Справа № 522/11900/21
Провадження № 3/522/8753/21
04 листопада 2021 року м.Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Ніколаєвському О.О., за участю адвоката Портної У.О., що діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Згідно пртоколу про вчинення адміністративного правопорушення, 13.06.2021 року о 01 год. 43 хв. громадянка ОСОБА_1 , знаходячись в місті Одесі, проспект Шевченко, 7, керувала транспортним засобом «Mercedes A 170» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 Arim-0416, результат якого показав 1,15 проміль, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
03.11.2021 року адвокат Портна У.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , через канцелярію суду надала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначила, що після незгоди ОСОБА_1 з результатами проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 Arim-0416, остання висловила бажання пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я, на що, у порушення вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінняя, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністрества охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 та «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведеннч такого огляду», затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 отримала відмову від працівників поліції. Ці обставини не знайшли свого відображення на відеозаписі із нагрудної камери поліцейських, оскільки до суду надано лише кінець відеозапису, який за часом триває 2 хвилини.
У самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказала, що не згодна з результатами спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 Arim-0416, результат якого показав 1,15 проміль, що свідчить про те, що працівник патрульної поліції повинен був освідувати ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я.
В судовому засіданні адвокат Портна У.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, з огляду на недопустимість доказів. Вважає, що огляд на стан сп'яніння проведений з порушенням вимогст. 266 КУпАПта Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.9 а) ПДР України передбачає, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.1.2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 - огляд водіїв на стан сп'яніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Так, п. 3. Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103(зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїогляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням
спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 7 вказаної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
В свою чергу, ст. 266 КУпАП регламентує порядок огляду водія на стан сп'яніння, зокрема передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я…
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
За змістом вказаних норм підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, є відповідно засвідчений у передбачену законом порядку факт перебування особи - водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Слід зазначити, що обов'язок особи на проходження огляду на стан сп'яніння, співвідноситься з обов'язком працівників поліції забезпечити такий огляд, як на місці зупинки так і у медичному закладі у відповідності із нормами ст. 266 КУпАП у порядку визначеному законом.
Як обов'язок пройти огляд так і відповідальність за відмову в проходженні останнього настають виключно в разі дотримання порядку такого огляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, тобто законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп'яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров'я, що зобов'язує співробітників поліції дотримуватись вказаного порядку, адже за ст. 19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення ісуть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;прізвища,
адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 017544 від 13.06.2021 року, 13.06.2021 року о 01 год. 43 хв. громадянка ОСОБА_1 , знаходячись в місті Одесі, проспект Шевченко, 7 керувала транспортним засобом «Mercedes A 170» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 Arim-0416, результат якого показав 1,15 проміллє.
Слід зазначити, що в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Долучений до справи оптичний диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських не містить відеозапис проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager ARIM-0416, результат такого тесту, результат оголошено поліцейським усно, а також не містить відомостей складання письмових документів (протоколу про адміністративне правопорушення, огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідка).
Суд приходить до висновку, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення до справи не долучені передбачені законодавством докази встановленої форми, які підтверджують отримання згоди з результатом огляду на стан спяніння в місці, зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення. Не долучено будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт згоди ОСОБА_1 з результатом огляду, проведеного на місці та небажання проходити огляд в медичному закладі. Зібрані та досліджені судом докази не дають підстав для висновку, що огляд був проведений з дотриманням передбаченої чинним законодавством процедури, що ОСОБА_2 погоджувалась з результатом огляду на місці та не бажала пройти огляд в медичному закладі.
У самому протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказала, що не згодна з результатами спеціального технічного приладу Alcotest Drager 7510 Arim-0416, результат якого показав 1,15 проміль, що свідчить про те, що працівник патрульної поліції повинен був освідувати ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до вимог ч. 5ст. 266 КУпАПта пункту 22 Розділу ІІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння, проведений з порушенням, зокрема пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції, вважається недійсним.
З огляду на вищевикладене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини, що тягне за собою визнання недійсним результату огляду.
Відповідно до роз'яснень, що міститься в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14 під керуванням транспортними засобами слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортними засобами, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, керувала транспортним
засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Отже, дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, враховуючи порушення, допущені працівниками поліції при проведенні освідування ОСОБА_1 та при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 017544 від 13.06.2021 року, в результаті чого було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому факт перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння під час керування автомобілем, у передбаченому законом порядку встановлені не були.
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.
Таким чином, серйозність покарання за статтею 130КУпАП підкреслює її «Такими гарантіями є встановлене статтею 6 «Конвенції…» право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Диспозитивність, тобто здійснення процесуальних прав в межах і в спосіб, що передбачені законними процедурами, є однією з засад кримінального судочинства.
В своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод: забезпечення прав людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.
Підсумовуючі всевищевикладене слідтакож зазначити,що в своїх рішеннях у справі «Малофєєва проти Росії» та справі «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об'єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
За вказаних вище обставинах, встановленні під час документування події що мали місце 13.06.2021 року факти винуватості ОСОБА_1 увчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівними, а процедура проведення освідування на стан алкогольного сп'яніння такою, що проведена з порушенням норм законодавства України, що є не прийнятним, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За вищезазначених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 245, 247 ч.1 п.1, 280, 283 КУпАП, суд,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб.
Суддя Приморського районного суду м. Одеси В.В. Іванов