17 листопада 2021 року Справа № 580/9514/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С. О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду клопотання представника позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасуванням наказу,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_2 (далі - позивач 1) та ОСОБА_3 (далі - позивач 2) з позовом до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) в якому просять визнати нечинним та скасувати наказ Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №41 від 09.04.2021 “Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам'ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області” в частині включення до меж та режимів використання зон охорони пам'ятки історії місцевого значення “Могила цадика Нахмана 1811 р” житлового будинку по АДРЕСА_1 .
15.11.2021 разом з позовною заявою на адресу суду від представника позивачів надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить зупинити дію наказу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації № 41 від 09.04.2021 «Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам'ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області».
В обґрунтування заяви зазначено, що громадяни Ізраїлю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за договорами купівлі - продажу придбали в рівних ідеальних частинах дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 з метою будівництва готельного комплексу в районі паломництва хасидів в м. Умані. На момент придбання та початку реалізації позивачами свого проекту будівництва жодних перепон в проведенні багатоповерхового будівництва саме через можливість включення земельних ділянок позивачів до меж зон охорони пам'ятки місцевого значення та можливі у зв'язку з цим обмеження в проведенні будівництва, в тому числі зміни цільового призначення земельних ділянок позивачів поза волею власників, не передбачалось. Відповідач наказом від 09.04.2021 №41 затвердив межі та режими використання зон охорони пам'ятки історії місцевого значення «Могила цадика Нахмана 1811 р», що знаходиться на земельній ділянці позивачів. Вказаний наказ у встановленому законом порядку не оприлюднено, що є самостійною підставою для скасування прийнятого рішення. Разом з тим, в разі не оскарження та не скасування Наказу №41 затверджена ним проектна документація може бути підставою для незаконної зміни цільового призначення земельних ділянок на землі історико-культурного призначення без згоди власників. Вказано, що очевидна незаконність оскаржуваного наказу в разі несвоєчасного судового реагування може призвести до порушення прав позивачів, що істотно ускладнить їх поновлення та порушуватиме право на ефективний судовий захист проти протизаконних рішень, адже подальша реалізація відповідачем оскаржуваного наказу може спричинити ряд судових спорів стосовно зміни цільового призначення земельних ділянок позивачів.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частин 1, 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Суддя зазначає, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржувананого рішення, дій та/або бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Отже, законність чи протиправність наказу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації №41 від 09.04.2021 “Про затвердження меж та режимів використання зон охорони пам'ятки місцевого значення м. Умань Черкаської області” в частині включення до меж та режимів використання зон охорони пам'ятки історії місцевого значення “Могила цадика Нахмана 1811 р” житлового будинку по АДРЕСА_1 є предметом розгляду даної справи.
Також, під час вирішення питання про забезпечення позову, слід врахувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками вжиття заходів забезпечення позову для інших заінтересованих осіб.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 року в справі 826/9263/17, ці підстави є оціночними. Тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Суддя у кожному випадку повинен встановити чи є захід забезпечення позову, про який клопоче позивач, таким, що відповідає меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суддя зазначає, що насамперед, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивачів.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його ухвалення на користь позивачів, оскільки з моменту набрання судовим рішенням законної сили їх права та законні інтереси відновляться.
Крім цього, належних та допустимих доказів на підтвердження початку реалізації оскаржуваного наказу Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації заявником до суду не надано.
Суддя зазначає, що відносини, які склалися між сторонами мають бути розглянуті по суті, а задоволення забезпечення позову в даному випадку було б втручанням у дискреційні повноваження відповідача, які суд не може перебирати на себе, відповідно до положень адміністративного судочинства.
За вказаних обставин, суддя дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника позивача про забезпечення позову та як наслідок, відсутності правових підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинсва України, суддя,
У задоволенні заяви позивачів ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасуванням наказу відмовити.
Копію ухвали направити позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