03 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 916/3704/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.
за участю представників сторін: Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"-Кобелєва О.О.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісагіс" - Драгун А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021
у справі № 916/3704/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець"
про відкриття провадження у справі про банкрутство, -
Короткий зміст обставин справи та заявлених вимог
Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі ПрАТ "ФК "Чорноморець", Боржник) на підставі частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) звернулось до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись на рішення позачергових загальних зборів акціонерів цього товариства від 21.12.2020, збитковість, неможливість виконати грошові зобов'язання перед кредиторами та загрозу неплатоспроможності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2020 заяву ПрАТ "ФК "Чорноморець" про відкриття провадження у справі про банкрутство прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 у справі № 916/3704/20 (суддя - Грабован Л.І.), серед іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ФК "Чорноморець"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ПрАТ "ФК "Чорноморець" та призначено розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Чульського О.С.; вирішено інші процедурні питання.
Ухвала обґрунтована встановленням місцевим судом наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачених статтею 34 КУзПБ, оскільки рішення вищого органу Боржника про звернення до суду є легітимним, відповідає вимогам Закону України "Про акціонерні товариства", Статуту ПрАТ "ФК "Чорноморець"; наявна конкуренція вимог кредиторів (ГУ ДПС в Одеській області, АТ "Сбербанк"), які підтверджені рішенням суду, податковою декларацією та задоволення навіть частини вимог одного з кредиторів унеможливить виконання обов'язку перед іншим кредитором; співставлення розміру вимог із майном свідчить про недостатність майна для їх задоволення, тобто наявна загроза неплатоспроможності.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Згідно Статуту Боржника (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ "ФК "Чорноморець" протоколом № 15/03 від 15.03.2017, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 316001, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПрАТ "ФК "Чорноморець" знаходиться за адресою: 65039, м. Одеса, пр-т Гагарніа, буд. 12а; основний вид діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2016 у справі № 916/4693/15, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2018, стягнуто з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 36 773 937, 32 доларів США заборгованості за тілом кредиту, що у гривневому еквіваленті на день прийняття рішення становить 951 613 775 грн, 5 578 283, 28 доларів США процентів за користування кредитом з 15.07.2014 по 02.11.2015, що станом на день прийняття рішення становить 144 350 908, 88 грн; пеню за прострочення сплати процентів та кредиту у розмірі 20 000 000 грн та 182 700 грн судового збору.
Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020, серед іншого, змінено резолютивну частину вказаного рішення у справі № 916/4693/15 в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за тілом кредиту та викладено її у редакції такого змісту: Стягнути з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Сбербанк" 36 773 937,32 доларів США заборгованості за кредитом, 148 016,10 грн судового збору.
Згідно податкової декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 17.08.2020, поданої до ГУ ДПС в Одеській області 20.08.2020, про що свідчить квитанція № 2, ПрАТ "ФК "Чорноморець" задекларовано податкові зобов'язання з вказаного податку в сумі 132 302 277 грн.
Відповідно до переліку кредиторів (кредиторської заборгованості) ПрАТ "ФК "Чорноморець" загальна сума грошових вимог усіх його кредиторів становить:
- станом на 30.09.2020 - 1 183 910 062, 69 грн;
- станом на 21.12.2020 - 1 265 265 441, 57 грн.
Згідно переліку дебіторської заборгованості ПрАТ "ФК "Чорноморець" загальна її сума становить:
- станом на 30.09.2020 - 365 303, 47 грн. (т. 1 а.с. 62).
- станом на 21.12.2020 - 391 338, 01 грн. (т. 1 а.с. 63).
У довідці від 21.12.2020 № 121 за підписом генерального директора ПрАТ "ФК "Чорноморець" зазначено, що останній не був заснований в процесі приватизації (корпоратизації), у зв'язку з чим на балансі підприємства відсутнє державне майно, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу.
Згідно довідки-відомостей про рахунки ПрАТ "ФК "Чорноморець" у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити, станом на 21.12.2020 у Боржника наявні відкриті рахунки.
У довідці-відомостях про рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належить боржнику, їх реквізити станом на 21.12.2020р. зазначено найменування емітента; код за ЄДРПОУ; код цінних паперів; вид, тип, форма випуску ЦР, серія; номінальна вартість одного ЦП, грн.; кількість ЦП, шт.; загальна номінальна вартість, грн.
