18 листопада 2021 року
м. Київ
справа №200/6525/20-а
адміністративне провадження № К/9901/4810/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Казначеєв Е.Г., судді - Геращенко І.В., Міронова Г.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Азовської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У липні 2020 року Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь», Товариство) звернулось до суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA700050/2020/000001/2 від 9 січня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA700050/2020/00001 від 9 січня 2020 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року (головуючий суддя - Череповський Є.В.) відмовлено в задоволені позовних вимог.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року, прийнято у справі нове рішення, яким позов задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості №UA700050/2020/000001/2 від 9 січня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації № UA700050/2020/00001 від 9 січня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь ПрАТ «МК «Азовсталь» судовий збір у розмірі 17306,85 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 6191,66 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, вважаючи, що воно прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції як законне й обґрунтоване.
Підставою касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судом норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: судом не враховано правових позицій, викладених Верховним Судом у постановах: від 28 лютого 2020 року (справа №825/3763/15-а), від 17 грудня 2020 року (справа №826/5560/16), від 20 вересня 2019 року (справа №826/23039/15), від 5 лютого 2019 року (справа №826/1494/16), від 6 листопада 2019 року (справа №804/5959/16), від 14 листопада 2019 року (справа №825/3799/15-а), від 10 квітня 2020 року (справа №822/2806/15), що призвело до неправильного вирішення спору.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою доводи митного органу щодо наявності розбіжностей між вартістю товару, задекларованою позивачем, та наданими ним документами, а також його вартістю за експертним висновком та даними спеціалізованого джерела - «Аsiаn Metal». Наголошує, що сумніви митного органу у достовірності та правильності обрахування заявленої митної вартості товару були обґрунтовані встановленням факту заниження заявленої митної вартості порівняно з наявною у митного органу інформацією, а також взаємозв'язком між продавцем та покупцем товару, який міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість. Окрім того, звертає увагу на те, що позивачем не виконано приписів частини 18 статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України) в частині доведення, що заявлена митна вартість товару є близькою до вартості однієї з операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити рішення суду апеляційної інстанцій без змін як законне й обґрунтоване, а скаргу відповідача - без задоволення, повністю підтримуючи висновки й мотиви, з яких виходив апеляційний суд при ухваленні рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ «МК «Азовсталь» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності позивача за КВЕД визначено: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (основний); 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 24.52 Лиття сталі; 85.32 Професійно-технічна освіта; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод; 38.21 Оброблення та видалення безпечних відходів; 38.22 Оброблення та видалення небезпечних відходів; 38.32 Відновлення відсортованих відходів.
1 серпня 2015 року між Metinvest international SA як продавцем та Публічним акціонерним товариством «МК «Азовсталь» як покупцем укладений контракт №089LS-02/554 на постачання фероніобію, за умовами якого кількість, ціна та технічні характеристики товару, а також його упаковка, маркування, зазначаються в специфікаціях.
4 липня 2016 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 стосовно зміни назви (форми) Публічного акціонерного товариства «МК «Азовсталь» на Приватне акціонерне товариство «МК «Азовсталь» та його реквізитів.
Додатковими угодами №4 від 27 грудня 2016 року, №6 від 2 січня 2018 року та №8 від 18 грудня 2018 року продовжено строк дії контракту №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року до 31 грудня 2017 року, 31 грудня 2018 року і 31 грудня 2019 року, відповідно.
7 січня 2019 року до контракту №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року між сторонами укладено специфікацію №8 на постачання товару FeNb 65(111), FeNb 65 (112) у кількості 480 МТ +/- 10% за ціною 32,71 Євро за 1 кг чистого ніобію у сплаві на умовах CPT-Маріуполь, згідно з Incoterms 2010.
Згідно з договором доручення №089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року (з урахуванням додаткових угод) про надання послуг з митного декларування товарів, укладеним між позивачем як замовником та ТОВ «Скиф-Шиппинг» (у подальшому змінено назву на ТОВ «Метінвест-Шиппінг») як декларантом, замовник доручив, а декларант - прийняв на себе зобов'язання з митного декларування товарів замовника, що переміщуються через митний кордон України.
