Справа № 466/5256/21
12 листопада 2020 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі
головуючої - судді Луців-Шумської Н.Л.
секретар Хрупа Б.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), інтереси якої представляє адвокат Шала Ростислав Михайлович ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 10.06.2021 року, інтереси якої представляє адвокат Шала Р.М., звернулася в суд з позовом, уточненим заявою від 22.10.2021 року, до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_3 . Позов мотивує тим, що відповідач є колишнім чоловіком її доньки, більше року за вказаною адресою не проживає без поважних причин, участі в утриманні житла та ремонті не приймає, не оплачує комунальних послуг. Квартира належить позивачці в цілому на праві приватної власності.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, в якій просив судове засідання провести без участі позивачки та її представника, позов підтримав, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки в засідання відповідач суду не повідомив. Відзиву на позов не подав.
Зі згоди представника позивача, суд у відповідності до вимог ст.ст. 223, 280, ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідачів та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Правилами ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3 на праві власності належить позивачці ОСОБА_1 . Квартира складається з двох житлових кімнат площею 27,1кв.м. Загальна площа квартири становить 50,9 в.м.
Даний факт стверджується договором купівлі-продажу, посвідчений 12.04.2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 409473 від 21.04.2003 року.
У квартирі АДРЕСА_3 зареєстровано четверо осіб: власниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та колишній зять ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач у справі. Даний факт стверджується довідкою ОСББ «Мазепи 19» з місця проживання про склад сім'ї.
Відповідач ОСОБА_2 є колишнім чоловіком доньки позивачки. Шлюб між ними розірвано рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 15.10.2019 року.
Судом встановлено, що відповідач не проживає у квартирі за місцем своєї реєстрації більше року, а саме з 01 серпня 2016 року, оплати за комунальні послуги не проводить, участі в її утриманні та ремонті не приймає, його речей у квартирі немає. Факт не проживання відповідача у квартирі впродовж цього часу підтверджується складеним комісією ОСББ «Мазепи 19» актом про факт непроживання від 07.06.2021 року.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та рішення Конституційного суду України від 11.05.2005 року власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Статтею 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.2 ст.405 України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Дана правова норма стосується і колишніх членів сім'ї власника.
Враховуючи те, що відповідач понад один рік у житловому приміщенні за місцем реєстрації не проживає без поважних причин, його слід визнати таким, що втратив право на користування цим житловим приміщенням.
Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,206,247,274,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н. Л. Луців-Шумська