У довідці від 21.12.2020р. № 120 за підписом генерального директора ПрАТ "ФК "Чорноморець" зазначено, що станом на 21.12.2020 чисельна кількість працівників Боржника складає 1 (одна) особа, яка займає посаду генерального директора товариства, у зв'язку з чим загальна збори (конференція) працівників боржника не скликалася, а відповідний протокол засідання не складався; станом на 21.12.2020 первинна профспілкова організація боржника відсутня (діяльність не здійснює), у зв'язку з чим відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника відсутнє.
У довідці від 21.12.2020 № 122 за підписом генерального директора Боржника зазначено, що ПрАТ "ФК "Чорноморець" не здійснювало діяльність, пов'язану з державною таємницею, у зв'язку з чим спеціальний дозвіл на провадження діяльності не отримувався, а у боржника відсутні матеріальні носії секретної інформації (технічної документації, виробів, дослідних зразків тощо).
Згідно переліку майна ПрАТ "ФК "Чорноморець" станом на 21.12.2020 загальна балансова вартість останнього становить 143 722 739, 70 грн.
У переліку майна ПрАТ "ФК "Чорноморець", обтяженого заставою (іпотекою), станом на 21.12.2020 зазначено нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець"; місцезнаходження м. Одеса, вул. Вавілова академіка, 5-а; балансова вартість 11 096 327, 30 грн; забезпечений кредитор ТОВ "Ісагіс"; загальна заборгованість 158 133 322, 98 грн за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013; боржник за основним кредитним зобов'язанням ТОВ "Бугаз Делюкс"; підстави виникнення зобов'язань з іпотеки - іпотечний договір з майновим поручителем від 22.10.2013, рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2020 у справі № 916/1972/18 та ухвала від 14.09.2020.
Рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1972/18 від 11.06.2020 в рахунок часткового (в межах вартості предмета іпотеки) погашення заборгованості перед АТ "Імексбанк" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 81/13 від 21.10.2013, яка складає 317 443 600,87 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором з майновим поручителем, посвідченим 22.10.2013 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., за реєстровим № 4513, власником якого є ПрАТ "ФК "Чорноморець", а саме на нерухоме майно нежитлові будівлі учбово-спортивної бази Чорноморець, які в цілому складаються із будівель літ. А, літ Б, літ. В, літ Г, літ. Д, літ Е, літ Ж, літ. К, загальною площею 1 678,4 кв.м, літ. Л, відображених у технічному паспорті за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Вавілова, 5А (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 188988451101), шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за ціною, що буде визначена на час проведення виконавчих дій незалежним суб'єктом оціночної діяльності; стягнуто з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь АТ "Імексбанк" судовий збір в сумі 1 762 грн; стягнуто з ПрАТ "ФК "Чорноморець" на користь державного бюджету судовий збір в сумі 614 938, 00 грн.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 216620377 від 16.07.2020 власником нежитлових будівель центрального стадіону "Чорноморець" на підставі договору купівлі-продажу від 16.07.2020 є "Олрайз Кепітал Інк.".
Згідно даних балансу ПрАТ "ФК "Чорноморець" на 30.09.2020 на кінець звітного періоду вбачається, що у активі розділ 1 "необоротні активи" рахуються нематеріальні активи за первісною вартістю (рядок 1001) у сумі 44 тис. грн, накопиченою амортизацією (рядок 1002) 44 тис. грн; незавершені капітальні інвестиції (1005) 56 574 тис. грн; основні засоби (1010) 14 374 тис. грн; довгострокові фінансові інвестиції, які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств (рядок 1030) 986 тис. грн., інші фінансові інвестиції (рядок 1035) 131 188 тис. грн та всього за цим розділом (рядок 1095) 203 122 тис. грн. У розділі II "оборотні активи" рахуються запаси (рядок 1100) вартістю 8 тис. грн., виробничі запаси (рядок 1101) 8 тис. грн., дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги (рядок 1125) 51 тис. грн, дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (рядок 1135) 181 тис. грн, у тому числі з податку на прибуток (рядок 1136) 170 тис. грн, гроші та їх еквіваленти (рядок 1165) 95 тис. грн, рахунки в банках (рядок 1167) 95 тис. грн, інші оборотні активи (рядок 1190) 5 674 тис. грн та всього за цим розділом (рядок 1195) 6 009 тис. грн.
