ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2021 року м. Київ № 640/33103/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., ознайомившись із позовною заявою
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 №226110411,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЛАДА» 15.11.2021 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2021 №226110411.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з тим, відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Так, спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 дійшов висновку про те, шо адміністративний позов, з урахуванням положень пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, до суду може бути поданий у місячний строк з дня отримання платником податків рішення ДФС України про результати розгляду його скарги.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №226110411 прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві.
При цьому, 20.04.2021 за вх. Державної податкової служби України №11478/6 позивачем було подано скаргу на зазначене вище податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої 17.06.2021 Державною податковою службою України прийнято рішення яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2021 №226110411 в частині 44 379, 9 грн. застосованих санкцій, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Проте до суду з вказаним позовом позивач звернувся лише 15.11.2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Натомість заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду із зазначенням поважності причин пропуску строку звернення до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
За таких підстав, а також з урахуванням вимог статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачу десятиденного строку для надання заяви про поновлення строку для звернення до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами разом з доказами поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, разом з позовною заявою позивачем було долучено платіжне доручення про сплату судового збору від 12.11.2021 №560 на суму 2270,00 грн. за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/Шевченк р-н/222030101, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), призначення платежу *;101;30304523; судовий збір за позовом ТОВ «Еллада», Окружний адміністративний суд м. Києва
Суд не приймає до уваги долучений платіжний документ, як належний доказ про сплату судового збору, оскільки, в наданій квитанції реквізити, за якими позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, є відмінними від реквізитів Окружного адміністративного суду міста Києва.
З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру у розмірі 116 546, 60 грн.
Суд зазначає, що ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 гривні.
Враховуючи, заявлені позивачем вимоги, то розмір судового збору, що підлягає сплаті становить 2 270,00грн.
Беручи до уваги зазначене, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та надати суду докази сплати судового збору.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.