Справа № 761/25365/17
Провадження № 2-а/761/122/2021
18 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Макаренко І.О.,
при секретарі Журавель Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації), в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.11.2017 задоволено клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи № 826/9143/17 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування приписів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2019 вищевказану справу вирішено по суті. Судове рішення набрало чинності.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації), в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відновлено.
Судом призначалися судові засідання на 26.10.2021 та на 18.11.2021.
В судові засідання позивач не з'явився, про час, місце та дату слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить конверти з повістками, які повернулися до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
В своїй правовій позиції, висловленої у Постанові від 18.03.2021 при розгляді справи № 911/3142/19 Верховний суд зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Згідно ч. 1 ст. 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Положеннями ч. 5 ст. 205 КАС України встановлено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, та від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 131, 205, 240 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації), в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) Кузьменка Володимира Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.
Суддя: