Справа № 617/1839/21
Провадження № 3/617/533/21
15 листопада 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі судді Глоби М.М.,
за участю прокурора - Карапетян Л.А.,
та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань УСР в Харківській області Національної поліції України про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ, Луганської області, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила повноваження депутата VII скликання Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області, відповідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VІІ, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно подав декларацію про доходи за 2020 рік (після звільнення), а саме 24.09.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину у порушенні вимог ЗУ «Про запобігання корупції» визнав у повному обсязі, щиро розкаявся.
Крім повного визнання своєї вини, провина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні фактично підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією за № 608 від 27.10.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , будучи особою, яка припинила повноваження депутата VII скликання Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області, відповідно підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону № 1700-VІІ, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія закону №1700-VII, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 цього Закону, несвоєчасно подав декларацію про доходи за 2020 рік (після звільнення), а саме 24.09.2021 року, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію за 2020 рік (після звільнення), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Даними роздруківки відомостей з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій щодо несвоєчасного подання ОСОБА_1 -декларації за 2020 рік (після звільнення).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» визначено поняття суб'єкта декларування, це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
В свою чергу, п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Таким чином, ОСОБА_1 виконуючи до 02.12.2020 року повноваження депутата Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області був особою, на якого поширювалася дія ЗУ «Про запобігання корупції» та суб'єктом декларування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, строк подання щорічної декларації ОСОБА_1 за 2020 рік (після звільнення) - до 01.04.2021 року.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 подав декларацію осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (після звільнення) - 24.09.2021 року, оприлюднивши її на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, оскільки займав посаду депутата Вільчанської селищної ради Вовчанського району Харківської області та був особою, на яку поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» та суб'єктом декларування відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції».
Згідно зі статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП .
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до ст. 34 КУпАП - визнається - щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжують відповідальність, відповідно до ст. 35 КУпАП - не встановлено.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Таким чином, з огляду на характер скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу на користь держави.
Крім того, відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Однак, відповідно до ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, між іншим, інваліди ІІ групи, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів ІІ групи (посвідчення серія НОМЕР_2 ), тому суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-10, ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-6, 245, 247, 252, 280, 294 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Вовчанський районний суд Харківської області.
Суддя -