У пасиві розділ 1 "власний капітал" рахується зареєстрований (пайовий) капітал (рядок 1400) вартістю 600 000 тис. грн, капітал у дооцінках (рядок 1405) 7 тис. грн, резервний капітал (рядок 1415) 3478 тис. грн, непокритий збиток (рядок 1420) 1 812 395 тис. грн та всього за розділом (рядок 1495) (1 208 910); у розділі II "довгострокові зобов'язання і забезпечення" рахуються довгострокові кредити банків (рядок 1510) вартістю 1 040 662 тис. грн, інші довгострокові зобов'язання (рядок 1515) 3 851 тис. грн та всього за цим розділом (рядок 1595) 1 044 513 тис. грн; у розділі 3 "поточні зобов'язання і забезпечення" рахуються поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (рядок 1615) 3 275 тис. грн, розрахунками з бюджетом (рядок 1620) 133 254 тис. грн, розрахунками з оплати праці (рядок 1630) 15 тис. грн, поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами (рядок 1635) 4306 тис. грн, поточні забезпечення (рядок 1660) 1 тис. грн, інші поточні зобов'язання (рядок 1690) 232 677 тис. грн та всього за цим розділом (рядок 1695) 373 528 тис. грн.
Боржником визнається наявність боргів перед кредиторами в загальній сумі 1 265 265 441,57 грн.
За даними балансу боржника вартості його майна не достатньо для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до протоколу № 21/12 позачергових загальних зборів ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020 вирішено відповідно до положень КУзПБ подати до Господарського суду Одеської області заяву від ПрАТ "ФК "Чорноморець" про відкриття провадження у справі про банкрутство; доручити генеральному директору товариства здійснити комплекс юридичних і фактичних дій, спрямованих на оформлення необхідних документів та подання їх до господарського суду.
Боржником надано наступні оригінали для огляду: протокол № 21/12 позачергових загальних зборів ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020; перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства за вих. № 25183 від 17.12.2020; протокол лічильної комісії ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020; протокол засідання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020; свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; протокол № 01/06 засідання наглядової ради від 01.06.2017; Статуту; свідоцтв про право власності; витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно; витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; договору купівлі-продажу від 14.07.2008; іпотечний договір; повідомлення-вимоги позичальнику про дострокове повернення повної суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 14-В/11/44/ЮО від 15.07.2011 з розрахунком заборгованості та копії цих документів.
До пояснень надано копії: переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах акціонерного товариства за вих. № 25183 від 17.12.2020; протоколу лічильної комісії ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020; протоколу засідання реєстраційної комісії позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "ФК "Чорноморець" від 21.12.2020.
Апеляційне оскарження ухвали та короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погодившись із ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 у справі № 916/3704/20, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ісагіс" (далі - ТОВ "Ісагіс") звернулося з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просило оскаржену ухвалу скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення про відмову ПрАТ "ФК "Чорноморець" у відкритті провадження у справі про його банкрутство.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 (колегія суддів: Філінюк І.Г. - головуючий, Бєляновський В.В., Богатир К.В.) апеляційну скаргу ТОВ "Ісагіс" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 у справі № 916/3704/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено ПрАТ "ФК "Чорноморець" у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові не погодився з позицією місцевого господарського суду щодо обґрунтованості підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачених статтею 34 КУзПБ, оскільки встановив, що в порушення вимог КУзПБ суд першої інстанції, розглядаючи заяву про відкриття провадження, не перевірив чи мав Боржник недостатньо грошових коштів та іншого ліквідного майна (рухомого, нерухомого, майнових прав) для здійснення розрахунків з кредиторами та погашення заборгованості, не дослідив вжиття всіх належних заходів щодо примусового стягнення заборгованості за вимогами в порядку виконавчого провадження.
Постанова вмотивована встановленням апеляційним судом з матеріалів справи наступних обставин:
- згідно податкової декларації з ПДВ від 17.08.2020, поданої до ГУ ДПС в Одеській області 20.08.2020, ПрАТ "ФК "Чорноморець" задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 132 302 277 грн. За результатом перевірки, податковим органом направлено квитанцію № 2 про прийняття податкової накладної на суму 124 711,10 грн. Таким чином, сума задекларованого податкового зобов'язання з ПДВ та сума, яка прийнята ГУ ДПС в Одеській області, є відмінною.
- з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 132 202 277 грн та зазначаючи ГУ ДПС в Одеській області кредитором, Боржник звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство повинен був надати суду докази здійснення господарської операції, договір, на підставі якого виникло податкове зобов'язання, первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій. Проте, ПрАТ "ФК "Чорноморець" взагалі не подано до суду договір, на підставі якого відбулось нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 132 202 277, у зв'язку з чим неможливо встановити, чи був Боржник стороною господарської операції, про що наголошує ТОВ "ІСАГІС" в апеляційній скарзі;
- згідно переліку майна ПрАТ "ФК "Чорноморець" станом на 21.12.2020 загальна балансова вартість цього майна становить 143 722 739, 70 грн;
- відповідно до переліку дебіторської заборгованості Боржника станом на 21.12.2020 загальна сума дебіторської заборгованості становить 391 338, 01 грн. Однак, судом першої інстанції не досліджувалося питання наявності доказів вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника.
Апеляційний суд визнав обґрунтованими доводи скаржника, що судом першої інстанції здійснено формальний підхід до порушення цієї справи про банкрутство через не доведення факту неможливості Боржником виконати зобов'язання перед Кредитором не інакше, як через відновлення платоспроможності Боржника та застосування передбачених КУзПБ судових процедур, через відсутність підстав вважати боржника неплатоспроможним.
Судом апеляційної інстанції також враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.10.2020 у справі № 915/35/20, згідно якої в будь-якому випадку на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/3704/20, ПрАТ "ФК "Чорноморець" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції; ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 залишити в силі.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/3704/20, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20 та від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20 (пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Також, скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування положень частини шостої статті 34 та частини шостої статті 39 КУзПБ у справах про відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
ТОВ "Ісагіс" подало відзив на касаційну скаргу ПрАТ "ФК "Чорноморець", в якому просить відмовити у задоволенні скарги з викладених у відзиві підстав, оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/3704/20 визначено склад колегії суддів: Пєсков В.Г.- головуючий, Білоус В.В., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 05.08.2021.
У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Пєсков В.Г.- головуючий, Погребняк В.Я., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.08.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ФК "Чорноморець" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/3704/20; повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги відбудеться 23.09.2021 о 10:45 год.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 заяву ПрАТ "ФК "Чорноморець" про проведення судового засідання 23.09.2021 в режимі відеоконференції у справі № 916/3704/20 задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 заяву ТОВ "Ісагіс" про проведення судового засідання 23.09.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 916/3704/20 задоволено.
23.09.2021 суддею Верховного Суду Пєсковим В.Г. подано заяву про самовідвід у розгляді справи № 916/3704/20 у порядку статті 35 ГПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2021 заяву судді Пєскова В.Г. від 23.09.2021 про самовідвід у розгляді справи № 916/3704/20 задоволено.
У зв'язку з ухвалою про самовідвід судді Пєскова В.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 27.09.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2021 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів справу № 916/3704/20 за касаційною скаргою ПрАТ "ФК "Чорноморець"; призначено до розгляду касаційну скаргу на 27.10.2021 о 15:20 год.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2021 заяву ПрАТ "ФК "Чорноморець" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2021 заяву ТОВ "Ісагіс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із застосування системи EasyCon задоволено.
Судове засідання 27.10.2021 відбулось за участі ПрАТ "ФК "Чорноморець" та ТОВ "Ісагіс", які надали пояснення у справі.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги ПрАТ "ФК "Чорноморець" зводяться до незгоди скаржника із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та, як наслідок, скасування відповідної ухвали місцевого господарського суду.
З урахуванням встановлених статтею 300 ГПК України повноважень Верховного Суду щодо перегляду оскаржених судових рішень в межах вимог та доводів касаційної скарги, предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності відмови судом апеляційної інстанції у відкритті провадження у цій справі про банкрутство ПрАТ "ФК "Чорноморець".
