Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
16 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/3462/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши заяву ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" (вх. № 25858 від 03.11.2021) про розстрочення виконання рішення у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,
до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод", м.Харків,
про стягнення 2517357,46 грн,
за участю представників:
стягувача - Кравчуна Д.В. (довіреність № 01-23/30 від 01.02.2021);
боржника (заявника) - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 по справі №922/3462/20 були задоволені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" про стягнення заборгованості за Договором № 17УП про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача заборгованість у розмірі 2517357,46 грн, а саме: заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2461183,92 грн; пеню в розмірі 29533,16 грн; 3% річних у розмірі 15771,23 грн та індекс інфляції в розмірі 10869,15 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 37760,36 грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 вищевказане рішення залишено без змін.
11.10.2021 на виконання рішення у справі № 922/3462/20 були видані відповідні накази.
03.11.2021 до канцелярії господарського суду надійшла заява ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" (вх. № 25858) про розстрочення виконання судового рішення у справі № 922/3462/21 на 1 рік з пропорційною оплатою суми боргу за позовними вимогами у розмірі 2555117,82 грн до 28 числа кожного місяця по 212926,48 грн щомісячно, останній платіж у розмірі 212926,54 грн зі сплатою до 28.10.2022. Заявник також просив суд зняти арешт коштів АТ "Харвест" в АТ "Сбербанк" МФО 320627 та в АБ "Південний" МФО 328209.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.11.2021 заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" було прийнято та призначено до розгляду на 16.11.2021 о 12:00.
15.11.2021 до суду надійшли письмові заперечення стягувача - Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на заяву про розстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування своїх заперечень стягувач посилається, зокрема, на те, що з моменту ухвалення судового рішення по теперішній час боржник не вчинив жодних дій щодо виконання судового рішення. Намагаючись зловживати своїми процесуальними правами, не виконує законні вимоги приватного виконавця, не надає декларацію про доходи та майно боржника, не пропонує альтернативні способи виконання судового рішення, шляхом добровільного продажу частини свого рухомого або нерухомого майна для погашення вимог виконавчого документа тощо. Також стягувач зазначив, що він перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, має специфічний вид діяльності, у зв'язку з чим надання розстрочки виконання рішення боржнику може призвести до негативних наслідків.
16.11.2021 боржник (заявник) подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі за наявними у матеріалах справи документами. Заяву про розстрочення виконання рішення та зняття арешту з коштів боржника заявник підтримав у повному обсязі.
У судове засідання, яке відбулося 16.11.2021, боржник (заявник) не з'явився.
Присутній у судовому засіданні представник стягувача проти задоволення зави боржника заперечував повністю, просив суд відмовити у її задоволенні.
Розглянувши заяву боржника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість її задоволення в частині розстрочення виконання рішення суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Положеннями ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
При розгляді заяви про розстрочку рішення суду, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.
Із заяви боржника та доданих до неї документів вбачається, що борг у виник у зв'язку із складним фінансовим становищем АТ "Харвест", наявністю значної суми боргу по виплаті заробітної плати працівникам, боргами по розрахункам з бюджетом, за кредиторською заборгованістю тощо. Погіршення фінансового стану та своєчасного виконання зобов'язань підприємством ускладнюється ще й дією карантинних заходів, введених на території України та держав контрагентів через СОVID-19, у зв'язку з АТ "Харвест" працює в умовах (обмеженого ведення господарської діяльності. Крім того, останнім часом зменшено попит на виробництво та модернізацію вальце-шліфувальних круглошліфувальних верстатів з ЧПУ, як наслідок - впали обсяги виробництва, відбувається скорочення персоналу.
За даними фінансової звітності за 2020 рік чистий прибуток за результатами діяльності Товариства у 2019-2020 роках взагалі відсутній, про що свідчить Баланс підприємства станом на 31.12.2020, а також звіт про фінансові результати АТ "Харвест" за 2020 рік. Також, за даними звіту про заборгованість з оплати праці станом на 01.10.2021 заборгованість з виплати заробітної плати складає 3804,3 тис. грн. Згідно Витягу з інформаційної системи органів ДПС сума недоїмки по сплаті з ЄСВ станом на 01.11.2021 складає 391441,64 грн.
При цьому, суд бере до уваги, що АТ "Харвест" є власником виробничих потужностей з виготовлення компонентів для сільгосптехніки в рамках стратегічного партнерства з одним із провідних виробників сільгосптехніки України. За напрямом агротехніки планується дворазове збільшення обсягів виробництва та реалізації вітчизняним та іноземним контрагентам, планується розширення номенклатурного ряду та освоєння випуску нових вузлів та виробів. У 2021-2022 роках боржник розраховує на стабілізацію фінансового стану, отримання прибутку у ході реалізації продукції свого виробництва за укладеними договорами та контрактами, про що свідчать копії доданих до цієї заяви діючих договорів.
Отже, вбачається, що борг виник внаслідок необхідності вжиття боржником заходів з фінансування найбільш критичних заходів з підтримання життєздатності підприємства як цілісного виробничого комплексу, уникнення його зупинки та втрати висококваліфікованого персоналу з дефіцитними професіями. Тобто, обставини, які спонукали до виникнення боргу, є винятковими, а заява про розстрочення виконання судового рішення пов'язана з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання, та такими, що істотно ускладнюють та роблять неможливими виконання договору.
Водночас, суд не вбачає в діях боржника зловживання своїми процесуальними правами, як про те зазначає стягувач, оскільки наказ на виконання рішення суду у справі № 922/3462/20 був виданий лише місяць тому, 11.10.2021, а стягувач звернувся до приватного виконавця 27.10.2021. Тобто, виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду розпочато нещодавно, що свідчить про відсутність тривалого ухилення боржника від виконання рішення суду. Крім того, боржник не ухиляється від виконання рішення суду взагалі, а виявляє намір самостійно виконувати його, але частками через скрутний фінансовий стан підприємства на даний час.
Надання розстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, п. 74, ЄСПЛ 1999-V). За практикою Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (див. "Корнілов та інші України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003; тривалість виконання - вісім місяців). І навіть, два роки та сім місяців, не визнавались надмірними і не розглядалися, як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Отже, для з'ясування обставин, чи є період виконання рішення надмірно тривалим, варто звернути увагу на особливі обставини кожної справи.
Розстрочення виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення для боржника від виконання рішення, боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення заборгованості перед стягувачем.
У цій справі розстрочення виконання рішення суду здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора, що можливе у випадку банкрутства боржника. Тобто, справедливий баланс інтересів сторін у цій справі дотриманий.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16, у постановах Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі № 917/747/16 та від 16.11.2016 у справі № 921/830/15-г/16.
Крім того , надаючи оцінку доводам позивача , що він перебуває у вкрай скрутному фінансовому становищі, має специфічний вид діяльності, у зв'язку з чим надання розстрочки виконання рішення боржнику може призвести до негативних наслідків, суд зазначає , що позивачем не подано до суду жодного доказу на підтверження вищевикладених обставин ( в протилежність доказам відповідача), тому такі доводи не можуть бути враховані судом під час вирішення цієї заяви.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначив, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", № 4241/03 від 28.10.2010).
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що розстрочення виконання судового рішення, у розумінні статті 331 ГПК України, є правом, а не обов'язком суду, а саме рішення про розстрочення приймається судом за внутрішнім переконанням на підставі конкретних об'єктивних обставин у кожному окремому випадку, суд, враховуючи складний фінансовий стан ПрАТ "Харківсткий верстатобудівний завод" та неможливість на даний час здійснити повне погашення існуючої заборгованості перед позивачем, дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання боржника про розстрочення виконання рішення господарського суду у визначений боржником спосіб, а саме на 1 рік з пропорційною оплатою суми боргу за позовними вимогами у розмірі 2555117,82 грн до 28 числа кожного місяця по 212926,48 грн щомісячно, останній платіж у розмірі 212926,54 грн зі сплатою до 28.10.2022.
Заявник також просить суд зняти арешт коштів АТ "Харвест" в АТ "Сбербанк" МФО 320627 та в АБ "Південний" МФО 328209, який був накладений приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В.М. при примусовому виконанні наказу Господарського суду Харківської області № 922/3462/20 від 11.10.2021 постановою від 27.10.2021 в межах виконавчого провадження №67295713.
З цього приводу суд зазначає, що звернення особи до господарського суду із заявою про зняття арешту з майна, накладеного державним або приватним виконавцем, чинним законодавством не передбачено.
Водночас, відповідно до частин 1-3, 5 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Згідно зі ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З урахуванням наведеного, особа, на майно якої накладено арешт державним або приватним виконавцем, має право звернутися до виконавчої служби з вимогою про зняття арешту з майна. У випадку відмови виконавчої служби у знятті арешту з майна, останній має право звернутися до суду з вимогою про оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби.
На підставі викладеного, заява ПрАТ "Харківський верстатобудівний завод" в частині зняття арешту з рахунків боржника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Приватного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (вх. № 25858 від 03.11.2021) про розстрочення виконання рішення у справі за № 922/3462/20 задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 у справі № 922/3462/20 на 1 рік з пропорційною оплатою суми боргу за позовними вимогами у розмірі 2555117,82 грн до 28 числа кожного місяця по 212926,48 грн щомісячно, останній платіж у розмірі 212926,54 грн зі сплатою до 28.10.2022.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України, протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 18.11.2021.
Суддя Н.М. Кухар
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.