Справа № 944/5928/21
Провадження №1-кп/944/1105/21
18.11.2021м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Яворові обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2021 року за № 12021141350000172, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лелехівка Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, не одруженого, із середньою спеціальною освітою, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,
13 квітня 2021 року, близько 16 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , знаходячись на території свого господарства по АДРЕСА_2 , вступив з ОСОБА_7 в словесну суперечку, яка виникла раптово на ґрунті особистих неприязних відносин між ними з приводу гасіння пожежі трави, яка виникла на земельній ділянці ОСОБА_8 , внаслідок чого, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, вирвав з рук ОСОБА_7 садові граблі, якими вона гасила пожежу, після чого наніс один удар ребром металевої частини вказаних граблів в тім'яну ділянку голови ОСОБА_7 , чим спричинив їй відкриту черепно-мозкову травму, відкритий відламковий вдавлений перелом тім'яної кістки зліва (склепіння), забій головного мозку середнього ступеня важкості, субарахноїдальний крововилив, забійну рану у тім'яній ділянці голови з підшкірним крововиливом, вдавлений (дірчастий) осколковий перелом лівої тім'яної кістки з ушкодженням верхньої сагітальної пазухи твердої мозкової оболонки, крововиливи під м'якими мозковими оболонками в ділянці тім'яних часток, вогнищевий забій тім'яної і скроневої часток головного мозку справа, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями заподіяв умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
21 жовтня 2021 року між прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. ст. 468, 472 Кримінального процесуального кодексу України.
В угоді про визнання винуватості сторони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, які ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно з угодою ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні. В угоді про визнання винуватості сторони також узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі строком 5 років, зі звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням і встановлення йому іспитового строку.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при її укладенні були дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України. Просив встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні також просив вказану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Також пояснив, що угода укладена добровільно, повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України, характер обвинувачення, норми ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримав зазначену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити, зазначивши, що угода укладена обвинуваченим добровільно та відповідає вимогам, встановленим нормами Кримінального процесуального кодексу України. Просив врахувати, що подія кримінального правопорушення сталась через кілька днів після смерті матері ОСОБА_4 . Також просив встановити обвинуваченому іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо затвердження угоди про визнання винуватості. Підтвердив, що обвинувачений повністю відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду. Не заперечив щодо встановлення обвинуваченому іспитового строку тривалістю 1 рік.
Враховуючи наведене вище, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити з таких підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 Кримінального процесуального кодексу України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє свої права, передбачені п. 1 ч. 5 ст. 474 Кримінального процесуального кодексу України, наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п. 1 ч. 1 ст. 473 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також суд встановив та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам законодавства, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, а саме як заподіяння умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
Також зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, не перебуває на обліку у психіатра та нарколога, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставини, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також відшкодування шкоди потерпілій.
Обставин, які відповідно до ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання, суд не встановив.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, є призначення йому угодженого між сторонами покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 років, зі звільненням ОСОБА_4 на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України від відбування покарання з випробуванням і встановлення йому іспитового строку тривалістю 1 рік.
Крім того, прокурор надав копію постанови слідчого Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області від 14 квітня 2021 року, якою визнано речовим доказом та передано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів до Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області, сільськогосподарське знаряддя - металеві граблі із дерев'яною ручкою, які належать ОСОБА_8 , а також копію ухвали слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року, якою було накладено арешт на вказаний речовий доказ.
Згідно з нормами ч. ч. 1, 9 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року на металеві граблі із дерев'яною ручкою та повернути вказані граблі законному володільцю ОСОБА_8 .
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 174, 468, 472, 474, 475, 494 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 жовтня 2021 року, укладену між підозрюваним ОСОБА_9 і прокурором Яворівської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 квітня 2021 року за № 12021141350000172.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.
На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов'язки протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_9 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Скасувати арешт сільськогосподарського знаряддя - металевих грабель із дерев'яною ручкою, накладений ухвалою слідчого судді Яворівського районного суду Львівської області від 16 квітня 2021 року.
Речовий доказ: сільськогосподарське знаряддя - металеві граблі із дерев'яною ручкою - повернути законному володільцю ОСОБА_8 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя ОСОБА_1