При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, що встановлені судом першої інстанції обставини легітимності рішення вищого органу Боржника про звернення до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і відповідність цього рішення нормам Закону України "Про акціонерні товариства" й Статуту ПрАТ "ФК "Чорноморець", так і правомірність призначення розпорядника майна та встановлення йому розміру грошової винагороди не перевірялись судом апеляційної інстанції та не є предметом дослідження за касаційним переглядом справи, враховуючи вимоги статті 300 ГПК України.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.
Предметом судового розгляду є заява Боржника про відкриття провадження у справі про його банкрутство на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ.
З урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, Верховний Суд керується наступним.
Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Колегія суддів зауважує, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Відтак однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор (частина друга статті 8 КУзПБ).
Відкриття провадження у справі про банкрутство за ініціативою боржника відбувається за наступних умов: загроза неплатоспроможності такого боржника; наявність майна у боржника достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.
Керівник боржника задля уникнення негативних наслідків для себе, у вигляді солідарної відповідальності за борги боржника, зобов'язаний подати заяву про банкрутство у порядку та строки визначені приписами статей 4, 8, 34 КУзПБ.
Так, відповідно до частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 39 КУзПБ визначено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи (частина друга статті 39 КУзПБ).
Завдання підготовчого засідання господарського суду у справі про банкрутство полягає у перевірці обґрунтованості заяви боржника щодо наявності ознак неплатоспроможності та її загрози. Предметом підготовчого засідання є з'ясування наявності підстав, які надають боржнику можливість ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство, тобто ознак, загрози неплатоспроможності та виникнення обставин неплатоспроможності. Визначальним для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, який наполягає на загрозі неплатоспроможності, є дослідження обставин конкуренції кредиторських вимог, співставлення їх розміру з майном боржника, за рахунок якого можливо задовольнити кредиторські вимоги.
Отже, суд під час розгляду заяви боржника, яка подана в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 34 КУзПБ, зобов'язаний перевірити додані до заяви документи на предмет їх відповідності вимогам цього Кодексу та іншим нормативно-правовим актам з метою встановлення на підставі належних та допустимих доказів обставин того, чи дійсно задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності).
При цьому необхідно звернути увагу на те, що ініціювання боржником порушення справи про банкрутство на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ свідчить про відсутність між боржником та його кредиторами спору про наявність і неоплатність боргу, оскільки сам боржник визнає ці обставини, тобто відсутній спір про право.
Водночас, в будь-якому випадку на момент подачі заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство боржником повинні бути надані документи (первинні документи, договори, бухгалтерський баланс, аудиторський висновок, судові рішення тощо), які підтверджують наявність ознак неплатоспроможності або її загрози, інакше таке банкрутство має ознаки фіктивного, тобто ініційованого з метою невиконання зобов'язань (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20).
У справі, що переглядається, з'ясовуючи ознаки неплатоспроможності боржника, суд першої інстанції, зокрема, встановив наступне:
- основний вид діяльності боржника - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
- у переліку майна ПрАТ "ФК "Чорноморець", обтяженого заставою (іпотекою), станом на 21.12.2020 зазначено нежитлові будівлі учбово-спортивної бази "Чорноморець", на яке (майно) рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1972/18 від 11.06.2020 було звернуто стягнення за іпотечним договором з майновим поручителем шляхом продажу цього майна з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження;
- заборгованість ПрАТ "ФК "Чорноморець" перед АТ "Сбербанк" підтверджена судовим рішенням у справі № 916/4693/15 та становить 36 773 937, 32 доларів США (заборгованість за кредитом) та 148 016,10 грн судового збору;
- згідно податкової декларації з ПДВ від 17.08.2020, поданої до податкового органу , про що свідчить квитанція № 2, ПрАТ "ФК "Чорноморець" задекларовано податкові зобов'язання з цього виду податку в сумі 132 302 277 грн;
- за наявними у справі доказами станом на 21.12.2020 загальна сума грошових вимог усіх кредиторів боржника становила 1 265 265 441, 57 грн (яка визнається самим боржником), тоді як дебіторська заборгованість на ту ж дату становила 391 338, 01 грн; при цьому, загальна балансова вартість майна ПрАТ "ФК "Чорноморець" станом на 21.12.2020 становила 143 722 739, 70 грн;
- за даними балансу боржника вартості його майна не достатньо для задоволення вимог кредиторів.
