Справа №613/1293/21 Провадження № 2/613/438/21
12 листопада 2021 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді Сеник О.С.,
за участю секретаря судового засідання Макушиської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області цивільну справу № 613/1293/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулась до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, за участю третьої особи - Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, у якій просить: 1) визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя на квартиру із господарськими будівлями, розташованими у АДРЕСА_1 , яка належить йому та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської держнотконтори Харківської області, становить 1/2 (одну другу); 2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири із господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер її батько, ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 померла мати позивача, ОСОБА_4 . За життя батьки постійно проживали у АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 заповіту не залишив. ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 09.10.2014, відповідно до якого все своє майно вона заповідала сестрі ОСОБА_2 (відповідач у справі). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається у тому числі із вищевказаної квартири із господарськими будівлями, розташованими у АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченим державним нотаріусом Богодухівської держнотконтори Харківської області та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.07.2019.
ОСОБА_1 вказала, що на момент смерті батька, ОСОБА_3 , його спадкоємцями першої черги за законом були позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 та їх мати, дружина спадкодавця, ОСОБА_4 .. Позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , про що надала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. ОСОБА_4 також прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Відповідач ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла. У свою чергу, єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла, про що надала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. Інші спадкоємці майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.
Для оформлення своїх спадкових прав позивач звернулась до Богодухівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. Однак, при огляді документів було виявлено, що у договорі купівлі-продажу спірної квартири власником зазначено ОСОБА_4 , при цьому її чоловікові ОСОБА_3 належить 1/2 (одна друга) частина квартири, як на майно, що набуте під час зареєстрованого шлюбу, але за життя ним не було отримано відповідного правовстановлюючого документу про належність цього нерухомого майна.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 та її мати, ОСОБА_4 є спадкоємцями вказаної 1/2 (однієї другої) частини квартири, що належала ОСОБА_3 , при цьому їх частки є рівними, тобто по 1/4 (одній четвертій) частки кожному. Позивач вважає, що їй має належати 1/4 (одна четверта) частка вказаної квартири, як спадкоємиці ОСОБА_3 .. З урахуванням того, що частка ОСОБА_4 становить 1/2 (одну другу) у праві спільної сумісної власності та 1/4 (одну другу) частки, успадкованої після ОСОБА_3 , її загальна частка у вказаній квартирі становить 3/4 (три четверті). Оскільки спадкоємицею майна ОСОБА_4 є відповідач ОСОБА_2 , то їй мають належати вказані 3/4 (три четверті) частки вказаної квартири.
У зв'язку з викладеним, 14.07.2021 нотаріусом було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано вирішити вказане питання у судовому порядку, звернувшись до суду з позовною заявою.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 07.09.2021 по справі № 613/1293/21 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Визначено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 30 вересня 2021 року о 09 год. 00 хв..
30.09.2021 до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, в якому ОСОБА_2 просить суд: 1) визначити, що частка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спільній сумісній власності подружжя на квартиру із господарськими будівлями, розташованими у АДРЕСА_1 , яка належить їй та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, становить 1/2 (одну другу) частину; 2) визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 3/4 (три четвертої) частини квартири із господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначає, що відповідач (позивач за первісним позовом) ОСОБА_1 є її рідною сестрою. Їхніми батьками є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які за життя постійно проживали за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 помер їх батько, ОСОБА_3 , заповіту не залишив. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла їх мати, ОСОБА_4 , яка залишила заповіт, посвідчений 09.10.2014, відповідно до якого все своє майно вона заповідала ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається у тому числі із вищевказаної квартири із господарськими будівлями, розташованими у АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 вказала, що на момент смерті батька, ОСОБА_3 його спадкоємцями першої черги за законом були ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх мати, дружина спадкодавця, ОСОБА_4 .. Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , про що надала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. ОСОБА_4 також прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 не прийняла. У свою чергу, ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, про що надала відповідну заяву до Богодухівської держнотконтори. Інші спадкоємці майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.
Для оформлення своїх спадкових прав ОСОБА_1 звернулась до Богодухівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .. Однак, при огляді документів було виявлено, що у договорі купівлі-продажу спірної квартири власником зазначено ОСОБА_4 , при цьому її чоловікові ОСОБА_3 належить 1/2 (одна друга) частина квартири, як на майно, що набуте під час зареєстрованого шлюбу, але за життя ним не було отримано відповідного правовстановлюючого документу про належність цього нерухомого майна. У зв'язку з чим ОСОБА_5 та ОСОБА_2 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутися до суду із позовом.
