Справа № 756/12496/21
Номер провадження № 1-кп/756/1299/21
17 листопада 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва угоду про примирення, укладену в кримінальному провадженні, яке внесене 12.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201000500004297, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст. 291 КК України,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним на підставі угоди про примирення.
11.07.2020, близько 08:00 год., ОСОБА_4 , маючи відповідне свідоцтво № 00164-КІ від 12.08.2013 на право управління малим/маломірним судном, достеменно знаючи та володіючи законодавством, регламентуючим користування маломірними суднами на водних об'єктах, порушуючи окремі вимоги «Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України», затверджених наказом Міністерства транспорту України 16.02.2004 за № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471 та «Правил користування водними об'єктами для плавання маломірних (малих) суден у м. Києві», затверджених Рішенням від 25.05.2005 №393/2968 Київської міської ради Х сесії IV скликання, розуміючи, що це може призвести до негативних наслідків та усвідомлюючи, що це є небезпечним керував прогулянковим судном "ПаверБоатРВ420-1", № UA-PBV10010E818, з бортовим номером ДАП-9176-К, з навісним двигуном «Honda BF-40m», BEBDJ-1014884, 40 к.с., що належить останньому, відповідно до суднового білету серії: ДБ №014163 від 13.07.2018.
Так, здійснюючи рух затокою Собаче Гирло річки Дніпро, що у територіальних межах м. Києва, ОСОБА_4 проявляючи кримінальну протиправну недбалість, порушуючи вимоги наказу Міністерства транспорту України №91 від 16.02.2004 «Про затвердження Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України», зокрема п. 1.4.1 цих Правил, не вжив всіх запобіжних заходів, навіть якщо ці заходи не передбачені цими Правилами, але диктуються загальним обов'язком і сталою практикою плавання, не виявив пильності з метою запобігання, зокрема небезпеці для людського життя, пошкодженню суден, що перебувають на судноплавному шляху чи в безпосередній близькості від них, створенню перешкод для судноплавства, здійснив наїзд на судноводія надувного моторного човна "KOLIBRI KM-300" ОСОБА_5 .
Крім того, судноводій ОСОБА_4 у даній обстановці на воді повинен був діяти відповідно до вимог «Правил користування водними об'єктами для плавання маломірних (малих) суден у м. Києві», затверджених Рішенням від 25.05.2005 №393/2968 Київської міської ради Х сесії IV скликання, зокрема вимог пункту 4.4 цих Правил, проте що рух маломірних суден дозволяється тільки вздовж меж суднового ходу (10 метрів від кромки в напрямку осі суднового ходу) та за їх межами, затоками, рукавами та іншими водоймищами, в межах міста Києва в місцях масового відпочинку, в Русанівському рукаві та на переправах швидкість руху маломірних суден не повинна перевищувати 15 км/год.
Отже ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ст. 291 КК України, а саме порушення чинних на транспорті правил, якщо це спричинило тяжкі наслідки.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом на підставі угоди про примирення.
17.08.2021 між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 на підставі статей 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення у рамках кримінального провадження, внесеного 12.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201000500004297.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 надали уточнений текст угоди, який датовано 17.11.2021, через те, що під час укладання угоди, згідно їх пояснень, були допущені технічні помилки.
Згідно зі змістом наведеної угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, відшкодував завдані збитки і зобов'язується під час проведення чергових двох операцій відшкодувати витрати, на суму, яка не перевищуватиме 150 000 грн, беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні. Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначення підозрюваному покарання, з урахуванням обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, за ст. 291 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн.
В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.
При цьому, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені правильно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому - щиро розкаявся. Уклавши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованих кримінальних правопорушень, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявляти клопотання, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього в разі затвердження зазначеної угоди судом, у тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. Також обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вказана угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. У зв'язку з чим ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він щиро розкаюється в інкримінованому йому злочині, засуджує свою поведінку.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про примирення були враховані обставини, передбачені ст. 471 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про примирення. Крім того, зазначив, що вони примирились, а ОСОБА_4 вже відшкодував частково завдану йому шкоду, та продовжує відшкодовувати, надаючи грошові кошти на продовження тривалого лікування. Уважає дії ОСОБА_4 такими, що свідчать про щире каяття.
Згідно з ч. 1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 цього Кодексу.
Отже, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення.
Оскільки на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , а дії останнього органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ст. 291 КК України, доведеною поза розумним сумнівом є винуватість ОСОБА_4 у порядку, передбаченому статтями 468-476 КПК України.
Суд також зауважує, що він не убачає підстав для відмови в затверджені угоди з підстав подання уточненої угоди обвинуваченим та потерпілим від 17.11.2021, оскільки такі дії не визначені як порушення порядку укладення чи затвердження угоди.
2. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Угодою визначено, що обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття. З даними висновками органу досудового розслідування суд погоджується, та вважає їх доведеними. Між тим, на думку суду, також слід визнати обставиною, що пом'якшує покарання - добровільне часткове відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Перевіркою угоди на дотримання порядку її укладання, а також вивченням наданих суду даних щодо особистості обвинуваченого ОСОБА_4 судом не було знайдено підстав ставити під сумнів вказані обставини, а отже суд погоджується з ними.
3. Підстави призначення покарання, визначеного на підставі угоди про примирення.
У силу положень ст. 12 КК України злочин, передбачений ст. 291 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення 17.08.2021 між підозрюваним та потерпілим відповідає вимогам ст. 469, 471 КПК України, з урахуванням наданого 17.11.2021 уточнення.
Умови угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з призначенням покарання за ст. 291 КК України у виді у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн, відповідає вимогам закону, а отже слід відповідно до умов угоди призначити ОСОБА_4 це покарання. Оскільки таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості злочинів та особистості обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а також відсутність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконався, що угода може бути затвердженою, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Підстав для відмови в затвердженні угод про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
4. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було. Процесуальними витратами у даному кримінальному провадженні є витрати на проведення експертиз, які відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передані на відповідальне зберігання власникам судна "ПаверБоатРВ420-1", № UA-PBV10010E818, з бортовим номером ДАП-9176-К, з навісним двигуном «Honda BF-40m», BEBDJ-1014884, та моторного човна «KOLIBRI KM-300», слід залишити у володінні власників.
Керуючись статтями 7, 100, 124, 368-371, 373, 374, 395, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення, укладену 17.08.2021 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 12.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120201000500004297, відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 291 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати: за проведення судово-медичної експертизи в сумі 1796 грн 90 коп., судової комплексної інженерно-транспортної експертизи в сумі 13278 грн 80 коп., що складає 15075 (п'ятнадцять тисяч сімдесят п'ять) грн 70 коп. - підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази:
- судно "ПаверБоатРВ420-1", №UA-PBV10010E818, з бортовим номером ДАП-9176-К, з навісним двигуном «Honda BF-40m», BEBDJ-1014884, яке передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 , залишити в володіння останнього;
- моторний човен «KOLIBRI KM-300», який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити в володіння останнього.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, потерпілому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.
Суддя ОСОБА_1