08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1469/21
357/8648/21
про залишення позовної заяви без руху
16 листопада 2021 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Ковалевська Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
В липні 2021 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з даним позовом.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2021 року вищевказану справу передано за підсудністю для розгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 року, справа надійшла до мого провадження.
Згідно положень ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Так, статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє чи подана вона з додержанням норм чинного законодавства, а саме статей 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В прохальній частині позову представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2019 року в розмірі 100 % заборгованості за несвоєчасну сплату аліментів станом на день ухвалення судом рішення про стягнення пені в сумі 211 807,50 гривень.
На обґрунтування вищевказаного, в описовій частині позову зазначає, що згідно ч. 1 ст. 196 СК України пеня за прострочення сплати аліментів за період з листопада 2019 року по травень 2021 року становить 105 903,75 гривень. А по день ухвалення судом рішення про стягнення пені в розмірі 100 % від суми заборгованості за несвоєчасну сплату аліментів становить суму : 105 903,75 грн. х 100 % = 211 807,50 гривень.
З огляду на викладену позицію представника позивача, суд звертає увагу, що зазначена вище дія, навіть арифметично, виконана невірно (105 903,75 х 100 = 10 590 375).
При цьому, частинами 1-2 статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником.
Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Так, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 25 квітня 2018 року по Справі № 572/1762/15-ц, у статті 196 Сімейного кодексу України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Статтею 74 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду.
Згідно із частиною третьою статті 74 цього Закону розмір заборгованості зі сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення в порядку, встановленому СК України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого СК України.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn), де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів (обраховується позивачем на момент пред'явлення позову);
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед пред'явленням позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Таким чином, з метою підтвердження правильності розміру (суми) стягнення заборгованості, представником позивача має бути надано суду розрахунокнеустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, здійснений за вищенаведеною формулою розрахунку пені, яка встановлена Постановою Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 25 квітня 2018 року по Справі № 572/1762/15-ц.
Враховуючи наведене, представнику позивача необхідно навести в позовній заяві та надати суду обґрунтований розрахунок суми пені по несплаченим аліментам, що відповідає вимогам 6 ст. 175 ЦПК України, в якій зазначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - залишити без руху.
Надати представнику позивача строк для усунення недоліків терміном 5 (п'ять) днів з дня отримання останнім копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М.Ковалевська