Справа №443/1665/18
Провадження №2/443/239/21
підготовчого засідання
12 листопада 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
провів у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л. про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
за участю:
представника відповідача адвоката Гивеля В.П.
встановив:
Позивачка, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л. про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
В судове засідання з'явився представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гивель В.П.
Позивачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явилася.
Відповідач, ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук І.Л., будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи у підготовче засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Судом встановлено, що представником позивачки ОСОБА_1 адвокат Лука Т.М. подано клопотання про призначення в справі судової психологічної експертизи з використанням поліграфа.
В судовому засіданні поставлено на обговорення питання щодо проведення судової психологічної експертизи.
Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гивель В.П. проти задоволення даного клопотання заперечив, оскільки воно не містить відомостей щодо установи в якій необхідно провести експертизу, ким буде проведено оплату за експертизу та хто із сторін повинен проходити дослідження на поліграфі.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про призначення експертизи не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Норми щодо подання учасниками справи доказів та повідомлення про них, передбачені у статях 83-84 ЦПК України.
Вимоги до висновку експерта визначені у статті 102 ЦПК України. Зокрема, - частиною 2 цієї статті передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Як передбачено частиною 1 статті 103 ЦПК, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до вимог п. 6.8 Розділу VI Наказу Мін'юсту від 08.10.1998 № 53/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за № 705/3145 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" (Інструкція № 53/5), з метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа.
Пунктом 6.8.1 Розділу VI Інструкції № 53/5передбачено, що предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп'ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій. Згідно з вимогами п. 6.8.2 Розділу VI Інструкції № 53/5такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.
Таке положення Інструкції № 53/5 узгоджується з нормами ч. 2 ст. 28 Конституції України, відповідно до якої жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.
За визначенням поліграф (детектор брехні) є різновидом психофізіологічної апаратури і являє собою комплексну багатоканальну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною схемою певних психологічних стимулів; аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, як стверджується, дає змогу одержувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.
Поліграф - це багатоканальний осцилограф, який проводить одночасний запис показників кров'яного тиску, дихання, рухових реакцій, робить електрокардіограму тощо. Водночас, на основні чотири показники, які вимірюються поліграфом (артеріальний тиск, пульс, потовиділення, частота дихання) впливає велика кількість емоцій, в тому числі радість, ненависть, печаль, тривога, депресія. Зв'язок цих параметрів у сукупності із намірами безперечного обману до цього часу наукою не доведено. При цьому, слід зазначити, що поліграф не читає думки, а лише реєструє фізіологічну активність та зміну її параметрів. Він виявляє не брехню, а лише збудження, яке з певною долею вірогідності може свідчити про неправду. По фізіологічним реакціям не можна точно встановити природу процесу, що їх викликав (позитивна чи негативна емоція, біль, якісь асоціації, брехня, переляк).
Тобто судова експертиза із застосуванням спеціального технічного засобу комп'ютерного поліграфа - це різновид психологічної експертизи, яка проводиться у вигляді дослідження експертом-поліграфологом на основі спеціальних знань з використанням комп'ютерного поліграфа психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлені в ході дослідження стимули з метою перевірки достовірності інформації, що надається досліджуваною особою. Положеннями чинного цивільного процесуального законодавства не передбачена можливість перевірки правдивості показань учасників справи (в данному випадку сторін) із застосуванням поліграфа (детектора брехні) або прийняття судом в якості доказу отриманих таким чином відомостей, які носять орієнтовний характер.
Аналіз чинного законодавства дає підстави констатувати, що законодавець дозволяє використовувати поліграф у вузькому професійному колі (Інструкція про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затверджена Наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, Порядок проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа у Державному бюро розслідувань, затверджений постановою КМУ від 11.05.2017 № 449, тощо).
Окрім того, представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Лукою Т.М. не зазначено установу, в якій має проводитися дана експертиза, а також доказів, чи мають право ті чи інші експерти кваліфікацію та технічну можливість проводити судову психологічну експертизу з використанням поліграфа в межах питань, зазначених в клопотання та не зазначено з якими особами необхідно провести дану експертизу.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що висновок психофізіологічного опитування особи з використанням поліграфа не відноситься до висновків експерта чи документів в розумінні глави 5 розділу І ЦПК України "Докази та доказування", результати перевірок на поліграфі мають орієнтовне значення, а висновки мають ознаки вірогідності, а також беручи до уваги відсутність нормативно-правового акта, що врегульовує питання проведення судової експертизи (психофізіологічне дослідження з використанням поліграфу (детектору брехні) для цілей цивільного провадження, зокрема із визначенням основних принципів використання поліграфа, випадків, в яких це заборонено, кола осіб, які не можуть бути піддані такій перевірці, часових рамок, протягом яких особа може бути піддана такої перевірки, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивачки.
Отже, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст.ст.223,258,260,293,294 ЦПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича про призначення судово-психологічної експертизи із використанням поліграфа - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного тексту ухвали відкладено на п'ять днів.
Повний текст ухвали складено 17.11.2021.
Суддя Р.Г. Равлінко