16 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 922/3220/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут»
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Попков Д.О., Стойка О.В., Істоміна О.А.
від 07.10.2021
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут»
про стягнення коштів в розмірі 2 210 043 064,96 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» 12.10.2021 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/3220/20.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.10.2021.
Дослідивши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.
Судом встановлено, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.06.2021 у справі № 922/3220/20 задоволено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2021 у справі № 322/3220/20, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» у задоволенні клопотання про призначення у справі № 322/3220/20 судово-економічної експертизи, а матеріали справи направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області. Також ухвалено судові витрати, понесені у зв?язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут»
Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/3220/20, в якому вирішити питання про розподіл судових витрат за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2021.
Ухвалою від 07.10.2021 у справі № 922/3220/20 Східний апеляційний господарський суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» в прийнятті додаткового рішення у справі № 922/3220/20 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат понесених Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» за подання апеляційної скарги.
Підставою для постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 07.10.2021 у справі № 922/3220/20 про відмову в прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги стала відсутність підстав для розподілу судових витрат Східним апеляційним господарським судом за подання апеляційної скарги Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 07.04.2021 у справі № 922/3220/20.
Постановляючи ухвалу від 07.10.2021 про відмову в прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги, яка є предметом оскарження, суд керувався нормами статей 129 та 244 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Східним апеляційним господарським судом у пункті 28 мотивувальної частини постанови від 16.06.2021 у справі № 922/3220/20 зазначено, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», що потрібно врахувати при розподілі судових витрат місцевим судом за результатами розгляду справи по суті.
Судом апеляційної інстанції достовірно було встановлено, що понесені Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» витрат зі спати судового збору в сумі 2 270,00 грн (сплачені за платіжним дорученням № 0000017847 від 12.05.2021) відносяться на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут», проте розподіл таких витрат здійснює суд за результатом розгляду справи по суті - у даному випадку Господарський суд Харківської області під час ухвалення судового рішення у справі № 922/3220/20, що було роз'яснено учасникам справи у пункті 28 мотивувальної частини постанови та зазначено у пункті 4 її резолютивної частини.
Відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення в означеній справі у розумінні частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, зокрема пункту 3 частини першої цієї статті, зумовлює відмову судом апеляційної інстанції в прийнятті такого додаткового рішення.
При цьому, судом апеляційної інстанції правильно зауважено, що відповідач фактично звернувся із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі в інтересах позивача - Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», судові витрати за подання апеляційної скарги якого, на думку заявника, суд апеляційної інстанції не розподілив, що суперечить закріпленому статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не може вважатися належною реалізацією відповідачем своїх права та обов'язків, як учасника справи.
Відтак доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знаходять свого підтвердження.
Касаційний господарський суд також враховує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 «Справа «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, ЄСПЛ, § 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2018 справа «ZUBAC v. CROATIA» (№ 40160/12, ЄСПЛ, § 83) вказано що застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris для подання скарг до верховного суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості.
Враховуючи, що повноваження суду касаційної інстанції обмежено перевіркою правильності застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, зважаючи на особливий статус Верховного Суду, вирішення питання про можливість відкриття касаційного провадження відноситься до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг цим судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду».
Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (MUSHTA v. UKRAINE 8863/06, § 37, ЄСПЛ, від 18.11.2010).
Для Верховного Суду правильне застосування Східним апеляційним судом норм права під час прийняття ухвали від 07.10.2021 у справі № 922/32220/20 є очевидними і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/3220/20 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі № 922/3220/20.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець