Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3309/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Жилкомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, 35; код ЄДРПОУ:34467793)
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59; код ЄДРПОУ: 03359552)
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - Мар'їна І.О., довіреність №007Др-155-1220.
18.08.2021 Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз", в якій просить суд зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" провести технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова по договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків №3-12Г-72/1/1 від 01.02.2012, шляхом виконання робіт визначених пунктом 3.1.4. договору.
В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання за договором №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012 в частині виконання робіт визначених пунктом 3.1.4. договору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2021 прийнято позовну заяву (вх.№3309/21 від 18.08.2021) Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3309/21. Вирішено, справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15 вересня 2021 року. Відповідачу, згідно статті 165 ГПК України, встановити строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу, згідно статті 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Встановлено відповідачу строк 5 днів на подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Звернуто увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження. Запропоновано учасникам справи забезпечити участь у судовому засіданні компетентного представника з документами, що посвідчують його особу та повноваження. Явку представників учасників справи визнано необов'язковою. Роз'яснено учасникам справи про можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до вимог ст.197 ГПК України.
07.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№20853 від 07.09.2021), в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що протягом дії договору відбулися суттєві зміни діючого законодавства України, які впливають на діяльність як АТ "Харківміськгаз", так і власників, балансоутримувачів, управителів внутрішньобудинкових газових мереж. А саме, втратили чинність з 06.07.2018 «Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення», затверджене наказом ДАХК «Укргаз» від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997, з 07.07.2015 наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 «Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998, з 16.07.2016 - Постанова Кабінета Міністрів України від 09.12.1999 №2246 «Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання». Тобто, у зв'язку із втратою чинності низки нормативних актів, предмет договору №3-12/г- 72/1/1 від 01.02.2012 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків не відповідає вимогам діючого законодавства України. КП «Жилкомсервіс» залишив без задоволення пропозицію АТ «Харківміськгаз», як щодо приведення умов договору до вимог діючого законодавства, так і про розірвання договору. На час укладання договору та до відповідних змін законодавства договір був безоплатний. А із втратою чинності вказаних нормативних актів, виникла перешкода законного характеру, яка створила для АТ «Харківміськгаз» юридичну неможливість в подальшому виконувати зобов'язання по договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, які знаходяться на балансі КП «Жилкомсервіс». У АТ «Харківміськгаз» відсутнє джерело фінансування для виконання робіт. При цьому, Господарським судом Харківської області при новому розгляді справи №922/4256/19 було винесено ухвалу від 21.04.2021 про припинення розгляду справи у зв'язку із закінченням строку дії договору 31.03.2021.
На переконання відповідача, у Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" відсутні правові підстави проводити платне технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж багатоквартирних будинків на безоплатній основі. При цьому згідно з вимогами ГРМ, технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками/особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб'єктом, що має право на виконання таких робіт.
15.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника позивача надійшли заперечення на відзив відповідача на позовну заяву (вх.№21580 від 15.09.2021), де зазначив, що дія договору №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012 була припинена лише 01.03.2021, а тому відповідач зобов'язаний був надавати послуги з планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків до 01.03.2021. На думку позивача, порядок дії договорів які були укладені до 09.11.2017 визначений саме Законом України "Про житлово-комунальні послуги", який з урахуванням п.4 ст.4 ЦК України має більшу юридичну силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України, і саме Законом у такому випадку сторони повинні керуватися під час визначення своїх правовідносин. Враховуючи той факт, що на сьогоднішній день зборами співвласників багатоквартирних будинків не приймалися рішення про обрання моделі договорів, виконавці послуг та управителів з урахуванням вимог ч.3 та ч.3-1 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" повинні забезпечити надання послуг на умовах, які діяли на момент прийняття Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а саме до 09.11.2017, при цьому внесення змін до договорів не допускається.
Вищезазначені заперечення представника позивача на відзив відповідача на позовну заяву (вх.№21580 від 15.09.2021) судом було розцінено як відповідь на відзив та прийнято до розгляду.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2021 відкладено підготовче засідання на 13.10.2021.