Декларантом ТОВ «Метінвест-Шиппінг» в інтересах ПрАТ «МК «Азовсталь» подано митну декларацію від 9 лютого 2020 року №UА 700050/2020/00120, з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару: фероніобію марки FeNb 65 (112) 20000 кг, ціна товару 429155,20 євро (32,71 євро/кг), Експортер Nobek B.V. (Нідерланди). Декларантом розраховано митну вартість за основним методом (за ціною контракту).
Як з'ясували суди, разом із декларацією декларантом надано: контракт №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року з додатковими угодами №3 від 4 липня 2016 року, №4 від 27 грудня 2016 року і №8 від 18 грудня 2018 року; специфікацію №8 від 7 січня 2019 року; сертифікати аналізу (якості) від 20 листопада 2018 року №23921 та №23921А, сертифікат аналізу від 8 березня 2019 року б/н, рахунок №90024056 від 10 грудня 2019 року; рахунок-фактуру (інвойс) від 13 грудня 2019 року №1226840; автотранспортну накладну від 13 грудня 2019 року №1907204, супровідний документ Т1 від 13 грудня 2019 року №19NL00085511926AD0, декларацію про походження товару від 13 грудня 2019 року №122684; розрахунок ціни (калькуляцію) Metinvest international SA від 29 січня 2019 року, контракти із третіми особами, пов'язані з контрактом про поставку товарів, митна вартість яких визначається, №20160331 від 31 березня 2016 року, CD/MI-1 від 1 серпня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера №089лт/002/2012 від 22 березня 2012 року, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 4975405, сертифікат ваги б/н від 13 грудня 2019 року.
Згідно з наданими документами виробником товару є компанія Brasileira de Metalurgia e Mineracao (CBMM) (Бразилія).
За наслідками обробки митної декларації 9 січня 2020 року посадовими особами відповідача складено повідомлення декларанту, в якому зазначено, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем вплинув на задекларовану декларантом митну вартість, у зв'язку із чим декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію); копію декларації країни відправлення. Також зазначено, що для підтвердження заявленої митної вартості товару можуть бути подані інші додаткові документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи; а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вказаному повідомленні міститься відмітка декларанта про те, що позивач не може надати наведені документи у встановлений МК України термін.
У повідомленні декларанту від 9 січня 2020 року митним органом зазначено, що на вимогу митного органу, декларантом не надано додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» за специфікацією №8 від 7 січня 2019 року до зовнішньоекономічного договору №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року. Позивачу запропоновано надати додаткову інформацію щодо застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.
На вказаному повідомленні міститься відмітка представника декларанта про відсутність інформації щодо застосування інших другорядних методів.
З огляду на встановлені розбіжності у заявленій ціні товару 9 січня 2020 року Азовською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 700050/2020/000001/2. У рішенні зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надано додаткових документів, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, а також не надано експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року №190, який надавався при попередніх митних оформленнях за специфікацією №8 від 7 січня 2019 року до зовнішньоекономічного договору №089LS-02/554 від 1 серпня 2015 року. За результатами опрацювання наданих документів і експертного висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року №190 встановлені розбіжності, а саме: у специфікації №8 від 7 січня 2019 року і в комерційному рахунку від 13 грудня 2019 року №122684 зазначено ціну 32,71 євро/кг на умовах поставки СРТ Маріуполь, а згідно з експертним висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року №190 ціна на фероніобій складає 37,77 - 38,65 євро/кг. Розрахунок вартості згідно з інформацією «Asian Metal» із значенням біржових котирувань з 21 грудня 2018 року по 4 січня 2019 року, за якими ціна складає 38,638 євро/кг. Також зазначено, що представник декларанта відмовився від подання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, митним органом використано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості. Загальна митна вартість товару визначена в розмірі 506930,56 євро (за 13120 кг).
У зв'язку з викладеним митницею виписано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 700050/2020/00001 від 9 січня 2020 року, якою відмовлено в митному оформленні (випуску) товарів.
9 січня 2020 року декларантом було подано митну декларацію №UA 700050/2020/000138, внаслідок чого під гарантійні зобов'язання товар був випущений у вільний обіг.