З наведеного, суд першої інстанції з'ясував, серед іншого, що існує наявність конкуренції вимог кредиторів ГУ ДПС в Одеській області та АТ "Сбербанк", які (вимоги) підтверджені рішенням суду та податковою декларацією відповідно, а задоволення навіть частини вимог одного з кредиторів унеможливить виконання обов'язку перед іншим кредитором; при цьому, співставлення розміру вимог із майном свідчить про недостатність майна для їх задоволення, тобто наявна загроза неплатоспроможності.
З урахуванням встановлених обставин щодо загрози неплатоспроможності, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника за його заявою.
Натомість, суд апеляційної інстанції визнав передчасним відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ФК "Чорноморець", посилаючись на те, що, в порушення вимог КУзПБ, суд першої інстанції не перевірив чи мав Боржник недостатньо грошових коштів та іншого ліквідного майна (рухомого, нерухомого, майнових прав) для здійснення розрахунків з кредиторами та погашення заборгованості, не дослідив вжиття всіх належних заходів щодо примусового стягнення заборгованості за вимогами в порядку виконавчого провадження.
Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції керувався наступними висновками:
- згідно податкової декларації з ПДВ, поданої до ГУ ДПС в Одеській області, Боржником задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 132 302 277 грн, а за результатом її перевірки податковим органом направлено квитанцію № 2 про прийняття податкової накладної на суму 124 711,10 грн. Таким чином, сума задекларованого податкового зобов'язання з ПДВ та сума, яка прийнята податковим органом, є відмінною.
- з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 132 202 277 грн та зазначаючи ГУ ДПС в Одеській області кредитором, Боржник при зверненні зі заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство повинен був надати суду докази здійснення господарської операції, договір, на підставі якого виникло податкове зобов'язання, первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій. Проте, ПрАТ "ФК "Чорноморець" взагалі не подано до суду договір, на підставі якого відбулось нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у вказаній сумі, у зв'язку з чим неможливо встановити, чи був Боржник стороною господарської операції;
- станом на 21.12.2020 загальна балансова вартість майна Боржника становить 143 722 739, 70 грн, а сума дебіторської заборгованості становить 391 338, 01 грн. Однак, судом першої інстанції не досліджувалося питання наявності доказів вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника.
З урахуванням наведених обставин та висновків, суд апеляційної інстанції визначив саме таку підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ПрАТ "ФК "Чорноморець", як усунення зловживанням Боржника своїм правом на подання заяви.
Суд касаційної інстанції вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ФК "Чорноморець" та скасування відповідної ухвали місцевого господарського суду (про відкриття провадження у цій справі) необґрунтованим з наступних підстав.
Щодо податкового зобов'язання з ПДВ
Як вбачається зі змісту оскарженої постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у цій справі, в її основу покладено висновки про необґрунтованість нарахування податкового зобов'язання з ПДВ та недоведеність його розміру, а також підстав виникнення.
Так, суд першої інстанції встановив, як зазначалось, що квитанція № 2 свідчить про декларування Боржником податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 132 302 277 грн згідно податкової декларації від 17.08.2020, поданої до податкового органу.
Однак апеляційним господарським судом встановлено, що за результатом перевірки вказаної декларації податковим органом направлено квитанцію № 2 про прийняття податкової накладної на суму 124 711,10 грн.
Вказане свідчить про встановлення судами попередніх інстанцій різних обставин (що призвело до протилежних висновків) на підставі одних і тих же доказів. Ураховуючи обмеження повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно оцінювати докази та з'ясовувати фактичні обставини, а тому колегія суддів керується наступним.
Об'єкти нарахування податку на додану вартість визначені статтею 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (тут і надалі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно підпункту а) пункту 185.1 якої об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1. статті 54 ПК України).
Відповідно до пункту 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 21), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим з дня подання декларації до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.
Наведені норми права свідчать про обґрунтованість доводів касаційної скарги про залишення поза увагою судом апеляційної інстанції обставин того, що задекларовані Боржником податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 132 302 277 грн є узгодженими.
