Справа № 761/37271/21
Провадження № 1-кс/761/20789/2021
21 жовтня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
слідчого ОСОБА_3
представника власника майна ОСОБА_4
власників майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105050002330 від 06.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України,
18 жовтня 2021 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105050002330 від 06.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що в провадженні СУ ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105050002330 від 06.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України.
В ході проведення обшуку 11 жовтня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 було виявлено та вилучено наступне майно: кофту чорного кольору з сірими вставками на ворітнику та рукавах р надписом Billioner;кофту чорного кольору з сірими полосами на рукавах з надписом «Stefano Ricci»; кофту білого кольору з надписом «PORSCHE Design»; кофту білого кольору з сірими вставками з надписом з надписом «Dolce & Gabbana»; пуховик безрукавка чорного кольору з надписом «Louis Vuitton»; пуховик безрукавка синього кольору з надписом «Billionaire»; тримач для сім-карти «Лайф» № НОМЕР_1 ; тримач для сім' карти та сім карта «Київстар» № НОМЕР_2 ; кепка чорного кольору з надписом «Dior»; кросівки білого кольору; мобільний телефон «Айфон 12 PRO» 1МЕ1: НОМЕР_3 без сім карти.
11.10.2021, постановою слідчого у даному кримінальному провадженні визнано як речові докази вказані речовини, предмети та речі в порядку ст. 98 КПК України визнано речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене з метою забезпечення збереження речових доказів прокурор звернувся з зазначеним клопотання про арешт майна.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, з мотивів викладених у ньому.
Представник власника майна проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на незаконність вилучення вказаного майна з огляду на відсутність ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, в ході якого вказане майно було вилучено.
Власники майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали думку представника.
Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши думки слідчого, представника та власників майна, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів клопотання в провадженні СУ ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021105050002330 від 06.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України.
У межах даного кримінального провадження 11.10.2021 слідчим СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 праведно невідкладний обшук за адресою АДРЕСА_1 проведено обшук в ході проведення якого вилучено наступне: кофту чорного кольору з сірими вставками на ворітнику та рукавах р надписом Billioner; кофту чорного кольору з сірими полосами на рукавах з надписом «Stefano Ricci»; кофту білого кольору з надписом «PORSCHE Design»; кофту білого кольору з сірими вставками з надписом з надписом «Dolce & Gabbana»; пуховик безрукавка чорного кольору з надписом «Louis Vuitton»; пуховик безрукавка синього кольору з надписом «Billionaire»; тримач для сім-карти «Лайф» № НОМЕР_1 ; тримач для сім' карти та сім карта «Київстар» № НОМЕР_2 ; кепку чорного кольору з надписом «Dior»; кросівки білого кольору; мобільний телефон «Айфон 12 PRO» 1МЕ1: НОМЕР_3 без сім карти.
Вказане майно було вилучено під час обшуку, який проводився без ухвали слідчого судді у зв'язку з невідкладним випадком, тобто на підставі ч.3 ст.233 КПК України.
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно правил ч.3 ст.233 КПК України у разі проникнення до приміщення до постановлення ухвали слідчого судді, прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, яке має бути розглянуте згідно з вимогами ст.234 КПК України.
Водночас матеріали клопотання не містять копії ухвали про дозвіл на обшук житла, а також слідчим не надано суду вказану ухвалу, на підставі якої проводилась така слідча дія, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.233 КПК України, якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
За таких обставин, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 слідчий суддя не вбачає законних підстав для арешту майна.
З огляду на наведене дане клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 131; 132;233; 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105050002330 від 06.07.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя