Справа №538/1781/21
Провадження по справі №1-кп/538/186/21
18 листопада 2021 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 27 жовтня 2021 року за № 12021170560000483 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Скоробагатьки, Лохвицького району, Полтавської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, пенсіонера, не одруженого, на вихованні має малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-
ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї колишньої співмешканки ОСОБА_4 , що проявилось у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погрозами фізичної розправи, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Так, 26.06.2021 року о 19 год 15 хв. ОСОБА_4 , за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , та умисними діями вчинив відносно колишньої співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство психологічного характеру,а саме штовхав, ображав нецензурною лайкою, принижував та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода її психічному здоров'ю. За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №138173 від 27.06.2021 року за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Згідно постанови Лохвицького районного суду від 27.07.2021 року останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
18.10.2021 року близько 10 годин, за місцем проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 домашнє насильство, тобто умисні дії психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого завдана шкода її психологічному здоров'ю. За вказаним фактом відносно ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 138271 від 21.10.2021 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Згідно постанови Лохвицького районного суду від 25.10.2021 року ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії, 21.10.2021 близько 09 годин за місцем проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_5 , вчинив домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого завдав шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю. За вказаним фактом відносно ОСОБА_6 було складено протокол про адміністративне правопорушення, постановою Лохвицького районного суду від 25.10.2021 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП.
З урахуванням викладеного, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 126-1 КК України, а саме: домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні- злочині, передбаченому ст. 126-1 КК України, вину свою визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся, підтвердив події викладені в обвинувальному акті.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_5 не з'явилася надала до суду заяву в якій просить суд слухати справу без її участі претензій до обвинуваченого не має, міру покарання призначити на розсуд суду.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно доказів щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та прокурор та потерпіла правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, покази обвинуваченого, документи, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ст. 126-1 КК України, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи .
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що обвинувачений пенсіонер, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,користується авторитетом товаришів,з сусідами добросусідські відносини.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, а саме ст. 126-1 КК України відповідно до ст.12 КК України віднесений до нетяжкого злочину.
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, та у присутності малолітньої дитини.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, відсутність тяжких наслідків, пом'якшуючі покарання обставини, у сукупності із даними, що характеризують особу ОСОБА_4 його відношення до скоєного злочину, відсутність претензій зі сторони потерпілого, та вважає, що покарання треба визначити в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності- призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Зважаючи на усю сукупність вказаних вище обставин, з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 того факту, що злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, відноситься до категорії не тяжкого злочину, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним діяння, він в повній мірі усвідомив протиправність своїх дій, а також його наслідки, щирого каяття, а також враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_4 , без ізоляції від суспільства, в умовах здійснення контролю за їх поведінкою в період іспитового строку, у відповідності до ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Судові витрати, речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілої відсутні вимоги до нього, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного ) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (три) роки.
На підставі ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Іспитовий строк ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з моменту проголошення вироку, а саме з 18.11.2021 року.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому роз'яснити право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя: ОСОБА_1