, 110, 112, 113, 161, 180, 181, 184 СК України, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 23,141, 206, 258-259, 264, 265, 273, 354, ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місяця проживання дитини та стягнення аліментів на малолітню дитину задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 05 вересня 2015 року у виконавчому комітеті Потаської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, актовий запис №05.
Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.07.2021 і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 1816 грн. сплачений за дві позовні вимоги: про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Стягнути зОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. за позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Суддя Леся Сергіївна Годік