Листом від 18 березня 2020 року №033/2020-ОД ТОВ «Метінвест - Шіппінг» надало Азовській митниці додаткові документи для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом на фероніобій, а саме: протокол тендерного комітету №127-ФС від 10 грудня 2018 року, прайс-лист СВММs PRICE LIST FOR THE 4 st QUARTER 2019 від 13 вересня 2019 року, електронне листування з представником постачальника СВММ Europе BV 2019 щодо надання знижки (8,5%). Декларант зазначив, що згідно з наданими документами, ціна на фероніобій між Metinvest international SA та CBMM Europe BV формувалася наступним чином: від ціни прайсу на FeNb 112 віднімалась знижка в розмірі 8,5%. Розмір знижки вказується в протоколі тендерного комітету №127-ФС на постачання фероніобію, а також в електронному листуванні з представником постачальника СВММ Europe BV. Також наданий лист ПрАТ «МК «Азовсталь» №08.02.01/1032 про наявність кредиторської заборгованості та витяг з програмного масиву щодо кредиторської заборгованості. Декларант просив розглянути надані ПрАТ «МК «Азовсталь» документи та відомості для підтвердження митної вартості товару.
Листом від 24 березня 2020 року «Про рішення щодо митної вартості» відповідач повідомив декларанта про відсутність законних підстав для прийняття рішення щодо застосування митної вартості заявленої декларантом, оскільки товариством не доведено право на застосування знижки в розмірі 8,5%. Також відповідач посилався на відомості з «Asian Metal», експертного висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 25 січня 2019 року №190, а також на відомості спеціалізованого видання «Метал Експерт» «Новини ринків феросплавів» від 7 січня 2019 року №252.
Не погодившись з рішенням митного органу про коригування митної вартості товару та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач, ПрАТ «МК «Азовсталь», звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав до задоволення позову й виходив при цьому з того, що митним органом встановлено наявність розбіжностей між вартістю товару за наданими декларантом документами і вартістю аналогічного товару за експертним висновком ДП «Укрпромзовнішекспертиза» та спеціалізованим джерелом «Asian Metal». Так, за даними останнього джерела середній розрахунковий рівень цін на фероніобій (базовий вміст NB - 66%) становить 37,77 - 38,65 євро за 1 кг чистого ніобію на умовах поставки СРТ міста України, та роздруківку з інтернет ресурсу «Asian Metal» за період з 1 грудня 2018 року по 30 січня 2019 року щодо фероніобію (Brazilian 66% in Rotterdam). Окрім того, суд вважав, що позивач (або декларант) на стадії декларування фероніобію мав обов'язково подати митниці відомості, передбачені частиною 18 статті 58 МК України, проте таких документів не надав.
Приймаючи протилежне рішення про задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що митним органом не доведено, що надані позивачем до митного оформлення документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності заявленої інформації, як і не доведено того, що на визначення митної вартості товару вплинув зв'язок між покупцем та продавцем, що, своєю чергою, свідчить про недоведення відповідачем підстав незастосування основного методу визначення митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 МК України (в редакції, чинній нас виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі статтею 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведено у частині другій статті 53 МК України.
За приписами частини третьої означеної статті у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (згідно з переліком).
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами п'ятою, шостою статті 53 МК України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За приписами частин 12-14, 18-19 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
При продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналізуючи наведені вище норми МК України суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган вправі самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені МК України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Як встановлено судом апеляційної інстанції разом із митною декларацією декларантом було надано митному органу низку документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Дослідивши й вивчивши документи, надані позивачем до митної декларації, а також додаткові документи, надані пізніше, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з них не вбачається розбіжностей, які б могли вплинути на митну вартість або ж наявності ознак підробки, що б могло надати митному органу підстави для висновку про неправильне визначення позивачем митної вартості. Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару також не конкретизує, яким саме чином зв'язок між позивачем та продавцем товару вплинув на визначення митної вартості.
Так, підставою витребування додаткових документів в рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено встановлення в ході проведення митних процедур та перевірки правильності визначення позивачем митної вартості розбіжностей, а саме: в експертному висновку ДП «Укрпромзонішекспертиза» від 25 січня 2019 року №190 визначено ціну за фероніобій 37,77 - 38,65 євро за кг, в наданих позивачем документах до декларації - 32,71 євро за кг; відповідно до відомостей інформаційного ресурсу «Аsiаn Metal» із значенням біржових котирувань у період з 21 грудня 2018 року по 4 січня 2019 року вартість фероніобію складала 38,638 євро/кг.
Тобто митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару тим, що існує розбіжність між вартістю товару за наданими декларантом документами і його вартістю за експертним висновком та спеціалізованим джерелом, - «AsianMetal».
Втім, аналізуючи доводи відповідача з цього приводу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред'явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред'явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред'явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів. Судом апеляційної інстанції також враховано, що матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оцінки та аналізу наданих декларантом документів на обґрунтування висновків щодо неправильного визначення митної вартості товару.
Варто також додати, що висновок, зроблений в листі ДП «Укрпромзовнішекспертизи» від 25 січня 2019 року №190, який містить аналіз даних спеціалізованого джерела «AsianMetal», та безпосередньо джерело «AsianMetal», які були взяті митним органом за основу при обрахунку митної вартості товару, повинні оцінювати в комплексі з поданими декларантом документами. Крім того, рівень цін на фероніобій може змінюватися в залежності від якості товару, умов оплати, розміру партії, кон'юнктурної ситуації на ринку тощо, а висновок спеціалізованих організацій має консультативний характер.
Судом апеляційної інстанції також було враховано, що витребувана митним органом калькуляція надавалася позивачем разом і декларацією, у прийнятті якої відповідач відмовив.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем не доведено того, що документи, подані позивачем до митного оформлення, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, або того, що на визначення митної вартості товару вплинув зв'язок між покупцем та продавцем, що свідчить про недоведення відповідачем правомірності незастосування основного методу визначення митної вартості. Своєю чергою, подані позивачем документи для визначення митної вартості містили об'єктивно та документально підтверджені дані, що піддавалися обчисленню, на підставі яких відповідач повинен був визначити митну вартість товару (фероніобію), що заявлена декларантом, за першим методом.
Переглянувши судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права. Висновки суду апеляційної інстанції є результатом оцінки наявних у його розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судом здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з'ясування всіх обстави справи на підставі належних та допустимих доказів. При цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, скаржником не зазначено.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судом апеляційної інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, із вказівкою про незастосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду за подібних, на переконання відповідача, правовідносин. Однак, відповідач посилається при цьому на правові позиції Верховного Суду, пов'язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм права, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків суду апеляційної інстанції у цій справі та в наведених скаржником рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення.
Доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду і не є свідченням неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень МК України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених позивачем в цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6191,66 грн та витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги (6922,74 грн та 10384,11 грн, відповідно).
Стягуючи з суб'єкта владних повноважень на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, з урахуванням заперечень відповідача з цього приводу, виходив з того, що на підтвердження понесення таких судових витрат позивачем долучено: договір про надання юридичних послуг (правової допомоги), додаткову угоду, розрахунок розміру винагороди за договором, акт прийому-передачі, рахунок на оплату, платіжне доручення, довіреність, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до розрахунку розміру винагороди за надання юридичних послуг (правової допомоги), надана позивачу правова допомога складається з наступних складових: - усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) - 315,30 грн; збір доказів (підготовка письмових документів - листи, запити) (1 година) - 315,30 грн; перевірка та підготовка документів (1 година) - 315,30 грн; складення позовної заяви (1 година) - 315,30 грн; складання та подання процесуальних документів (1 година) - 315,30 грн; гонорар за складність справи (1% від ціни позву) - у розмірі 4615,16 грн. Загальна сума винагороди за надання правової допомоги - 6191,66 грн.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та пропорційність понесених позивачем витрат до предмета спору, значення справи для сторін, та, відповідно, наявність правових підстав до їх стягнення на користь позивача.
Витрати позивача зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги також правомірно стягнуті судом апеляційної інстанції з огляду на приписи статті 139 КАС України.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
У зв'язку з цим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Азовської митниці Держмитслужби - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
М.М. Яковенко