18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 260/90/21
адміністративне провадження № К/9901/41514/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №260/90/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 10.11.2021 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судоми норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №260/90/21 та залишити в силі рішення суду першої інстанції
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою, Верховний Суд виходить з наступного.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 КАС України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2021 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01.01.2021 встановлено 2270,00грн.
Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 227000,00грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України).
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №260/90/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, Закарпатський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що предметом позову у справі №260/90/21 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 14.05.2018 №0003391405, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 41500,00грн, що у розумінні пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України є обґрунтованою підставою для віднесення цієї справи до категорії справ незначної складності.
Таким чином, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, не підлягають касаційному оскарженню.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 касаційної скарги, цитуючи норму частини п'ятої статті 328 КАС України, з окремим виділенням підпунктів «а», «б» та «в», скаржник зазначає, про наявність винятків, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, що, на думку позивача, свідчать про наявність безумовної підстави для відкриття касаційного провадження
Зокрема, такі посилання обґрунтовані тим, що ця справа є справою значної складності з огляду на необхідність визначення правильного застосування норми матеріального права, а також у зв'язку з унікальністю виставлених позовних вимог, вирішення яких призводить до утворення судової практики у подібних правовідносинах.
Оцінивши правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, Верховний Суд вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, а ухвалене у цій справі апеляційним адміністративним судом рішення на поточний день не впливає на кінцеве формування судової практики та не змінює її. При цьому, з огляду на вищевикладене, скарга не містить обґрунтованого посилань на судові рішення, у яких, по іншому ніж у цій справі застосовано норми права, які регулюють спірні правовідносини.
Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України також не містять достатніх обґрунтувань, скаржник не зазначає, які саме обставини, встановлені оскаржуваним судовим рішенням, він хоче спростувати, проте позбавлений такої можливості. Тому ці посилання не можуть сприйматись судом, як виключний випадок.
Посилання на наявність обставин, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі, а отже, також не можуть сприйматись судом як виключний випадок.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності зі встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами й наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Інших випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що оскаржуване фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рішення суду апеляційної інстанції прийняте у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 у справі №260/90/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова