Справа № 658/2817/20
Провадження № 2/658/162/21
11 листопада 2021 року м.Каховка
Каховський міськрайонний суд Херсонської області
в складі головуючого судді Рахімової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Ганжевої В.Г.,
представника відповідача: Оганяна Г.В.
у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі суду м. Каховка розглянувши заяву представника відповідача про вирішення питання щодо стягнення з позивача здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ТОВ « С Клаус» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги,
22.06.2021 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача Кізима І.В. про вирішення питання про стягнення з позивача здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи за позовом ТОВ « С Клаус» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги в сумі 3519300,00 гривень, мотивована тим, що позивач , з метою завідомо штучного формування кредиторської заборгованості звернувся до суду, зловживаючи своїми процесуальними правами та ввів суд в оману, виходячи з того, що усі видаткові касові ордери , копії яких надано було суду підписано не ОСОБА_1 , а іншою особою. Це твердження зумовлено було тим, що ОСОБА_1 визначені документи не погоджував та не підписував. За клопотанням представника відповідача про витребування оригіналів письмових доказів та призначення судової почеркознавчої експертизи, яке ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 11.02.2021 року було задоволено та витребувано докази ( видаткові касові ордери) з ТОВ " С Клаус" оригінали вказаних документів, але позивач вказаної ухвали суду не виконав, надавши 14.06.2021 року заяву про залишення позову без розгляду, і ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 16.06.2021 року позовну заяву ТОВ « С Клаус» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги в сумі 3519300,00 гривень залишено без розгляду.
Враховуючи також і те, що 10.06.2020 року між АО " Жованник і партнери " та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги на умовах білінгу, та додатковій угоді № 1 від 10.06.2020 року до договору №б/н від 10.06.2020 року сторони дійшли згоди, щодо розміру гонорару Об"єднання, який клієнт зобов"язаний оплатити за правову допомогу, надану за договором, обсяг та вартість фактично наданої правової допомоги за цим Договором визначається в білінг -звітах про надану правову допомогу, що відповідає п 1.3 додаткової угоди № 1 від 10.06.2020 року. Внаслідок необгрунтовнаих дій позивача, відповідач , з метою захисту своїх прав у даній справі був вимушений звернутись за правовою допомогою до адвокатського об"єднання, у зв"язку з чим поніс матеріальні витрати. Тому, просить стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав повністю свої вимоги, на підставах викладених у заяві. Категорично не погодившись з клопотанням представника позивача, щодо зменшення витрат , які підлягають розподілу між сторонами ( витрат на правничу допомогу), зазначивши, що вже є стала практика ВС стосовно вирішення вказаного на користь відповідача , яка не потребує доказів фактичного понесення відповідачем таких витрат, у вигляді сплати за надану правничу допомогу, як-то документи, що свідчать про оплату гонорару.
Представник позивача ТОВ" С Клаус" надав до суду клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами ( витрат на правничу допомогу), мотивована тим, що витрати на правничу допомогу є значно завищеними, а відтак, стягненню не підлягають. Позивач звертає увагу, що у відзиві відповідача вказано про розмір попереднього розрахунку витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 гривень, у той час, як представник відповідача, просить стягнути з позивача 30 000,00 гривень, при цьому не обґрунтовано завищення суми правничої допомоги. Посилання відповідача на ч. ч. 5,6 ст. 142 ЦПК України щодо компенсації здійснених ним витрат, вважає необґрунтованими, оскільки жодних доказів неправильності дій позивача або зловживання останнім процесуальними правами не надано. Тому, подання заяви про залишення позову без розгляду є процесуальним правом позивача, яке не може бути витлумачено, як зловживання процесуальним правом або неправильні дії позивача. Також, зазначає, що відповідачем не надано доказів фактичного понесення витрат на правничу допомогу, що свідчать про оплату гонорару, оформлені у встановленому законом порядку , тому слід відмовити у такому відшкодуванні.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, належним чином сповіщений , про причини неявки суд не повідомив, додаткових заяв не надходило.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд прийшов до наступного.