23.09.2021 через канцелярію господарського суду Харківської області від представника відповідача надійшли пояснення (вх.№22405 від 23.09.2021), в яких вказав на суперечливість позиції позивача, яка полягає у тому, що спочатку позивач у позові вимагає зобов'язати відповідача виконати зобов'язання по договору, а у запереченнях на відзив наполягає на застосуванні дії Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Вважає, що підстави припинення зобов'язання між сторонами по справі є саме неможливість його виконання в зв'язку із обставиною, за яку жодна із сторін зобов'язання не відповідає.
В підготовчому засіданні 13.10.2021 без виходу до нарадчої кімнати судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.2021.
В судове засідання 10.11.2021 представник позивача не з'явився, проте 08.11.2021 на електронну скриньку суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№6944 від 08.11.2021), в якому просив суд розгляд справи, призначений на 10.11.2021, перенести у зв'язку із розглядом у Східному апеляційному господарському суді апеляційної скарги ТОВ "ФК "Алькор Інвест" по справі №5023/10192/11.
Присутня в судовому засідання 10.11.2021 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилався на те, що у зв'язку з втратою чинності низки нормативних актів, предмет договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків не відповідає вимогам діючого законодавства України.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення судового засідання (вх.№6944 від 08.11.2021) у зв'язку з відсутністю доказів участі представника позивача у іншому судовому засіданні.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
При цьому, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано під час розгляду справи, обумовлені чинним Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 03.11.2021 судом постановлено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промови представників сторін у судових дебатах, суд встановив наступне.
01.02.2012 між ПАТ "Харківміськгаз" (нині - АТ "Харківміськгаз") (сторона 1) та КП "Жилкомсервіс" (сторона 2) було укладено договір №3-12/г-72/1/1 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків (надалі - Договір) (а.с.9-13 т.1) з метою забезпечення кваліфікованого, якісного, гарантованого планового технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання житлових будинків комунальної власності територіальної громади м. Харкова, створення належних умов проживання мешканцям цих житлових будинків, яким надаються послуги з газопостачання для побутових потреб (далі - споживачі) (п.1.1.Договору).
Відповідно до пункту 2.1 Договору, позивач зобов'язався проводити планове технічне обслуговування (надалі - ПТО) систем газопостачання житлових будинків (надалі - ВБСГ) на умовах, визначених даним Договором.
Перелік робіт, які виконував позивач, вказано в пунктах 2.2 та 3.1.4 Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 та визначено текстом договору в нормативно-правових документах, а саме:
- "Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997;
- наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998;
- Постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання";
- Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.
Відповідно до п.3.1.4. Договору, відповідач зобов'язався під час проведення планового технічного обслуговування виконувати такі роботи:
- перевірку на щільність газопроводів, газових приладів та апаратів за допомогою газу під робочим тиском приладовим методом або мильною емульсією;
- перевірку наявності і цілості пломб;
- ліквідацію виявлених витоків газу;
- перевірку відповідності установки газових приладів, прокладання газопроводів та побудови приміщень вимогам проекту і діючих нормативних актів;
- перевірку наявності вільного доступу до газопроводів та газових приладів, а також у підвали та горища, де прокладені газопроводи;
- перевірку димових і вентиляційних каналів на наявність тяти;
- розбирання, очистку від залишків корозії і мастила та змащування всіх запірних пристроїв, встановлених на газопроводах та газових приладах;
- перевірку працездатності газової апаратури, пальників, автоматичних пристроїв, їх очистку, налагодження та регулювання;
- очистку теплообмінних апаратів від сажі та окалини;
- дрібний ремонт газової апаратури і приладів (заміну гвинтів, штифтів, пружин, ущільнюючих матеріалів при перепакуванні фланцевих та різьбових з'єднань і запірних пристроїв, застосування зварювальних робіт на газопроводах ВБСГ);
- роз'яснювальну роботу серед споживачів та практичний інструктаж з правил безпечного користування газовими приладами.
Після закінчення робіт представник сторони-1 записує в інвентаризаційну відомість про проведений інструктаж та складається акт виконаних робіт, відповідно до положення №35, зазначеного в п.2.2. Договору.
Відповідно до п.5.1 Договору, перелік робіт з ПТО, обумовлений в п.3.1.4 Договору, виконувались за рахунок витрат Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз".
У випадку невиконання або неналежного виконання умов договору сторони несуть відповідальність, встановлену діючим законодавством України (п.6.1.Договору).
Відповідно до п.6.2. Договору, сторона-1 (відповідач) несе відповідальність за виконання умов цього Договору згідно з чинним законодавством, в тому числі за якісне і своєчасне проведення технічного обслуговування ВБСГ, а також за допущені збитки, що завдані стороні-2 (позивачу) або споживачу внаслідок причин, що утворилися з вини сторони-1 (відповідача).
Сторона-1 (відповідач) несе відповідальність за якість робіт, проведених при ПТО, які повинні забезпечити безвідмовне функціонування ВБСГ в термін між ПТО та гарантійні терміни безвідмовного функціонування газових приладів, які визначені розділом 6 «Положення про технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення» (п.6.3.Договору).
Сторона-1 (відповідач) не відповідає за невиконання умов цього Договору чи за допущені недоліки, які сталися з вини сторони-2 (позивача).
Згідно п.8.1. договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з 01.03.2012 до 01.03.2015.
Якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить іншу сторону про намір розірвати Договір, Договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (п.8.2.Договору).
Усі зміни та доповнення до договору оформлюються в письмовій формі і набувають юридичної сили з моменту їх підписання обома сторонами (п.8.3.Договору).
Листом №23931/210705 від 19.12.2019 позивач повідомив відповідача про те, що у відповідності до умов договору №3-12/Г від 01.02.2012, 17.12.2019 на електронну адресу останнього було направлено перелік газифікованих житлових будинків м. Харкова, які знаходяться в управлінні КП "Жилкомсервіс". Зазначив, що на виконання п.3.1.1. вказаного договору, стороні-1- АТ «Харківміськгаз» необхідно надати графіки планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків на наступний рік згідно зазначеним у списках адресам у термін до 01 січня 2020 року (а.с.14 т.1).
Відповідач листом №61102.2-Лв-183-0120 від 13.01.2020 надаючи відповідь на лист від 19.12.2019 №23931/2/07-05 повідомив позивача про те, що протягом 2019 року АТ «Харківміськгаз» неодноразово надсилало позивачу листи (від 16.01.2019 №61102.2-Лв-472-0119, №61102.2-Лв-878-0119, від 23.07.2019 №61102.2-Лв-7252-0719) та надавало в них пояснення щодо можливості надання графіків ТО ВБСГ лише в разі нового договору на технічне обслуговування на платній основі та актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності згідно з чинним законодавством в зв'язку зі змінами чинного законодавства (ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Кодекс газорозподільних систем, ПБСГ) технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання здійснюється тільки на підставі договорів, на платних умовах, тобто за рахунок власників. В існуючому договорі з КП «Жилкомсервіс» на технічне обслуговування ВБСГ є посилання на «Положення про порядок технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення», затверджені наказом Державної акціонерної холдингової компанії «Укргаз» від 30 липня 1997 року №35, яке втратило чинність, згідно з яким складалися та узгоджувалися графіки ТО ВБСГ, та відповідно до якого АТ «Харківміськгаз» технічне обслуговування здійснювало безкоштовно, а кошти на його проведення були закладені в тарифі на послуги з розподілу природного газу (а.с.15 т.1).
В подальшому, КП «Жилкомсервіс» неодноразово зверталося до АТ «Харківміськгаз» з листами від 19.08.2020 №21024/2/07-05, від 08.12.2020 №31337/2/07-05, від 04.12.2020 №30838/2/07-05, від 05.11.2020 №27840/2/07-05, від 05.11.2020 №27842/2/07-05, від 14.12.2020 №31529/2/07-05 щодо необхідності виконання умов договору, а саме надання графіків технічного обслуговування ВБСГ, здійснення технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання газифікованих багатоквартирних будинків, які є предметом Договору №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012, з урахуванням переліку робіт, визначених п. 3.1.4. Договору (а.с.16,18-22 Т.1).
