Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/1199/21
Провадження №: 1-кп/332/147/21
18 листопада 2021 р.
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді
за участю: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
законного представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, із неповною середньою освітою, не працює, навчається у ЗВІ ПУ №23 за спеціальністю машиніст крана, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
04 лютого 2021 року, приблизно о 15-30 годині, неповнолітній ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , підійшов до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходився в стані алкогольного спьяніння, та попросивши подивитись час на телефоні , відкрито заволодів мобільним телефоном «Мейзу» модель «М5с» І6Gb. ішеі1: НОМЕР_1 , імеi2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно з висновком експерта № СЕ-19/108-21/3018-ТВ від 10.03.2021 року складає 1100 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», грошові кошти на рахунку якої відсутні, та яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, після чого побіг у невідомому напрямку, не реагуючи на викрики потерпілого ОСОБА_7 . Своїми умисними діями неповнолітній ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1100, 00 гривень.
У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно 04 лютого 2021 року, приблизно о 15-30 , біля будинку 14 по вул. Тенісній, побачив потерпілого, який тримав мобільний телефон у руці біля вуха, та вирішив відкрито викрасти останній, внаслідок чого поросивши телефон заволодів телефоном та побіг, не реагуючи на крики потерпілого.
Окрім цього, обвинувачений під час судового розгляду заявив, що усвідомлює незаконність і небезпечність своїх дій, повністю визнає наведені в обвинувальному акті обставини вчинення ним кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги, що обвинуваченим, захисником, законним представником не оспорюються наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення, враховуючи, що учасники судового провадження проти цього не заперечують, та немає сумнівів у тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і роз'яснення суду щодо позбавлення у даному випадку права їх оскарження в апеляційному порядку, добровільності такої позиції, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження зазначених обставин у кримінальному провадженні.
Отже, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, та висновок експерта, суд приходить до висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викраення чужого майна (грабіж).
При призначенні ОСОБА_4 покарання відповідно до положень ст.ст. 65-67 КК України, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, що віднесено законодавством до нетяжкого злочину; характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб діяння; дані, які характеризують особу обвинуваченого: раніше не судимий, навчається, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває, позитивно характеризується.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття ОСОБА_4 , яке виразилось у критичному відношенні до своєї протиправної поведінки, визнанні винуватості, а також вчинення злочину неповнолітнім. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, з урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу ОСОБА_4 , конкретних обставин скоєння злочину, враховуючи думку прокурора та органу пробації, висловлену у досудовій доповіді, щодо можливості виправлення неповнолітнього без реального позбавлення волі на певний строк, а також враховуючи, що обвинувачений під час досудового розслідування та розгляду кримінального провадження у суді дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, соціально адаптований.
Отже, забезпечити виправлення ОСОБА_4 можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами пробації протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченою умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням його прав і свобод.
Підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили судом не встановлено.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а про судові витрати - відповідно до ст. 124 КПК України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 349, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.
На підставі ст.104 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1 (один) рік.
Відповідно до ст.76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набранням вироку законної сили не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № СЕ-19/108-21/3018-ТВ від 10.03.2021 в сумі 490,35 грн.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1