Згідно пункту 201.1. статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Посилаючись на вказані норми Порядку № 1246, суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові зауважив, що податковим органом направлено квитанцію № 2 про прийняття податкової накладної на суму 124 711,10 грн, тому сума задекларованого податкового зобов'язання з ПДВ (132 302 277 грн) та сума, яка прийнята ГУ ДПС в Одеській області, є відмінними.
Суд касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, враховуючи таке.
Згідно з пунктом 2001.3 статті 2001 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ??ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.
Як вбачається з матеріалів справи, у тексті квитанції № 2 (що по різному досліджена судами першої та апеляційної інстанцій) сума 124 711,10 грн, на яку посилається апеляційний суд, міститься у рядку "результат обробки": "Прийнято пакет. На момент прийняття декларації SНакл складає 124 711,1 грн."
Доводи скаржника щодо наведених апеляційним судом висновків зводяться до того, що фраза в другій квитанції (квитанції № 2), в рядку "результат обробки": "На момент прийняття декларації SНакл складає 124 711,1 грн." також не означає, що контролюючим органом узгоджено певну суму податкових зобов'язань, а означає, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на певну суму податку (?Накл).
Такі аргументи вбачаються переконливими, враховуючи той факт, що податковий орган не може прийняти податкову декларацію в частині певної суми зобов'язань, адже така можливість не передбачена ні нормами ПК України, ані іншими нормативно-правовими актами, що регулюють ці правовідносини.
Колегія суддів враховує, що Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі - Порядок № 557).
Згідно абзацу другого пункту 12 Порядок № 557, друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувана (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з аргументами скаржника, що отримання платником податків другої квитанції за наданою податковою звітністю з позначкою "прийнято пакет" в рядку "результат обробки" означає лише те, що податкову декларацію прийнято контролюючим органом відповідного рівня.
Крім того, колегія суддів вважає, що зробивши висновок про відмінність суми задекларованого Боржником податкового зобов'язання з ПДВ та суми, яка прийнята податковим органом, суд апеляційної інстанції жодним чином не спростував твердження місцевого господарського суду про наявність цього податкового зобов'язання та конкуренцію кредиторських вимог.
Апеляційним судом також з'ясовано, що у заяві про відкриття провадження у справі, підставою для самостійного нарахування податкового зобов'язання з ПДВ ПрАТ "ФК "Чорноморець" зазначив, що 16.07.2020 право власності на нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20 перейшло до ОЛРАЙЗ КЕПІТАЛ ІНК. (ALLRISE CAPITAL INC (Сполучені Штати Америки). Проте, ПрАТ "ФК "Чорноморець" взагалі не подано до суду договір, на підставі якого нарахування податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 132 202 277, у зв'язку з чим неможливо встановити був Боржник стороною господарської операції, про що наголошує скаржник в апеляційній скарзі.
Однак, Верховний Суд зауважує на необґрунтованості таких висновків суду апеляційної інстанції, оскільки поза його увагою залишено подані Боржником щодо цього докази (копія іпотечного договору (з майновим поручителем) від 25.12.2014 № 6134, іпотекодавцем за яким виступає ПрАТ "ФК "Чорноморець", а предметом іпотеки є нежитлові будівлі центрального стадіону "Чорноморець" за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20; копії витягів з відповідних реєстрів), а також пояснення Боржника (наведені у заяві про відкриття провадження у справі та які містяться у касаційній скарзі) про те, що: (1) вказане майно було обтяжене іпотекою, (2) 16.05.2017 АТ "Імексбанк" звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2014 № 6134 шляхом набуття права власності на предмет іпотеки - нежитлові будівлі; (3) ПрАТ "ФК "Чорноморець" із державною реєстрацією права власності на вказані нежитлові будівлі не погоджувалось та оскаржувало її у судовому порядку, на підтвердження чого надав копії судових рішень у справах № 916/1220/17, № 815/4282/17, згідно яких у позовах Боржника було відмовлено.
Тобто, дійшовши висновку про те, що ПрАТ "ФК "Чорноморець" взагалі не подано до суду договір, на підставі якого нараховано податкове зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з чим неможливо встановити, чи був Боржник стороною господарської операції, суд апеляційної інстанції помилково не дослідив обставини того, що підставою нарахування ПДВ було не відчуження Боржником зазначеного вище нерухомого майна згідно правочину, а операція з передачі права власності на об'єкти застави кредитору (стаття 185 ПК України), а саме звернення стягнення АТ "Імексбанк" на предмет іпотеки за іпотечним договором.