Частиною першою статті 15ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Пунктами 1,2 частини другої статті 141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.
Відповідно до ч.3ст.257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Процесуальний порядок вирішення судом питання про розподіл судових витрат, до яких відносяться витрати на професійну правничу допомогу, в разі залишення позову без розгляду, передбачений ч.ч. 5, 6 ст.142 ЦПК України.
Таким чином, процесуальне питання щодо розподілу судових витрат, в разі залишення позову без розгляду, може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбаченихст.142 ЦПК України з урахуванням вимогст.141 ЦПК України.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3ст.137 ЦПК України).
Згідно ч.5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача,у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.
Частиною 6 статті 142 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його виконанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 9статті 141 цього Кодексу.
Згідно ч.9статті 141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За змістом вищезазначених нормЦПК Українипередбачено компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Згідно із позицією Верховного суду, яка викладена в Постанові від 18.12.2019 року № 741/1681/17, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.
Аналогічної правової позиції дотримувався Верховний Суд в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 543/408/17 і в цій же постанові роз'яснив, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних із розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в ухвалі, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується.
Судом встановлено, що між адвокатським об'єднанням « Жованник і партнери " та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 10.06.2020 року укладено договір надання правової допомоги на умовах білінгу ( а.с.266-268).
До матеріалів справи долучено білінг-звіт з детальним описом робіт про надання правової допомоги ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги на умовах білінгу б/н від 10.06.2020 року по справі за № 658/2817/20 станом на 18.06.2021 року, відповідно до якої загальний розмір витрат на правничу допомогу складає 30 000,00 гривень ( а.с. 269).
Окрім цього, матеріали справи містять акт надання послуг за № 97 від 18.06.2021 року, в якому зазначена загальна вартість робіт 30 000,00 гривень з підписом замовника ОСОБА_1 ( а.с. 270).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, ТОВ " С Клаус" 07 вересня 2020 року звернулось до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень ( а.с. 1-9). Тобто, предмет позову ( ціна позову) більший в 117,310 раз витрат на правову допомогу про яку просить відповідач.
11 вересня 2020 року ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області вищевказаний позов залишено без руху , у зв"язку з тим, що в порушення вимог ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів: укладення договору поворотної фінансової допомоги між позивачем та відповідачем ( не долучено договору поворотної фінансової допомоги та його копії відповідно до кількості відповідачів); отримання відповідачем вимоги, щодо повернення поворотної фінансової допомоги.
Відповідно до поданої ТОВ " С Клаус" заяви про усунення недоліків від 22 вересня 2020 року позивачем зазначено , що договір поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень, не укладався письмово і суд не має права самостійно збирати докази на стадії відкриття провадження, а з метою підтвердження факту укладення договору позики, як визначено положеннями Цивільного кодексу України, позивач послався на видаткові касові ордери за період з 01.10.2018 року по 30.12.2018 року, які свідчать про факт отримання Відповідачем грошових коштів в сумі 3519300,00 гривень і жодного разу у змісті позову не вказав про існування такого доказу у позивача. ( а.с. 129-134).
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 01.10.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження ( а. с.142 -143).
20 жовтня 2020 року на адресу суду надійшла заява від ТОВ " С Клаус" про збільшення позовних вимог і просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень; 3% річних в сумі 25743, 92 гривні; інфляційних витрат в сумі 10522,71 грв. ( а.с. 150-153).Тобто, предмет позову ( ціна позову) більший в 119 раз витрат на правову допомогу, про яку просить відповідач.Тому твердження позивача , що витрати на правову допомогу є завищеними, суд до уваги не приймає.
11 листопада 2020 року представником позивача заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами, яке було задоволено судом. Розгляд справи відкладено.
16.12.2021 року на адресу суду від ТОВ з обмеженою відповідальністю " С Клаус" надійшла заява про зміну підстави позову про стягнення з ОСОБА_1 заборгованісті за договором поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень; 3% річних в сумі 25743, 92 гривні; інфляційні витрати в сумі 10522,71 грн. , де зазначено," що враховуючи відсутність в матеріалах справи , як належним чином засвідченої копії , так і оригіналу договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01 жовтня 2018 року за № 01/10, який укладено між Позивачем та Відповідачем, Позивач приходить до висновку, що до даних правовідносин слід застосовувати положення ст. 1212 ЦК України". ( а.с. 182-188).
11.02.2021 року під час судового засідання було задоволено клопотання відповідача про витребування оригіналів документів у Позивача, а саме:
- видатковий касовий ордер № 23 від 01.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 25 від 02.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 31 від 03.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 33 від 04.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 35 від 05.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 37 від 08.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 39 від 09.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 41 від 10.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 44 від 11.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 46 від 12.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 48 від 13.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 50 від 14.10.2018 року, видатковий касовий ордер №52 від 15.10.2018 року, видатковий касовий ордер №54 від 16.10.2018 року, видатковий касовий ордер №56 від 17.10.2018 року, видатковий касовий ордер №59 від 18.10.2018 року, видатковий касовий ордер №61 від 19.10.2018 року, видатковий касовий ордер №63 від 22.10.2018 року, видатковий касовий ордер №65 від 23.10.2018 року, видатковий касовий ордер №67 від 24.10.2018 року, видатковий касовий ордер №69 від 25.10.2018 року, видатковий касовий ордер №71 від 26.10.2018 року, видатковий касовий ордер №73 від 29.10.2018 року, видатковий касовий ордер №76 від 30.10.2018 року, видатковий касовий ордер №77 від 31.10.2018 року, видатковий касовий ордер № 80 від 01.11.2018 року, видатковий касовий ордер № 82 від 02.11.2018 року, видатковий касовий ордер № 84 від 05.11.2018 року, видатковий касовий ордер № 86 від 06.11.2018 року, видатковий касовий ордер №89 від 07.11.2018 року, видатковий касовий ордер №92 від 08.11.2018 року, видатковий касовий ордер № 94 від 09.11.2018 року, видатковий касовий ордер № 96 від 12.11.2018 року, видатковий касовий ордер №98 від 13.11.2018 року, видатковий касовий ордер №100 від 14.11.2018 року, видатковий касовий ордер №102 від 15.11.2018 року, видатковий касовий ордер №104 від 16.11.2018 року, видатковий касовий ордер №106 від 19.11.2018 року, видатковий касовий ордер №108 від 20.11.2018 року, видатковий касовий ордер №110 від 21.11.2018 року, видатковий касовий ордер №112 від 22.11.2018 року, видатковий касовий ордер №114 від 23.11.2018 року, видатковий касовий ордер №116 від 26.11.2018 року, видатковий касовий ордер №118 від 27.11.2018 року, видатковий касовий ордер №120 від 28.11.2018 року, видатковий касовий ордер №122 від 29.11.2018 року, видатковий касовий ордер №124 від 30.11.2018 року, видатковий касовий ордер №126 від 03.12.2018 року, видатковий касовий ордер №128 від 04.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 130 від 05.12.2018 року, видатковий касовий ордер №132 від 06.12.2018 року, видатковий касовий ордер №134 від 07.12.2018 року, видатковому касовому ордері №136 від 08.12.2018 року, видатковому касовому ордері №138 від 09.12.2018 року, видатковому касовому ордері №140 від 10.12.2018 року, видатковий касовий ордер №142 від 11.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 144 від 12.12.2018 року, видатковий касовий ордер №146 від 13.12.2018 року, видатковий касовий ордер №148 від 14.12.2018 року, видатковий касовий ордер №150 від 15.12.2018 року, видатковий касовий ордер №152 від 16.12.2018 року, видатковий касовий ордер №154 від 17.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 156 від 18.12.2018 року, видатковий касовий ордер №158 від 19.12.2018 року, видатковий касовий ордер №160 від 20.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 162 від 21.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 164 від 22.12.2018 року, видатковий касовий ордер № 166 від 23.12.2018 року, видатковий касовий ордер №168 від 24.12.2018 року, видатковий касовий ордер №170 від 25.12.2018 року, видатковий касовий ордер №172 від 26.12.2018 року, видатковий касовий ордері№174 від 27.12.2018 року, видатковий касовий ордер №178 від 30.12.2018 року. ( а.с. 199-202 ).
17.03.2021 року надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв"язку з завантаженністю представника Позивача та неможливістю вчасно надати оригінали видаткових касових ордерів ( а.с. 213-214). Що суд розцінює, як зловживання своїми процесуальними правами зі сторони позивача, оскільки в судовому засіданні від 11.02.2021 року з представниками Позивача та Відповідача узгоджувалась дата слідуючого судового засідання та можливість практичного виконання вимог ухвали Каховського міськрайонного суду від 11.02.2021 року про витребування оригіналів видаткових касових ордерів, а невміння організовувати свою професійну діяльність неповинно впливати на розумні строки розгляду цивільної справи ( а.с. 213-214).
12 квітня 2021 року надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв"язку з завантаженністю працівників підприємства позивача ТОВ " С КЛАУС"( бухгалтера, юристконсульта), зміною бухгалтера підприємства та великим документообігом ( а.с. 224-225).
Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12.04.2021 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. ( а.с. 230-231).
12.05.2021 року знову надійшла заява від представника позивача про відкладення судового розгляду справи, у зв"язку з зайнятістю в інших судових процесах ( а.с. 245-247), виконання вимог ухвали Каховського міськрайонного суду від 11.02.2021 року про витребування оригіналів видаткових касових ордерів не виконана на протязі трьох місяців, що суд вважає також зловживання своїми процесуальними правами зі сторони ТОВ " С Клаус".
14.06.2021 року надійшла заява від ТОВ " С Клаус" про залишення без розгляду позовної заяви про стягнення поворотної фінансової допомоги та повернення судового збору. ( а.с. 256-258).
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач безпідставно твердив про наявність договору поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ " С Клаус", а потім і його відсутність та наявність оригіналів видаткових касових ордерів, оскільки відповідно до первісного позову та доданих до нього копій видаткових касових ордерів ( а.с. 50- 87) чітко вбачається про видачу ОСОБА_1 фінансової допомоги на підставі дог. № 01/10 від 01.10.2018 року, де навіть не зазначено, що це є "поворотна" фінансова домога, чим ввів суд в оману.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Постановою ВС КАС від 21.01.2021 року у справі за № 280/2635/20 вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Отже, докази оплати послуг адвоката подавати не обов'язково. Тому суд не приймає до уваги твердження представника позивача відсутності надання суду доказів оплати відповідачем правничої допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, часу розгляду справи,, те, що вказані витрати пов"язані з розглядом справи, з урахуванням ціни позову, який більший в 119 раз за вартість правничої допомоги наданої відповідачу, значення справи для сторін, в тому числі результат міг вплинути на матеріальний стан відповідача, поведінку сторони позивача, яка призвела до затягувавння розгляду справи ( неявка, неподання витребуваних доказів ), безпідставне твердження про наявність договору поворотної фінансової допомоги від 01.10.2018 року за № 01/10 в сумі 3519300,00 гривень, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ " С Клаус", а потім і його відсутність та наявність оригіналів видаткових касових ордерів, що мали вирішальне значення для розгляду справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених відповідачем вимог та про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 гривень.
У зв'язку з чим, судом постановляється ухвала щодо стягнення судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 133, 134, 137, 141, 142, 257, 258, 260, 352, 354 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву представника відповідача про вирішення питання щодо стягнення з позивача здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи за позовом ТОВ « С Клаус» до ОСОБА_1 про стягнення поворотної фінансової допомоги - задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю « С Клаус» ( Україна, 74855, Херсонська область, Каховський район, с. Калинівка, вул. Луначарського,2, ЄДРПОУ 33694531) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 гривень.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:О. В. Рахімова