Справа №521/16817/21
Номер провадження 3/521/9887/21
18 листопада 2021 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Поліщук І.О. розглянувши матеріали, які надійшли з ДОП СП ВП №1ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173 КУпАП, -
21 жовтня 2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 701618 від 27.08.2021 року, гр. ОСОБА_1 19.08.2021 року об 16:00 годині, за адресою: АДРЕСА_2 гр. виражалася нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 , чим порушила чинне законодавство України, вчинила правопорушення передбачене ст.173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, оскільки не висловлювалася в бік ОСОБА_2 нецензурною лайкою, при цьому не заперечувала, що конфлікт мав місце з приводу розгляду їхньої заяви як мешканців будинку головою Правління ОСББ ОСОБА_2 19.08.2021 року, приблизно о 16:00 годині, ОСОБА_1 зі своєю родиною вийшли з квартири та очікували на ліфт. Коли двері ліфта відкрилися на їх поверсі, з нього з велосипедом вийшла ОСОБА_3 разом із сусідкою ОСОБА_4 . Виходячи з ліфту ОСОБА_5 зачепила ОСОБА_1 велосипедом, після чого ОСОБА_1 спокійно попросила ОСОБА_5 бути обережнішою, на що вона у грубій та неповажній формі переклала провину на ОСОБА_1 . Після чого ОСОБА_1 поросила її припинити постійні сварки, на що ОСОБА_5 у черговий раз погрозила затягування вирішення побутових питань пов'язаних із квартирою. На цьому конфлікт закінчився, ніяких образливих висловлювань в бік ОСОБА_2 не було.
Адвокат Нєдов О.С.. в судовому засіданні заперечував проти притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки і сам протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 701618 від 27.08.2021 року, і документи які надані до протоколу свідчать про відсутність з боку ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, у яких відсутні докази на підтвердження факту, який би свідчив про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У силу ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст. 280 КУпАІІ, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАІІ визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушень зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) • швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (відповідно до ст. 1 Закон України «І Іро заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров' я населення»).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Відповідно до Постанови, Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 року, № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.
Проте, враховуючи викладені вище пояснення, випливає, що сварка між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відбулася не па ґрунті хуліганства, або порушенням громадського порядку, а на ґрунті особистих неприязних стосунків.
З протоколу від 22.08.2021 року серія ВАБ №. 701618 вбачається, що ОСОБА_1 нецензурно лаялась, що призвело до порушення громадського порядку і спокою громадян. Проте, чи дійсно ОСОБА_1 вчинила це правопорушення, а якщо так, то чи дійсно ці дії призвели до порушення спокою громадян та громадського порядку, з матеріалів адміністративної справи не вбачається. Були допитані лише особа заявник, та особа, що притягується до адміністративної відповідальності, а також чоловік ОСОБА_1 . Проте не було опитано інших сусідів, незаінтересованих осіб або осіб, які могли чути, що відбувалось під час зазначеного діалогу..
Таким чином, зазначені у протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Так, у матеріалах даної справи відсутні будь-які конкретні правові докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року).
При цьому, практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України, фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вважаю за необхідне провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в її діяннях події і складу адміністративного правопорушення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.В. Морозова