Справа № 758/14952/21
3/758/8018/21 Категорія 146
Київ
18 листопада 2021 року
Суддя Подільського районного суду міста Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, тимчасово не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2
за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_2 01 жовтня 2021 року близько о 15 годині 16 хвилин, в Києві по вул. Електриків, керуючи транспортним засобом «Lexus», державний номерний знак НОМЕР_3 , виїхав на регульоване перехрестя на забороняючий (червоний ) сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем «Mersedes», д.н.з. НОМЕР_4 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 8.7 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ 213678 ОСОБА_1 01 жовтня 2021 року близько о 15 годині 16 хвилин, в Києві по вул. Електриків, керуючи транспортним засобом «Mersedes», державний номерний знак НОМЕР_4 , виїхала на регульоване перехрестя на забороняючий (червоний ) сигнал світлофора та скоїла зіткнення з автомобілем «Lexus», д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався по вул. Гаванська, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушила п. 8.7 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні водії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину не визнали.
ОСОБА_1 дала суду пояснення, що вона того дня на вказаному перехресті (перед ним) зупинилася на червоний сигнал світлофора і на зелений почала рух. На перехресті, яке вона фактично вже проїхала, автомобіль «Lexus» допустив зіткнення з її автомобілем. За нею їхав інший автомобіль, водій якого зупинився і залишив свій номер телефона.
ОСОБА_2 дав суду пояснення, що він почав рух на зелений сигнал світлофора, їхав повільно, оскільки був затор, з тієї сторони, з якої рухався автомобіль «Mersedes», мабуть, загорівся зелений сигнал світлофора і автомобіль почав руху, проте він не закінчив свій маневр і відбулося зіткнення.
ОСОБА_3 дав показання, що він їхав за червоним автомобілем («Mersedes») і перед перехрестям зупинився на червоний сигнал світлофора, а потім на зелений сигнал світлофора почав рух червоний автомобіль, а він за ним. В певний момент, коли вони вже проїхали більшу частину перехрестя, з правої сторони виїхав чорний автомобіль («Lexus») і зіткнувся з червоним («Mersedes»). Він зупинився і залишив водієві червоного автомобіля свій контактний номер.
Суд, заслухавши пояснення учасників ДТП, показання свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто, обов'язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.
Пунктом 8.7 Правил дорожнього руху України визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розтошовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішоходів, Х-подібні. На рівні червоного сигналу світлофора із вертикальним розташуванням сигналів може встановлюватися табличка білого кольору із нанесеною на ній стрілкою зеленого кольору. Сигнали світлофора мають такі значення: зелений дозволяє рух; червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia, рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження порушення водієм ОСОБА_1 п. 8.7 Правил дорожнього руху України, оскільки з пояснень ОСОБА_1 та показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 здійснювала рух на зелений сигнал світлофора. Проти вказаного факту не заперечував і ОСОБА_2 . В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено щодо допущення водієм ОСОБА_1 порушення інших пунктів Правил дорожнього руху України, яких вона повинна дотримуватися та які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з даною ДТП, а розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати як фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, так і кваліфікацію дій особи, стосовно якої його складено. За наведених обставин суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за наведених в протоколі обставин.
Натомість, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 213677 від 01 жовтня 2021 року,
схемою місця ДТП (на якій зафіксовано: дорожню обстановку, місце зіткнення, прив'язку транспортних засобів учасників ДТП до сталих об'єктів, місце розташування автомобілів, отримані автомобілями-учасниками ДТП механічні пошкодження, інформацію про власників. Будь-яких зауважень з боку водіїв автомобілів-учасників ДТП вказана схема не містить, у зв'язку з чим суд оцінює вказаний доказ як такий, що носить правдиві відомості щодо зафіксованих на схемі фактичних даних),
поясненнями водія ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 .
При постановленні рішення у справі, суд вдався до детальної оцінки зібраних доказів з метою прийняття справедливого і обґрунтованого рішення, в інтересах осіб, які притягується до адміністративної відповідальності, та з метою виключення будь-якого роду сумнівів ОСОБА_2 щодо незаконності прийнятого рішення, оскільки протиправні дії повинні мати наслідком відповідальність, установлену законом. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто, в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський Суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За наведених вище обставин суд дійшов беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особи порушники, ступінь їх вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання осіб, які вчинили адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу, оскільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 454 грн. 00 коп. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. 33, 40-1, 124 КУпАП,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. 00 коп.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО