печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19479/21-ц
10 листопада 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Бусик О.Л.
при секретарі судових засідань - Шевчук А.В.
за участю:
представника позивача: Бокати А.В.
представника відповідача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
13 квітня 2021 року позивач, комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго»),звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01 травня 2018 року в розмірі 38387,56 грн та за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 1144,11 грн, заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення з 01 травня 2018 року 36770,78 грн та за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 2304,25 грн, витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових право на нерухоме майно у розмірі 33 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 грн.
В обґрунтування позову, позивач вказує, що розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року на підставі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, підготовлено та опубліковано договір в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085).
Свідоцтвом повного і безастережного акцепту (прийняття) умов договору є факт отримання послуг споживачем.
Квартира, якою користується відповідач АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання та постачання гарячої води, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пп. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за послуги проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 березня 2021 року складає 39075,03 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 2304,25 грн.
Крім того, позивач на підставі договору про відступлення права вимоги від 11 жовтня 2018 року №602-18, укладеного з публічним акціонерним товариством «Київенерго» прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих послуг до 01 травня 2018 року з надання послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 39531,67 грн.
За таких обставин, сума заборгованості за спожиті послуги з 01 травня 2018 року за послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 39075,03 грн, сума заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 39531,67 грн, що разом становить 78606,70 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
На підставі викладеного позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді від 16 квітня 2021 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
30 липня 2021 року від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що у відповідача станом на 01 березня 2021 року утворилась заборгованість в сумі 38387,56 грн за послуги з централізованого постачання гарячої води та за послуги з централізованого опалення до 01 травня 2018 року, оскільки позивач не вказав коли виникла заборгованість, чи взагалі вона виникла, які тарифи та формули застосовувались для нарахування вартості послуг.
Крім того, позивач пропустив позовну давність, оскільки позивач звернувся до суду із позовом 13 квітня 2021 року, а останнім місяцем нарахування заборгованості є квітень 2018 року.
Позивач надав два розрахунки: перший за період з 01 травня 2018 року до 01 березня 2021 року (послуги з централізованого постачання гарячої води), другий за період з 1 листопада 2018 року до 28 лютого 2021 року (послуги з централізованого опалення), з яких вбачається, що при розрахунку позивач бере до уваги опалювальну площу. Однак у 2016 році відповідач встановив лічильники обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення від 16 червня 2016 року, тому позивач при наявності в квартирі засобів обліку здійснив незаконне нарахування заборгованості з розрахунку за 1 кв. м. опалюваної площі квартири.
Ураховуючи викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
11 серпня 2021 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано на те, що нарахування вартості наданих послуг з централізованого опалення за адресою відповідача проводився згідно з тарифами, що закріплені у постановах Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики а комунальних послуг, інформація про які є загальновідомою.
Отже, розмір тарифів, який застосовувався за спірний період містився в розрахунку, що долучений до позовної заяви.
Крім того, вся інформація міститься в квитанціях, які щомісячно надаються споживачам таких послуг.
Що стосується посилань відповідача про встановлення лічильника в квартирі, то слід зазначити, що відповідно до п. 11 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» в разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавця та які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.
При цьому, відповідач показання квартирних засобів обліку до виконавця не подавав, у зв'язку з чим, розрахунок заборгованості за адресою відповідача здійснювався відповідно за показаннями будинкових засобів обліку.
Разом з тим, отримуючи платіжні документи за послуги, відповідач за вказаний період щодо неправомірного нарахування до позивача не звертався.
19 жовтня 2021 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вказано про те, що відповідач був обізнаний про наявність встановлених теплолічильників у квартирі АДРЕСА_1 , оскільки саме спеціалісти позивача опломбовували їх та проводили повірку, що підтверджується відповідними актами.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позов, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом установлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м.Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01 травня 2018 надання послуги з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».
З 01 травня 2019 року введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189. Відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього з закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між позивачем та відповідачем не укладався, а тому на теперішній час договір укладений до 01 травня 2019 року.
Відповідно до абзацу 10 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила).
Відповідно до п.8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч.7 статті 26 Закону договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу Українивстановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст.20 Закону, п.п.18,20,30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржникавиконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
11 жовтня 2018 року ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» уклали договір про відступлення права вимоги №601-18, відповідно до якого ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до фізичних осіб щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії.
Відповідач проживає у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з паспортами від 13 квітня 2016 року ОСОБА_1 придбала два теплолічильника марки ULTRAHEATT 230 № 68683066 та ULTRAHEAT Т230 №68682935.
В подальшому відповідач замовив у ТОВ «Зелена Столиця» робочий проект обладнання квартирного вузла обліку теплової енергії в багатоквартирному будинку в квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно з актами зняття/встановлення пломб вузла обліку теплової енергії для потреб опалення окремого приміщення 16 червня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 було встановлено два теплолічильники марки ULTRAHEATT 230 № 68683066 та ULTRAHEAT Т230 №68682935.
08 жовтня 2020 року ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 уклали договір повірки засобу обліку №182723, згідно з яким вказані засоби обліку тепла пройшли періодичну повірку.
Пунктом 1.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 № 76, пунктами 8, 9, 17-19 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, державними будівельними нормами, зокрема ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» передбачено, що для встановлення вузла обліку та регулювання теплової енергії в квартирах, що мають індивідуальний тепловий ввід необхідно: отримати технічні умови (далі-ТУ), замовити на підставі отриманих ТУ проектну /технічну документацію та погодити її з організацією що видала ТУ, провести спеціалізованою організацією у відповідності до погодженої проектної документації встановлення вузла обліку та регулювання теплової енергії, звернутись до організації-виконавця послуг з централізованого опалення щодо прийняття на абонентський облік встановленого вузла обліку та регулювання теплової енергії та укласти/внести зміни у відповідний договір щодо обліку теплової енергії.
Також, відповідно до пункту 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 виконавець зобов'язаний забезпечувати за заявою споживача взяття на абонентський облік у тижневий строк квартирних засобів обліку.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача вказував на те, що в квітні 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 відповідач встановила два засоби обліку теплової енергії, які були опломбовані уповноваженим представником позивача.
В той же час, відповідно до підпункту 12 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.
Згідно з пунктом 11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не надала належних та допустимих доказів того, що вона виконала свої зобов'язання щодо надання позивачу показань наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку.
Суд також установив, що ОСОБА_1 є споживачем центрального опалення в квартирі АДРЕСА_1 , що надається відповідачем КП «Київтеплоенерго» з 01 травня 2018 року.
Обсяги теплової енергії, затраченої на послугу з постачання гарячої води визначається відповідно до п. 2.4.1 Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 244-94) за обсягами споживання з показань засобів обліку холодної води за наступною формулою:
Qгв=V*(K* ((Тг.в - Тх.в)/С); де:
V (куб. м) - обсяг холодної води згідно показників будинкових засобів обліку холодної води на підігрів;
Т г.в.= 55 °С - температура гарячої води на вводі у внутрішньобудинкову систему житлового будинку;
Т х.в. = 5 °С температура холодної води на вводі в теплообмінник (бойлер) в опалювальному періоді;
К - коефіцієнт, який враховує тепловіддачу у ванних кімнатах;
С - теплоємність води, що для розрахунків приймається -1000Ккал/кг*град.
При працюючій циркуляційній мережі житлового будинку коефіцієнт переводу обсягу води спожитої будинком, згідно показань засобів обліку холодної води в теплову енергії - 0,06, при її пошкодженні - 0,05.
Підставою для нарахувань витрат теплової енергії, спожитої на опалення МЗК є Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затверджена наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №359 від 31 жовтня 2006 року (далі - Методика).
Так, розрахунок плати за опалення МЗК багатоквартирних будинків, помешкання яких не в повному обсязі обладнано квартирними засобами обліку теплової енергії здійснюється відповідно до п.п. 2.1.4, 2.2.1, 2.2.2 Методики за формулою:
Qmзk = (Fmзk х Qpiк х (tвн - tср.ф.) x nl) / ((tвн - tcp) x n'), Гкал, де:
Fmзk - опалювальна площа МЗК, м2;
Qpiк - питома витрата теплової енергії на опалення МЗК, Гкал/год/м2;
tвн - розрахункова температура внутрішнього повітря МЗК, °С;
tср.ф. - середня температура зовнішнього повітря в розрахунковому місяці згідно даних Гідрометеоцентру, °С;
nl - кількість днів розрахункового періоду;
tвн - середня нормативна температура зовнішнього повітря опалювального періоду, °С;
n' - кількість днів опалювального сезону згідно ДСТУ-НБВ.1.1-27-2010.
Таким чином, позивач здійснив розрахунок заборгованості згідно із встановленими нормами чинного законодавства, при цьому, він виконав свої зобов'язання, забезпечивши у встановленому законом порядку надання відповідачу послуг з центрального опалення та постачання гарячої води з представленням відповідачу квитанцій на оплату таких послуг.
Отже, доводи відповідача про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів з яких вбачається які тарифи та формули застосовувались для нарахування вартості послуг є необґрунтованими.
Надані позивачем розрахунки відповідач належними та допустимим доказами не спростувала, а викладені нею в своїх запереченнях доводи ґрунтуються виключно на її припущеннях.
В той же час, згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідач у період з 01 травня 2018 року до 01 березня 2021 року не сплачує надані позивачем житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, наявна заборгованість в розмірі 36770,78 грн з послуг із централізованого постачання теплової енергії та 2304,25 грн за послуги з постачання гарячої води.
Разом з тим, позивач зазначав, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість до 01 травня 2018 року в сумі 38387,56 грн за послуги з централізованого опалення та 1144,11 грн за послуги з постачання гарячої води.
За захистом свого порушеного права позивач звернувся до суду у квітні 2021 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є самостійної підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи, що представником відповідача заявлено клопотання про застосування позовної давності, позивачем не надано належних доказів щодо переривання позовної давності, то суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем пропущена позовна давність за вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за період до 01 травня 2018 року.
Крім того, позивач не надав належного розрахунку заборгованості, що виникла до 01 травня 2018 року та не підтвердив, за який саме період виникла ця заборгованість.
Ураховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з 01 травня 2018 року до 01 березня 2021 року підлягають задоволенню.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору та 33 грн витрат за отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд, -
Позов комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію та спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01 травня 2018 року до 01 березня 2021 року в сумі 36770 гривень 78 копійок та з централізованого постачання гарячої води в сумі 2304 гривні 25 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» витрати пов'язані з отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в сумі 16 грн та 1112,3 грн витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 код ЄДРПОУ).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст судового рішення складено 17 листопада 2021 року.
Суддя О.Л. Бусик