707/2442/21
2-а/707/36/21
08 листопада 2021 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Смоляра О.А.
при секретарі Зарубі Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції Громової Дарини Вікторівни, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції Громової Дарини Вікторівни, третя особа: Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013092 від 01 жовтня 2021 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №013092 від 01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 510 грн., за порушення вимог п. 2.3 Правил дорожнього руху, тобто за порушення правил користування ременями безпеки. Вважає таку постанову незаконною, оскільки 01 жовтня 2021 року о 17 год. 50 хв. по вул.Багатирській в м. Києві ОСОБА_1 рухався на автомобілі, будучи пристебнутим ременем безпеки, на що був зупинений працівником поліції. З винесеною постановою позивач не згідний, оскільки при прийнятті оскаржуваної постанови у відповідача були відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Враховуючи вищезазначені обставини, вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013092 від 01 жовтня 2021 року, незаконною, у зв'язку з чим просить таку скасувати, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 12.10.2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження, передбаченими ст.ст. 268,286 КАС України, без повідомлення сторін. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
Крім того, відповідачу пропонувалося подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують заперечення, які в ньому наведені або заяву про визнання позову. Однак, даним правом відповідач не скористався, відзиву на позов не подав, а отже суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши представлені докази та з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013092 від 01 жовтня 2021 року, відносно ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення вимог п. 2.3 "в" Правил дорожнього руху - порушення правил користування ременями безпеки.
Згідно п. 2.3 в Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Так, ч.5 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Разом з тим, позивач стверджує, що 01 жовтня 2021 року о 17 год. 50 хв. по вул.Багатирській в м. Києві ОСОБА_1 рухався на автомобілі «Volkswagen passat» р.н. НОМЕР_1 , будучи пристебнутим ременем безпеки на що був зупинений працівником поліції.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ізст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно дост. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, оскільки позивач заперечує порушення ним правил користування ременями безпеки, тобто вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень. При цьому,відповідач не навів будь-яких доказів на підтвердження правомірності винесення ним постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, відзиву на позов не подав.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогамст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, оскаржувана постанова не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про порушення ОСОБА_1 правил користування ременями безпеки, встановлених п. 2.3 "в" Правил дорожнього руху. В такій не зазначено доказів, на підставі яких прийнято рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.
При цьому, слід врахувати, що Верховний суд Постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) вказав наступне.
Так, згідно ст. 7, 254, 258 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб'єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі, мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За таких обставин, суд вважає факт вчинення позивачем ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП недоведеним.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вимоги норм закону щодо дослідження обставин справи поліцейським не були дотримані, так як відсутні будь-які докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесення ним оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 , а також не спростовано доводів позивача, та не подано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013092 від 01 жовтня 2021 року не може вважатись законною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, закриттю, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 грн. судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 244, 246, 286, 293, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №013092 від 01.10.2021, відносно ОСОБА_1 винесену поліцейським УПП у місті Києві Департаменту патрульної поліції Громовою Дариною Вікторівною, про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 грн.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішенням, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. А. Смоляр