279/6125/21
1-кс/279/1508/21
18 листопада 2021 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м.Коростень скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань ,
Скаржник звернувся зі скаргою, в якій зазначив, що 08.11.2021 року ОСОБА_4 звернулась до Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області із заявою про кримінальне правопорушення, яка була зареєстрована за №15525. В заяві виклала про наступні обставини вчинення кримінального правопорушення:
В період часу з 05.11.2021 року по 08.11.2021 року громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті неприязних стосунків, систематично погрожує фізичною розправою та здійснює фізичний вплив на заявницю.
Від моменту реєстрації заяви про кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) і до даного часу будь-які відомості про вказану подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вносилось та розслідування не розпочато, що вказує про бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Просить зобов'язати уповноважену особу Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно заяви (повідомлення) ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку) від 08.10.2021 року (реєстраційний №15525).
Представник скаржника вимоги за скаргою підтримав, про що подав письмову заяву.
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.
Згідно змісту ст.306 КПК України, якою регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, а саме ч.3 цієї статті - розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги слідчим суддею встановлено наступне.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі: ЄРДР) у визначений КПК України строк, є
видом бездіяльності, оскарження якої допускається відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
Статтею 214 КПК України закріплено обов'язок слідчого, дізнавача, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
Реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, оскільки ч.1 ст.214 КПК України передбачає надходження заяви (повідомлення) саме про кримінальне правопорушення.
Враховуючи, що до внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування не передбачено можливості збору даних, що можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення (окрім проведення огляду місця події у невідкладених випадках), то подана заява, повідомлення мають містити достатні відомості про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.214 ч.4 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
В той же час, вказана норма не містить заборони невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, якщо зроблені заява, повідомлення не містять достатніх відомостей, що можуть свідчити про вчинення певного кримінального правопорушення.
Підтвердженням вказаного висновку є сам факт існування інституту оскарження такої бездіяльності як невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку глави 26 КПК України, норми якого не передбачають прийняття слідчим суддею безальтернативного рішення щодо задоволення скарги такого виду, а відповідно до положень ст.307 КПК України передбачають можливість прийняття рішення, серед інших, і про відмову у задоволенні скарги.
Обов'язку слідчого, дізнавача або прокурора щодо внесення заяви (повідомлення) до ЄРДР кореспондується обов'язок суб'єкта звернення викласти обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 06.04.2016 року №139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз положень ст.214 ч.5 КПК України, яка зазначає зміст відомостей, що вносяться до ЄРДР, дає можливість дійти висновку про те, що особа, яка звернулась з відповідною заявою, зобов'язана викласти в ній обставини таким чином, щоб орган, до якого надійшла така заява, мав можливість переконатись в тому, що кримінальне правопорушення дійсно
було вчинено і вчинено саме кримінальне правопорушення, а не лише таке існує в уяві особи, яка звернулась з повідомленням, або його вчинення нею лише припускається, або таке
звернення переслідує певну мету, не пов'язану безпосередньо з порушенням прав особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм свідчить, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню відомості за заявою, повідомленням, в яких викладені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто конкретного суспільно небезпечного винного діяння, вчиненого суб'єктом злочину, передбаченого КК України, а не припущення будь-якої особи.
Натомість, якщо у поданій заяві, повідомленні відповідні обставини не відображені, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесенню не підлягають.
Зазначені положення узгоджуються з Висновком Верховного Суду України від 01.07.2013року, відповідно до якого підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах чи повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що або підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення, норма закону, яка передбачає відповідальність за протиправні дії).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Із доданих до скарги документів слідує, що скаржником не наводилось достатніх відомостей щодо вчинення відносно неї саме кримінального правопорушення (проступку).
Жодних відомостей про фактичні обставини вчиненого, наслідків, що настали від такого діяння, конкретні дії особи, норму закону, не вказано.
Так, склад кримінального правопорушення містить мінімум ознак, необхідних і достатніх для віднесення суспільно небезпечного діяння до числа кримінальних правопорушень.
Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: два об'єктивних (об'єкт, об'єктивну сторону) і два суб'єктивних (суб'єкт, суб'єктивну сторону). Кожен елемент включає певний набір ознак: обов'язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення (ст.2 КК України.)
Отже, з аналізу вказаної норми закону слідує, що діяння, яке містить всі ознаки складу кримінального правопорушення, є єдиною юридичною підставою кримінальної відповідальності.
Відсутність в діянні складу кримінального правопорушення є підставою для відмови в порушенні та припиненні кримінальної справи.
Враховуючи наведене, за відсутності наведених в заяві (повідомленні) скаржника достатніх та конкретних даних, що могли свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення, підстав для внесення таких відомостей до ЄРДР, не має.
За таких обставин скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.303, 306, 307 КПК України,
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя : ОСОБА_1