Щодо розміру задекларованого податкового зобов'язання, Верховний Суд зауважує, що, враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство, господарський суд у підготовчому засіданні за розглядом заяви боржника про відкриття провадження у такій справі позбавлений можливості застосовувати весь інструментарій позовного провадження, зокрема щодо залучення податкового органу, витребування у нього доказів чи пояснень по суті нарахованого Боржником податкового зобов'язання.
Крім того, в порушення вимог процесуального закону, апеляційним судом не надано належної правової оцінки встановленим судом першої інстанції обставинам заборгованості перед АТ "Сбербанк" у сумі 36 773 937, 32 доларів США, що визначена судовим рішенням у справі № 916/4693/15.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не спростував висновки місцевого господарського суду про наявність у Боржника відповідного податкового зобов'язання та конкуренцію кредиторських вимог податкового органу та АТ "Сбербанк".
Щодо дебіторської заборгованості
Судом першої інстанції під час розгляду справи у підготовчому засіданні було встановлено, що станом на 21.12.2020: загальна сума кредиторської заборгованості становила 1 265 265 441, 57 грн (яка визнається самим боржником); сума дебіторської заборгованості становила 391 338, 01 грн; загальна балансова вартість майна Боржника становила 143 722 739, 70 грн;
Скасовуючи ухвалу про відкриття провадження у справі, апеляційний господарський суд вказав на те, що судом першої інстанції не досліджувалося питання наявності доказів вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості Боржника.
Водночас, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не спростував встановлені судом першої інстанції обставини щодо недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, що свідчить про наявність загрози неплатоспроможності.
При цьому, апеляційним судом не зазначено, яким чином вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника (розмір якої встановлено обома судами та становить 391 338, 01 грн) може вплинути на судову оцінку загрози неплатоспроможності боржника, який ініціює своє банкрутство, тобто оцінку неможливості виконання грошових зобов'язань перед кредиторами, загальний обсяг яких визнано самим Боржником у сумі 1 265 265 441, 57 грн.
Отже, висновки суду апеляційної інстанції про не дослідження місцевим господарським судом питання наявності доказів вжиття всіх заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості Боржника колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, у цьому випадку - на стадії розгляду питання про наявність загрози неплатоспроможності як підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника, має місце не вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, а саме її розмір.
Щодо визначення підстав для відмови у відкритті провадження
Згідно з положеннями частини п'ятої статті 39 КУзПБ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: (1) відкриття провадження у справі про банкрутство; (2) відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство
Відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ, суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо: (1) вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (2) вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.
Скасовуючи ухвалу підготовчого засідання про відкриття провадження у справі про банкрутство, апеляційний суд визначив саме таку підставу для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ПрАТ "ФК "Чорноморець", як усунення зловживанням Боржника своїм правом на подання заяви.
Колегія суддів Верховного Суду зауважує на помилковості таких висновків апеляційного суду, оскільки норми чинного КУзПБ, зокрема стаття 39, не містить такої підстави для відмови боржнику у відкритті провадження у справі про банкрутство. Вказане свідчить про обґрунтованість доводів скаржника в цій частині.
З огляду на все вищевикладене, встановлені судом першої інстанції обставини щодо наявності конкуренції вимог кредиторів, задоволення навіть частини вимог одного з яких унеможливить виконання обов'язку перед іншим кредитором, а також обставин недостатності майна для їх задоволення, тобто загрози неплатоспроможності, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не спростував.
За змістом статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалена у цій справі постанова апеляційного господарського суду зазначеним вимогам не відповідає.
При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що місцевий господарський суд при розгляді справи всебічно, повно та об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і прийняв законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасував суд апеляційної інстанції.
З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції погоджується з тими доводами касаційної скарги, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 312 ГПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає наведені у касаційній скарзі доводи обґрунтованими, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду із залишенням у силі ухвали суду першої інстанції від 24.12.2020.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" задовольнити.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021 у справі № 916/3704/20 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 у справі № 916/3704/20 залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К.М. Огороднік
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко