58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34
12 листопада 2021 року Справа № 926/3701/21
За позовом Житлово - будівельного кооперативу № 63
до відповідача 1 Чернівецької міської ради
відповідача 2 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
відповідача 3 Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича
відповідача 4 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради
про визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Паращук Д.В.
Представники сторін:
Від позивача - адвокат Єфтемій Р.Ф.
Від відповідача 1 - не з'явився
Від відповідача 2 - не з'явився
Від відповідача 3 - адвокат Гінінгер А.З.
Від відповідача 4 - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Житлово - будівельний кооператив № 63 звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача 1 Чернівецької міської ради; відповідача 2 Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради; відповідача 3 Фізичної особи-підприємця Ключука Сергія Михайловича; відповідача 4 Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про зміну цільового призначення та містобудівних умов та обмежень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що рішенням Чернівецької міської ради №2501 (пункт 25.1) від 23 листопада 2020 року затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано Ключуку С.М. земельну ділянку за адресою: вул. Головна, 214, площею 0,0800 га (кадастровий номер 7310136300:09:001:0093) в оренду терміном на років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної інфраструктури. Вказане рішення, на думку позивача, є протиправним.
Далі позивач вказує, що ФОП Ключуку С.М. видано містобудівні умови та обмеження, що затверджені наказом департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 19 грудня 2019 року № 582-МУО зі змінами. Вказані містобудівні умови видані, на переконання позивача, із порушеннями, що призвело до порушень у проектуванні житлового будинку.
Відтак, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати рішення про зміну цільового призначення та містобудівні умови та обмеження.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2021 року, судову справу № 926/3701/21 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду в Чернівецькій області від 13 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; судове засідання призначено на 27 вересня 2021 року.
15 вересня 2021 року до Господарського суду Чернівецької області звернувся позивач - Житлово-будівельний кооператив № 63 із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони Ключуку Сергію Михайловичу та іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці за адресою м. Чернівці, вул. Головна, 214, кадастровий номер 7310136300:03:001:0093.
Ухвалою Господарського суду від 27 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 27 вересня 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 18 жовтня 2021 року. Ухвалою Господарського суду в Чернівецькій області від 18 жовтня 2021 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 25 жовтня 2021 року.
22 жовтня 2021 року від позивача до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Так, позивач просить суд визнати незаконним та скасувати виданий 22.07.2021 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради дозвіл на виконання будівельних робіт, реєстраційний номер ЧВ012210719147; зобов'язати відповідача-3 Фізичну особу-підприємця Ключука Сергія Михайловича привести земельну ділянку з кадастровим номером 7310136300:09:001:0093, площею 0,800 га, за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 214 - до попереднього стану, що існував до дня видачі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради дозволу на виконання будівельних робіт від 22.07.2021, реєстраційний номер ЧВ012210719147.
25 жовтня 2021 року судове засідання по справі № 926/3701/21 не відбулось, у зв'язку із перебуванням головуючого судді Проскурняка О.Г. у відрядженні, про що сторони були сповіщенні повідомленням керівника апарату про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2021 року призначено розгляд справи у підготовчому судовому засіданні на 27 жовтня 2021 року.
В судовому засіданні 27 жовтня 2021 року адвокат позивача звернувся до суду із письмовою заявою про забезпечення позову та доповненнями до вказаної заяви. Так, згідно вказаних заяв, позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову по даній справі, заборонивши відповідачу-3 Фізичній особі-підприємцю Ключуку Сергію Михайловичу та/або іншим особам здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136300:09:001:0093, площею 0,0800га, за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 214 - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, адвокат позивача посилається на те, що відповідачем 3 - ФОП Ключуком С.М. здійснюються підготовчі та будівельні роботи на орендованій земельній ділянці на підставі дозвільних документів, які на переконання позивача, видані з порушенням закону та є предметом оскарження по даній справі. Крім того, заявник вказує, що в разі продовження будівельних робіт та реалізацію проекту будівництва на вказаній земельній ділянці розташовуватиметься 10-ти поверховий житловий будинок з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, паркінгом, збудований з порушенням законодавства, а відтак відновити попередній стан земельної ділянки буде неможливим, а отже відсутнім буде ефективний спосіб захисту прав позивача.
Крім того, адвокат позивача вказує, що будівельні роботи відбуваються в безпосередній близькості до житлового будинку, що перебуває на балансі ЖБК №63,а тому може призвести до пошкодження будинку позивача, знищення майна та людських жертв.
Враховуючи означені обставини, заявник вказує, що забезпечення позову у вигляді заборони проведення підготовчих та/або будівельних робіт дасть змогу в подальшому ефективно та співмірно здійснювати захист порушених прав та інтересів позивача.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2021 року відкладено розгляд заяви про збільшення позовних вимог та заяви про забезпечення позову за участі представників сторін до наступного судового засідання - 09 листопада 2021 року.
У судовому засіданні 09 листопада 2021 року адвокат позивача звернувся до суду з письмовою заявою про відкликання заяви про збільшення позовних вимог.
Крім того, 09 листопада 2021 року до суду надійшли письмові заперечення на заяву ЖБК № 63 про забезпечення позову від 22.10.2021 р. разом із додатковими документами, стосовно правомірності здійснення підготовчих будівельних робіт.
Так, адвокат відповідача 3 (ФОП Ключука С.М.) посилається на те, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів того, що до ухвалення рішення у справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам ЖБК № 63, або захист цих прав та інтересів стане неможливим після набрання законної сили рішенням в даній справі, з огляду на те, що скасування містобудівних умов та обмежень та/або дозволу на будівництво є підставою вважати будівництво самочинним , що є наслідком знесення збудованого об'єкта та приведення земельної ділянки до її первісного стану.
Крім того, адвокат відповідача вказує на те, що зупинення виконання підготовчих робіт, які наразі розпочато призведе до тяжких наслідків та/або аварійних ситуацій; може призвести до обвалу стінок котловану та затоплення ґрунтовими водами прилеглої території та сусідніх будинків.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 09 листопада 2021 року задоволено заяву адвоката позивача про відкликання заяви про збільшення позовних вимог; заяву про збільшення позовних вимог повернуто позивачу без розгляду; В судовому засіданні оголошено перерву до 12 листопада 2021 року.
В судовому засіданні 12 листопада 2021 року адвокат позивача просив суд заяву про забезпечення позову задовольнити в повному обсязі.
Адвокат відповідача 3 у судовому засіданні 12 листопада 2021 року заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову.
Представник відповідачів 1, 2, 4 в судове засідання 12 листопада 2021 року не з'явився.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та заперечення на подану заяву, заслухавши представників сторін, суд
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У рішенні Конституційного Суду України по справі № 4-рп/2011 від 31 травня 2011 року вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Вказаний інститут спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16 червня 2011 року N 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових/немайнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
За змістом частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Так, позивач у своїй заяві про забезпечення позову, посилається на порушення прав членів Житлово - будівельного кооперативу № 63 на їх належне проживання у своїх квартирах та загрозу знищення їх майна. Дане твердження аргументується тим, що виконання будівельних робіт по будівництву багатоквартирного будинку відповідачем загрожує обвалом сусідніх будинків, в тому числі - будинку позивача, який, згідно посилання позивача перебуває в аварійному стані, згідно пункту 6 рішення Чернівецької міської ради від 02 вересня 2016 року №384.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 911/3871/17.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Господарський суд звертає увагу на те, що судове рішення по справі № 926/3701/21 у разі задоволення позовних вимог вимагатиме його виконання відповідачами. Так, з огляду на позовні вимоги, застосовуватиметься та досліджуватиметься така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18.
Підставами забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 листопада 2018 року у справі №924/478/18 та у правовому висновку Великої палати ВС, який наданий у постанові від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд зобов'язаний встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.
Так, заявник просить суд заборонити Ключуку С.М. та іншим особам проводити підготовчі та будівельні роботи, дозвіл на виконання яких надано виконавчим комітетом Чернівецької міської ради та який не є предметом оскарження в межах господарської справи № 926/3701/21, у зв'язку із відкликанням позивачем заяви про збільшення позовних вимог, а тому суд вважає що заява про забезпечення позову не є співмірною із заявленими позовними вимогами.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що заява про забезпечення позову із аналогічними вимогами вже була предметом розгляду суду у вказаній справі.
В той же час, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17 жовтня 2019 року набув чинності Закон України від 20 вересня 2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Так, заявником не надано до заяви про забезпечення позову належного обґрунтування того, яким чином заборона проведення підготовчих та/або будівельних робіт на земельній ділянці призведе до забезпечення фактичного виконання судового рішення про скасування містобудівних умов та обмежень та скасування рішення Чернівецької міської ради, яким затверджено проект землеустрою зі зміни цільового призначення та надано відповідачу 3 земельну ділянку в оренду для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Крім того, позивачем не надано до суду доказів вчинення відповідачем та/або іншими особами дій, що в подальшому можуть призвести до неможливості виконання рішення господарського суду по справі № 926/3701/21 за результатами розгляду заявлених ЖБК № 63 позовних вимог.
В той же час, до матеріалів справи надано Акт огляду об'єкта "Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, а також паркінгом на вул. Головній, 214 в м. Чернівці" від 08 листопада 2021 року.
Згідно змісту вказаного акту, підписаного сертифікованим інженером технічного нагляду встановлено, що призупинення будівництва нульового циклу в осінньо-зимовий період може мати руйнівні наслідки для навколишньої інфраструктури.
Крім того, надмірне водонасичення ґрунту, на переконання інженера може зруйнувати тимчасові кріплення укосів котловану, що призведе до зсувів, які в свою чергу можуть зруйнувати дорожне покриття, пошкодити міські інженерні мережі каналізації та водопостачання.
Відтак, інженер проектувальник, що несе відповідальність за якість і довговічність спірного об'єкта будівництва вказує на те, що призупинення спорудження нульового циклу матиме негативні наслідки для навколишньої інфраструктури, дорожнього покриття та міських інженерних мереж каналізації та водопостачання.
Так, з огляду на докази, подані сторонами в обґрунтування заяви про забезпечення позову та заперечення на заяву про забезпечення позову, суд вважає, що негативні наслідки від вжиття заходів до забезпечення позову, у вигляді заборони відповідачу-3 та/або іншим особам здійснювати підготовчі та/або будівельні роботи, тобто призупинення спорудження нульового циклу, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі не є співрозмірними із наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у забезпеченні позову.
Частинами 6, 8 статті 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись статтями 13, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Повний текст ухвали складено та підписано - "18" листопада 2021 року, з урахуванням перебування у відрядженні головуючого судді 15-16 листопада 2021 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 254-257 ГПК України.
Суддя О.Г. Проскурняк