ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 листопада 2021 року м. Київ № 640/21877/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мамедової Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за позовом Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) від 03 серпня 2021 року в адміністративній справі №640/21877/19 (далі - справа №640/21877/19) позов Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД" (далі - позивач, СУ-НП у формі ТОВ "МАС ЛТД") до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю (далі - судове рішення).
Поряд з цим, представником позивача подано до суду письмову заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, оскільки у судовому рішенні не вирішено питання про судові витрати (далі - подана заява).
Представником відповідача подано до суду письмові заперечення на подану заяву у яких останній заперечує проти її задоволення, оскільки заявник має право на відшкодування судових витрат та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим, що в даному випадку, стороною позивача належним чином зроблено не було.
Розглянувши у письмовому провадженні подану заяву суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Відповідно до пунктів 1, 5, 6 статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
З приводу зазначеного питання висловлювався і Конституційний Суду України, так, пунктом 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Також Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті частини другої статті 3, статті 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
Отже, з викладеного вбачається, що до правової (правничої) допомоги належать, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Аналогічна правова позиція викладена у Додатковій постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі справа №826/841/17 (адміністративне провадження №К/9901/5157/19).
Так, представником позивача на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано до суду копію Угоди №1012/2019-1а про надання професійної правничої допомоги від 10 грудня 2019 року (далі - Угода №1012/2019-1а), копію рахунку №2412-1а від 24 грудня 2019 року на суму 20000,00 грн., копію платіжного доручення №12027 від 26 грудня 2019 року на суму 20000,00 грн., копію Акту №1 про надання професійної правничої допомоги від 28 грудня 2019 року (далі - Акт №1).
Також представником позивача надано до суду опис робіт/наданих правничих послуг/, виконаних/та які підлягають виконанню/адвокатом у адміністративній справі №640/21877/19 згідно угодою №1012/2019/-1а про надання правової допомоги/угода від 02.08.2021 р.(далі - Опис) у якому вказано загальну вартість правничих послуг 49898,98 грн..
Згідно п.п. 1, 5 Угоди №1012/2019-1а, за дорученням Клієнта Адвокатське об'єднання зобов'язується забезпечити надання Клієнту правової допомоги по веденню справ Клієнта за позовом Головного управління Державної податкової служби до Клієнта про стягнення коштів та за його позовом (позовами) до органів Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими порушуються права та/або законні інтереси Клієнта, шляхом надання відповідних повноважень обраному клієнтом Адвокату, Гаврилюку Михайлу Дмитровичу , для ведення справ Клієнта.
Клієнт зобов'язується виплачувати Адвокатському об'єднанню та/або Адвокату винагороду за надані адвокатські послуги по веденню справ Клієнта в адміністративних судах в розмірі 10 відсотків сум у стягненні яких з Клієнта відмовлено, або нарахованих податковими органами податкових зобов'язань, зазначених в податкових повідомленнях-рішеннях, які за позовом Клієнта визнано протиправними та скасовано повністю або частково, але не менше 20 000 грн. по кожній справі. Розмір винагороди по окремих справах може бути змінено додатковою угодою сторін.
Відповідно до Акту №1, адвокатом упродовж періоду з 10 по 28 грудня 2019 року надано Клієнту правових послуг на суму 20 000 (двадцять тисяч) гри. 00 коп. без ПДВ, а саме:
- підготовка та аналіз матеріалів, наданих Клієнтом;
- підготовка та аналіз документів, необхідних для подання відзиву на позовну заяву позивача, пред'явлення зустрічного позову до податкового органу за наявності підстав;
- складання та подання (надсилання) до адміністративного суду відзиву на позов з надсиланням його копії іншому учаснику справи, зустрічної позовної заяви, а також подання до суду та надсилання учасникам справ копій інших заяв по суті спору та з процесуальних питань, копій клопотань та/або доказів, які підлягають надсиланню учасникам справи відповідно до вимог процесуального закону;
- надання усних консультацій з поточних питань, які виникають у процесі виконання цієї угоди.
Отже, згідно наданих документів, позивачем понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №12027 від 26 грудня 2019 року.
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу, суд зазначає, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу є обґрунтованим та фактично доведеним в частині суми понесених витрат сплачених згідно платіжного доручення №12027 від 26 грудня 2019 року на суму 20000,00 грн.
Інших належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять.
При цьому, зазначені в описі надані представником позивача, адвокатом послуги не є такими, що належним чином документально підтверджені, оскільки доказів оплати зазначених послуг представником позивача до суду не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, враховуючи вищезазначене у сукупності, в силу того, що належним чином документально підтвердженими є витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн., суд приходить до висновку, про наявність підстав для задоволення поданої заяви в частині.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 246, 248, 252, 256 КАС України, суд -
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути на користь Спільного Українсько-Німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний автомобільний сервіс ЛТД" (04214, м. Київ, вул. Північна, 1-А; код ЄДРПОУ: 20050460) судові витрати у розмірі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267).
3. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Мамедова