18 листопада 2021 року м. Чернігів Справа № 620/10519/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 30.08.2021 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - Чернігівський ОТЦКтСП), у якому просить:
- визнати неправомірною відмову відповідача щодо невиготовлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нового розрахунку його вислуги років, з врахуванням навчання в Національному аграрному університеті, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме: 02 роки 06 місяців 00 днів, для прийняття рішення про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років;
- зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий розрахунок його вислуги років, з врахуванням навчання в Національному аграрному університеті, із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби, а саме: 02 роки 06 місяців 00 днів, для прийняття рішення про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при ознайомленні з пенсійною справою він виявив, що йому не зараховано до вислуги років період навчання в Національному аграрному університеті відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530.
Ухвалою суду від 01.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому Чернігівський ОТЦКтСП позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки чинним законодавством України не передбачено повноважень Чернігівського ОТЦКтСП вирішувати питання про врахування чи неврахування тих чи інших періодів служби (роботи, навчання) військовослужбовця при підрахунку вислуги років. Так, вказані повноваження належать до компетенції Командування Сухопутними військами Збройних Сил України. Крім того, відповідач зазначає про відсутність у ОСОБА_1 права на зарахування до вислуги років періоду навчання в Національному аграрному університеті із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсія позивачу призначена відповідно до розрахунку №872 загального страхового стажу (в календарному обчисленні) (а.с. 9).
Вважаючи, що до вказаного розрахунку протиправно не було включено період навчання в Національному аграрному університеті (один рік навчання за шість місяців служби), ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського ОТЦКтСП із відповідною заявою (а.с. 15).
Листом від 22.06.2021 за №5/4593 відповідач у задоволенні вказаної заяви відмовив, зазначивши, що станом на 24.05.2020 позивачу була встановлена вислуга 32 роки 8 місяців 28 днів. При оформленні документів для призначення пенсії посадовими особами відділу оформлення допомог, військових пенсій та пільг, згідно вимог пункту 2.18 НМОУ №530, було перевірено розрахунок вислуги років та додатково включено період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби, тобто було пораховано період з 25.05.2020 по 29.08.2020 включно, та для призначення пенсії до ГУПФУ в Чернігівській області надано розрахунок, в якому вислуга років склала 33 роки 0 місяців та 3 дні. Додатково повідомлено, що відповідно до вимог пункту 2.12 наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 №530, розрахунок загального страхового стажу (в календарному обчисленні) на пенсію здійснюється фінансово-економічними управліннями Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, а не Чернігівським ОТЦКтСП (а.с. 16).
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України, зокрема із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначено Законом України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до пункту «б» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
У відповідності до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, відповідно до абзаців пункту 2.12 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530 (далі - Положення №530), обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних управлінь (відділів) персоналу - офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з'єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче.
Згідно із пунктом 2.15 Положення №530 попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.
Відповідно до матеріалів справи, розрахунок вислуги років позивачу складено фінансово-економічним управлінням Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (а.с. 9).
Відповідно до пункту 2.18 Положення №530 обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) при призначенні пенсій перевіряє розрахунки вислуги років і додатково включає період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби. При цьому невраховані періоди служби, передбаченої підпунктами 2 і 3 пункту 2.3 цього розділу, зараховуються до вислуги років на відповідних пільгових умовах. Підставою для зарахування цих періодів є підтвердження управління (відділу) персоналу або військової частини про те, що військовослужбовець у відповідний період мав право на таку пільгу, а для зарахування служби у високогірних місцевостях України - витяг з наказу командира військової частини.
З аналізу наведених норм права вбачається, що обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється фінансово-економічними управліннями Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, ще до того, як військовослужбовець вибуде зі списків особового складу військової частини, а військовий комісаріат (ТЦКСП) наділений тільки повноваженнями додатково включити період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років фінансово-економічним управлінням КСВ ЗСУ по день звільнення з військової служби.
Після звільнення військовослужбовця з військової служби, у обласного військового комісаріату такі повноваження відсутні.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, і просити про їх захист.
Таким чином, з наведеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року у справі № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд наголошує, що дослідження правомірності прийняття рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень повинно здійснюватися на момент їх прийняття (вчинення) та не може обґрунтовуватись юридичною правильністю (правомірністю) таких актів із урахуванням подій, які сталися, або могли статися у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03.07.2018 у справі №826/16634/16, від 05.09.2018 у справі №826/8956/17 та від 12.06.2018 у справі №826/4406/16, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України повинна враховуватись судом при виборі і застосуванні норм права.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що визначений ОСОБА_1 відповідач у справі (Чернігівський ОТЦКтСП) не порушував його прав та інтересів з огляду на те, що відповідно до положень Постанови №393, повноваженнями для обчислення вислуги років та внесенням змін до розрахунку загального страхового стажу військовослужбовця, здійсненого фінансово-економічним управлінням Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, наділене тільки вказане управління.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про підтвердження заявлених позивачем доводів та про порушення його конституційних прав, свобод та інтересів з боку відповідача, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 18 листопада 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 08536958, вул. Гетьмана Полуботка, буд. 68, м. Чернігів, 14013).
Суддя С.В. Бородавкіна