Справа № 712/12501/21
Провадження 1-кс/712/6041/21
18 листопада 2021 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
скаржника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , -
16.11.2021 року адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , звернулася до слідчого судді з скаргою на бездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , посилаючись на те, що в ТУ ДБР розташованому у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 62021100030000070 від 15.09.2021 року.
Внесення відомостей до ЄРДР здійснено ТУ ДБР розташованому у м. Києві на підставі судового рішення та визначено кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України.
Частина 2 ст. 382 КК України передбачає кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення службовою особою.
В той же час, підставою для звернення з повідомленням при вчинення кримінального правопорушення та подальшого оскарження бездіяльності ТУ ДБР розташованого у м. Києві стали факти невиконання судових рішень, зокрема: невиконання слідчим СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_7 ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.12.2019 року якою зобов'язано виконати вимоги ст. 220 КПК України та надати ОСОБА_5 , як потерпілому, для ознайомлення матеріали досудового розслідування; невиконання слідчим СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_8 ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 08.07.2020 року якою зобов'язано в порядку ст. 220 КПК України, розглянути клопотання ОСОБА_5 від 15.06.2020 року; невиконання слідчим СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_8 ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.07.2020 року якою зобов'язано в порядку ст. 220 КПК України, розглянути клопотання ОСОБА_5 від 03.07.2020 року та встановлено слідчому процесуальний строк для ознайомлення потерпілого ОСОБА_5 з матеріалами кримінального провадження протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду; невиконання слідчим СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_9 двох ухвал слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.09.2020 року якими суддя скасував дві постанови слідчого ОСОБА_9 про відмову в задоволенні його клопотань від 18.08.2020 року.
Відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368 -5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну Службу»; належать до категорії «Б»;, судді, прокурори, слідчі і дізнавачі…
Відповідно до ч. 3 ст. 382 КК України, якщо особа, яка займає відповідальне становище, а саме - слідчий, вчинила дії, передбачені ч 1,2 ст. 382 КК України, то її дії необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 382 КК України, які є тяжким злочином та покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Таким чином, невиконання судового рішення вчинено слідчим, який є відповідальною особою та його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 382 КК України, а не за ч. 2 відповідної статті Кримінального кодексу України.
Окрім цього, на виконання судового рішення Печерського районного суду м. Києва Територіальним управлінням ДБР розташованим у м. Києві на даний час було внесено лише відомості до ЄРДР, жодних інших слідчих дій в кримінальному провадженні № 62021100030000070 не було вчинено.
19 жовтня 2021 року нею з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які необхідно встановити для вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, органом досудового розслідування було направлено клопотання про проведення слідчих дій та зміну кваліфікації кримінального правопорушення та було викладено прохання вчинити слідчі дії, зокрема, допитати потерпілого громадянина ОСОБА_5 , витребувати у органу досудового розслідування СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області матеріали провадження щодо встановлення осіб слідчих, у провадженні яких перебували матеріали кримінального провадження № 12019251010004445, допитати кожного слідчого щодо підстав та причин у зв'язку з якими слідчими не були виконані судові рішення - п'ять ухвал слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси (від 16.12.2019, 08.07.2020, 22.07.2020, 11.09.2020 року) якими зобов'язано розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_5 , повідомити про підозру за ч. 3 ст. 382 КК України, виконати вимоги ст. 290 КПК України та спрямувати обвинувальний акт до суду.
Однак, станом на 16 листопада 2021 року жодних дій старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 не було вчинено щодо розгляду клопотання ОСОБА_5 направленого 19.10.2021 року.
Просить задовольнити скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність Старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 щодо не розгляду клопотання про проведення слідчих дій та зміну кваліфікації кримінального правопорушення.
Зобов'язати Старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 розглянути клопотання про проведення слідчих дій та зміну кваліфікації кримінального правопорушення та зобов'язати:
Внести до ЄРДР № 62021100030000070 від 15.09.2021 року відомості про зміну кваліфікації за ч. 3 ст. 382 КК України щодо потерпілого ОСОБА_5 та надати витяг з ЄРДР з відповідними змінами.
Допитати громадянина ОСОБА_5 як потерпілого в кримінальному провадженні № 62021100030000070 від 15.09.2021 року.
Отримати в СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області в порядку тимчасового доступу матеріали кримінального провадження № 12019251010004445 та встановити особи слідчих, в провадженні яких перебували матеріали вищезазначеного кримінального провадження.
Допитати особи слідчих СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, в провадженні яких перебували матеріали кримінального провадження № 12019251010004445.
Повідомити про підозру за ч. 3 ст. 382 КК України особам слідчих СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області, в провадженні яких перебували матеріали кримінального провадження № 12019251010004445 на момент невиконаних п'ятьох рішень слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси (від 16.12.2019, 08.07.2020, 22.07.2020, 11.09.2020 року).
Виконати вимоги ст.290 КПК України, скласти обвинувальний акт та скерувати його до суду.
В судовому засіданні скаржник та його захисник скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що ОСОБА_5 не є потерпілим по даному кримінальному провадженню, а тому його клопотання слідчим не було розглянуто.
Заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали скарги, дослідивши додані докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий суд, а також на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно вимог ст. 2 КПК України, крім іншого, завданнями кримінального провадження є захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В положеннях ст. 7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності: розумність строків.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, якою розкрито розуміння такої загальної засади кримінального провадження як «законність», під час кримінального провадження не лише суд та слідчий суддя, а й прокурор, керівник органу досудового розслідування та слідчий, зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
В судовому засіданні встановлено, що в ТУ ДБР розташованому у місті Києві знаходиться кримінальне провадження № 62021100030000070 від 15.09.2021 року.
