Справа № 461/8314/21
Провадження № 1-кп/461/683/21
Іменем України
15.11.2021 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м.Львові клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021141360000302 від 09.09.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України -
06.10.2021 року в провадження Галицького районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021141360000302 від 09.09.2021 року, згідно якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання, в якому просить обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначення застави 50 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 113500 грн. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а саме грабежі, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчиненого повторно, або за попередньою змовою групою осіб, за яке передбачено покарання у виді позбавлення воді на строк від чотирьох до шести років, що може стимулювати обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Його дії, як і сам ОСОБА_4 як особа, представляють підвищену суспільну небезпеку, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, через що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Просить клопотання задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення вказаного клопотання заперечили, просили застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в тому числі до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
В підготовчому судовому засіданні суд не має процесуальної можливості і повноважень перевірити докази та обґрунтованість підозри. Належність та допустимість доказів буде перевірена судом під час судового засідання, про що суд зробить відповідні висновки в остаточному процесуальному рішенні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років. Строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду. При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам зважаючи на те, що більш м'який запобіжний захід уже було застосовано до ОСОБА_4 , однак останній вимоги такого грубо порушив.
З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам, а відтак клопотання прокурора необхідно задоволити.
Визначаючи обвинуваченому розмір застави суд вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим нею діянням, а тому суд, вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 113500,00 грн., оскільки на думку суду, такий розмір застави забезпечить виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 184, 194, 372 КПК України, суд -
клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури м.Львова Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задоволити.
Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяника Республіки Вірменія, уродженця м.Єреван, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)» строком до 60 діб.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обов'язків обвинуваченим ОСОБА_4 у розмірі 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян для працездатних осіб, що становить 113500 (сто тринадцять тисяч п'ятсот) гривень.
Строк дії ухвали становить до 13.01.2022 року включно.
Роз'яснити ОСОБА_4 право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду IBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, ЄДРПОУ 26306742, одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області. Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати до суду за першою вимогою;
не відлучатися із м.Львовабез дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1