Як свідчать матеріали справи, відповідач листами від 17.01.2019 №61102.2-Лв-547-0119, від 13.12.2018 №Кm007-Сл-13792-1218, від 16.01.2019 №61102.2-Лв-472-0119, від 11.04.2019 №611007-Лв-60800419, від 26.02.2019 №61102.2-Лв-2948-0219, від 05.02.2019 №61102.2-Сл-1805-0219, від 23.07.2019 №61102.2-Лв-7252-0719, від 13.01.2020 №61102.2-Лв-183-0120, від 07.09.2020 №61102.2-Лв-3521/-0920 (а.с.15,17,44-50 т.1) неодноразово повідомляв позивача про неможливість виконання робіт, передбачених Договором у зв'язку зі змінами чинного законодавства (ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Кодекс газорозподільних систем, ПБСГ) та повідомляв, що технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання здійснюється тільки на підставі договорів, на платних умовах, тобто за рахунок власників.
Разом з цим, відповідно до листа від 08.02.2019 №1382/16.2/7 НКРЕКП, структурою діючого тарифу на розподіл природного газу, встановленого та затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №451, не передбачено витрати на обслуговування газорозподільних мереж, що не знаходяться на балансі АТ "Харківміськгаз".
Як вбачається з матеріалів справи, Договір №3-12/Г-72/1/1 було неодноразово пролонговано, а саме з 01.03.2015 по 01.03.2018 та з 01.03.2018 по 01.03.2021.
Разом з цим, як встановлено судом з рішень суду розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Жилкомсервіс", в якому просило припинити правовідносини шляхом розірвання укладеного між сторонами договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків №3-12/Г-72/1/1 від 01.02.2012.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2021 закрито провадження у справі № 922/4256/19 у зв'язку із тим, що Договір від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, укладений між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», є розірваним з 01.03.2021.
Як вбачається з вищезазначеної ухвали суду, 29.01.2021 КП «Жилкомсервіс» було отримано повідомлення про розірвання договору від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 26.01.2021 №611007-Сп-400-0121, яке було направлено АТ «Харківміськгаз» на виконання п.п.8.2 та 8.3. Договору. Відповідно до змісту даного повідомлення, у випадку не направлення до АТ «Харківміськгаз» письмової відповіді (та/або) підписаної угоди про розірвання, договір буде вважатися розірваним з 01.03.2021. Таким чином, на час розгляду даного спору, договір від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, укладений між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», вважається розірваним з 01.03.2021.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч.1 ст.193 ГК України).
За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Відповідно до ч.3 ст.509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору - ст. 611 ЦК України.
Згідно ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" послався на те, що у зв'язку з втратою чинності низки нормативних актів, предмет договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків не відповідає вимогам діючого законодавства України, звернулось до суду з позовом про припинення правовідносин шляхом розірвання договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 на підставі ст.652 ЦК України (справа №922/4256/19).
При цьому, ухвалою господарського суду Харківської області від 21.04.2021 закрито провадження у справі № 922/4256/19 у зв'язку із тим, що Договір від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, укладений між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», є розірваним з 01.03.2021.
Як було встановлено судом, 29.01.2021 КП «Жилкомсервіс» було отримано повідомлення про розірвання договору від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» від 26.01.2021 №611007-Сп-400-0121, яке було направлено АТ «Харківміськгаз» на виконання п.п.8.2 та 8.3. Договору. Відповідно до змісту даного повідомлення, у випадку не направлення до АТ «Харківміськгаз» письмової відповіді (та/або) підписаної угоди про розірвання, договір буде вважатися розірваним з 01.03.2021.
Таким чином, на час розгляду даного спору, спірний договір від 01.02.2012 №3-12/Г-72/1/1 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, укладений між Публічним акціонерним товариством «Харківміськгаз» та Комунальним підприємством «Жилкомсервіс», є розірваним з 01.03.2021.
Так, відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент подання позову) до житлово-комунальних послуг належить, зокрема житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Згідно з ч.3 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб'єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку, за рахунок співвласників.
Порядок здійснення технічного обслуговування і поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання визначається договором про розподіл електричної енергії, природного газу та/або договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.
Кошторис витрат на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання є невід'ємною частиною відповідного договору, крім випадку, якщо співвласники технічне обслуговування і поточний ремонт здійснюють самостійно.
Відповідно до вимог п. 2 глави 1 розділу III Кодексу ГРМ, власники газової мережі, яка згідно з розділом ІІ цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).
Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3-5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном).
Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових газових мереж у багатоквартирному будинку здійснюється на умовах договору, укладеного між співвласниками / особою, уповноваженою на це співвласниками, і суб'єктом, що має право на виконання таких робіт.
При цьому види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках та здійснюються виключно операторами ГРМ, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу III Кодексу ГРМ, межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу) визначається в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід'ємною частиною договору розподілу природного газу (або у передбачених цим Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об'єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання.
Згідно з пунктом 3 глави 5 розділу III Кодексу ГРМ власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та співвласники / особа, уповноважена на це співвласниками, внутрішньобудинкових систем газопостачання, які згідно з актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно з чинним законодавством, у тому числі ПБСГ, зокрема укладають відповідний договір із суб'єктом господарювання, який має право на виконання таких робіт.
Листом від 08.02.2019 №1382/16.2/7 НКРЕКП підтвердило, що структурою діючого тарифу на розподіл природного газу, встановленого та затвердженого постановою НКРЕКП від 24.03.2016 №451, не передбачено витрати на обслуговування газорозподільних мереж, що не знаходяться на балансі АТ "Харківміськгаз".
Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №190 від 27.07.2018 "Про затвердження обов'язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території", витрати на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у разі, якщо співвласники не доручили виконання цих робіт іншій особі згідно з частиною третьою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Сторонами в п. 2.2. Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012 на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків погоджено, що перелік робіт з планового технічного обслуговування визначено наступними нормативно-правовими документами: Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затвердженого наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстрованим Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997; Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання"; наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207.
Проте, Положення про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, втратило чинність згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 10.05.2018 №250.
Наказ Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) втратив чинність згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285.
Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №442.
Перелік робіт, які виконував відповідач, вказано в п.2.2 та в п. 3.1.4 Договору №3-12/г-72/1/1 від 01.02.2012.
Проте, як вбачається з вищенаведеного, більшість нормативно-правових актів, які були визначені сторонами як ті, що встановлюють «предмет договору», втратили чинність.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що в даному випадку ані втрата чинності низки нормативних актів, на підставі який було укладено спірний Договір, ані припинення дії Договору не звільняє відповідача від виконання зобов'язань, передбачених п.3.1.4. Договору.
При цьому суд зазначає, що оскільки сторони, укладаючи Договір погодили, що перелік робіт з ПТО визначено "Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997, наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998, Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання" та Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, то після втрати чинності "Положенням про технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення", затверджене наказом ДАХК "Укргаз" від 30.07.1997 №35, зареєстроване Міністерством юстиції України №451/2255 від 02.10.1997, наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці №254 від 01.10.1997 "Про затвердження Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98), що зареєстрований Міністерством юстиції №318/2758 від 15.05.1998 та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 №2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання", спірний Договір фактично втратив свій предмет.
Тобто, оскільки сторони визначаючи предмет Договору прив'язали його до конкретних нормативно-правових актів, то із втратою чинності відповідних нормативно-правових актів втрачається і предмет такого Договору.
На переконання суду, після втрати чинності нормативно-правових актів, які визначали предмет Договору, сторони, зокрема позивач, для належного виконання умов Договору мали вчинити всі необхідні дії для приведення спірного Договору у відповідність до вимог чинного законодавства України.
Також суд бере до уваги те, що із втратою низки вищезазначених нормативно-правових актів, змінилась сутність ринкових відносин в частині обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж.
З огляду на наведені вище норми, обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку здійснюються виконавцем, визначеним співвласниками або особою, уповноваженою на це співвласниками, на підставі відповідного договору. Таке обслуговування здійснюється за рахунок співвласників.
Тобто, з моменту втрати чинності низки вищезазначених нормативно-правових актів виконання робіт, перелічених в п.3.1.4. спірного Договору, стало оплатним.
При цьому суд звертає увагу, що не всі види робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання в житлових будинках, здійснюються виключно операторами ГРМ.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні спірного Договору, виконання п.3.1.4. Договору порушило б майнові інтереси відповідача та позбавило б останнього того, на що він розраховував при укладенні спірного Договору.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Водночас, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, з врахуванням приписів ст.129 ГПК України, витрати щодо сплати судового збору покладається на позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Жилкомсервіс" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "18" листопада 2021 р.
Суддя Т.О. Пономаренко