Внесення відомостей до ЄРДР здійснено ТУ ДБР розташованому у м. Києві на підставі судового рішення та визначено кваліфікацію кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 382 КК України.
19 жовтня 2021 року, адвокатом ОСОБА_4 , з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин, які необхідно встановити для вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, органом досудового розслідування було направлено клопотання про проведення слідчих дій та зміну кваліфікації кримінального правопорушення та було викладено прохання вчинити слідчі дії, зокрема, допитати потерпілого громадянина ОСОБА_5 , витребувати у органу досудового розслідування СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області матеріали провадження щодо встановлення осіб слідчих, у провадженні яких перебували матеріали кримінального провадження № 12019251010004445, допитати кожного слідчого щодо підстав та причин у зв'язку з якими слідчими не були виконані судові рішення - п'ять ухвал слідчих суддів Соснівського районного суду м. Черкаси (від 16.12.2019, 08.07.2020, 22.07.2020, 11.09.2020 року) якими зобов'язано розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_5 , повідомити про підозру за ч. 3 ст. 382 КК України, виконати вимоги ст. 290 КПК України та спрямувати обвинувальний акт до суду.
Однак, станом на 16 листопада 2021 року жодних дій старшим слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 не було вчинено щодо розгляду клопотання ОСОБА_5 направленого 19.10.2021 року.
Вказане клопотання слідчим відповідно до процесуальних норм, які містяться в КПК України, не було розглянуто та відповідно не було прийнято рішення у вигляді постанов за результатами розгляду вказаних клопотань.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року зазначено: «Поняття «потерпілий» є міжгалузевим, оскільки використовується як у кримінальному праві, так і в кримінальному процесі.
Поняття «потерпілий» у матеріальному кримінальному праві та у кримінальному процесі за змістом не є тотожними. У кримінально-правовому розумінні потерпілий - це особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо заподіюється фізична, моральна та/або матеріальна шкода (або існує безпосередня загроза її заподіяння). Поняття «потерпілий» у кримінальному праві не має законодавчої дефініції.
Натомість законодавством визначено кримінально-процесуальне розуміння поняття «потерпілий». Так, у частині 1 статті 55 КПК України встановлено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що поняття «потерпілий», яке використано у ст. 46 КК України, вжито у його кримінально-правовому розумінні, а не кримінально-процесуальному, виходячи з такого.
Поняття «потерпілий» в кримінально-правовому значенні є первинним щодо його розуміння в кримінальному процесі, оскільки в кримінальному праві потерпілий з'являється об'єктивно, в результаті вчинення проти нього кримінального правопорушення.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Особа у кримінально-правовому розумінні є потерпілим з моменту вчинення щодо неї кримінального правопорушення, а не з моменту подання нею відповідної заяви, як це передбачено у частині 2 статті 55 КПК України.
Таким чином, потерпілий в кримінально-правовому розумінні як жертва посягання з'являється вже з моменту вчинення цього посягання, незалежно від того, чи закріплений (юридично легалізований) такий статус процесуально.
Кримінальний процесуальний закон (статті 55 - 59 КПК України) юридично закріплює статус потерпілого - учасника кримінального провадження, наділяючи його певними процесуальними правами та обов'язками саме як учасника процесу.
Водночас у частині 6 статті 55 КПК України передбачено так зване правонаступництво у кримінальному провадженні. Згідно з положеннями цієї норми, якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положення частин першої - третьої цієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.
Таким чином, чинний КПК України передбачає юридичну фікцію, відповідно до якої інша особа визнається власне потерпілим, хоча їй безпосередньо не заподіяна шкода в результаті вчинення кримінального правопорушення. Водночас КПК України закріплює перехід до такої особи не тільки прав потерпілого, а й перехід самого процесуального статусу потерпілого.»
В свою чергу положеннями ст. 28 КПК України закріплено як одну із загальних засад кримінального провадження - розумні строки, відповідно до яких під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до положень ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст.116 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй (ч. 2 ст. 220 КПК України).
Пункт 3 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує на тому, що недостатньо простого «призначення» захисника, який би виступав від імені обвинуваченого (підозрюваного), а право на юридичну допомогу повинно здійснюватися ефективно та практично, щоб забезпечити необхідний захист. Про це також зазначає і Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах «Артіко проти Італії», «Дауд проти Португалії» тощо. Оцінити чи буде конкретне представництво ефективним та практичним можна лише на підставі конкретних обставин справи, розглядаючи процес в цілому («Куліковський проти Польщі»). Для цього необхідно збалансовано підходити до таких моментів, як обов'язки та незалежність адвоката та зобов'язання конкретних державних органів. У випадках, коли інтереси правосуддя вимагають призначення адвоката, обвинувачений (підозрюваний) має право на допомогу юриста, досвід і компетентність якого відповідають характеру правопорушення, щоб він мав можливість надавати ефективну правову допомогу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Положеннями статті 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 7 КПК України передбачено, що одними із основних завдань кримінального провадження є верховенство права, законність, розумність строків та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
В судовому засіданні не надано доказів, які б стверджували проте, що слідчим направлялася відповідь скаржнику щодо розгляду його клопотання.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , задовольнити частково.
Зобов'язати Старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального Управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 від 19.10.2021 року про проведення слідчих дій та зміну кваліфікації кримінального правопорушення, в порядку ст. 220 КПК України та надати постанову за результатами розгляду вказаного клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1