Таким чином, ОСОБА_3 належить 1/2 (одна друга) частини квартири, як на майно, що набуте під час зареєстрованого шлюбу. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є спадкоємцями вказаної 1/2 (однієї другої) частини квартири, що належала ОСОБА_3 , при цьому їх частки є рівними, тобто по 1/4 (одній четвертій) частки кожному. Отже, ОСОБА_1 має належати 1/4 (одна четверта) частка вказаної квартири, як спадкоємиці ОСОБА_3 .. З урахуванням того, що частка ОСОБА_4 становить 1/2 (одну другу) у праві спільної сумісної власності та 1/4 (одну другу) частки, успадкованої після ОСОБА_3 , її загальна частка у вказаній квартирі становить 3/4 (три четверті). Оскільки єдиною спадкоємицею майна ОСОБА_4 є ОСОБА_2 , то їй мають належати вказані 3/4 (три четверті) частки вказаної квартири.
Ухвалою суду від 30.09.2021 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 та об'єднано зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування та визначено розглядати в порядку загального позовного провадження разом із первісним позовом.
Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Заходи забезпечення позову не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.
Сторони, їх представники та представник третьої особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Від представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 (перший відповідач за зустрічним позовом) - адвоката Векленка В.І. надійшла до суду заява про проведення судового засідання за відсутності позивача та представника позивача. Зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі. Проти задоволення зустрічного позову не заперечує.
Перший відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Зазначила, не заперечує проти задоволення первісного позову. Зустрічний позов підтримала та просила задовольнити.
Представник другого відповідача - Богодухівської міської ради Харківської області подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що при вирішенні справи покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи - Богодухівської державної нотаріальної контори в підготовче засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Зазначив, що питання задоволення заяви залишає на розсуд суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідно до Витягу № 00031581724 від 09.07.2021 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, що 12 січня 1960 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , актовий запис № 5 (а.с. 9).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (позивач за первісним позовом, перший відповідач за зустрічним позовом) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (перший відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) є рідними сестрами, а їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказане підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 09.07.2021, серії НОМЕР_2 від 22.11.2019 та копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.02.2011 (а.с. 8, 53, 54).
Відповідно до наявних у матеріалах справи копій договору купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 43 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 175642892 від 30.07.2019, ОСОБА_4 є власником квартири, загальною площею 45,7 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м. із господарськими спорудами: 1/16 частина погребу, сарай, гараж, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 . Форма власності приватна, розмір частки - 1 (а.с. 12, 13 ).
Рішенням Богодухівської міської ради Харківської області від 20.11.2015 № 8-VІІ АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії домової книги для прописки громадян, у квартирі АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за вказаною адресою з 14.02.1992 по 24.06.2014, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за цією адресою з 14.02.1992 по 06.01.1998 та з 01.08.1998 по 08.05.2019 (а.с. 18-22).
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер ОСОБА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 11.06.2014 (а.с. 10).
24 липня 2014 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 (номер у спадковому реєстрі - 56345077, номер у нотаріуса 344/2014) (а.с. 27-28).
24 липня 2014 року ОСОБА_1 було подано державному нотаріусу Богодухівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_3 , як спадкоємицею за законом першої черги (зворотній бік а.с. 27).
Інших заяв, окрім заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини, матеріали спадкової справи ОСОБА_3 не містять.
ОСОБА_4 на день смерті чоловіка ОСОБА_3 була зареєстрована разом із ним за адресою : АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_4 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26.04.2019 (а.с. 11).
Відповідно до копії заповіту від 09.10.2014, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-1917, ОСОБА_4 заповідала все майно, яке буде належати їй на день смерті, де б таке не містилось та з чого б воно не складалось, а також всього того, що згідно із законодавством України може бути успадкованим, у повному обсязі доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 25).
09 жовтня 2019 року державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_3 (номер у спадковому реєстрі - 64863632, номер у нотаріуса 437/2019) (а.с. 29-30).
09 жовтня 2019 року ОСОБА_2 було подано державному нотаріусу Богодухівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 як спадкоємицею за заповітом (зворотній бік а.с. 29).
Повідомленням Богодухівської державної нотаріальної контори від 14.07.2021 № 960/01-16, відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 батька, ОСОБА_3 , з посиланням на неможливість визначити склад спадкового майна, оскільки до нотаріальної контори було надано правовстановлюючий документ на нерухоме майно: договір купівлі-продажу, посвідчений Богодухівською державною нотаріальною конторою 15 січня 1992 року за реєстровим № 43, згідно з яким покупцем квартири АДРЕСА_3 є дружина померлого батька, ОСОБА_4 . Вищезазначена квартира набувалася нею за час перебування в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . З посиланням на ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України від 20.06.1961 зазначено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Отже, не дивлячись на те, що за правовстановлюючим документом на вищезазначену квартиру титульним власником є ОСОБА_4 , її чоловікові, ОСОБА_3 , належить 1/2 частина квартири, як на майно, що набуте під час зареєстрованого шлюбу, але за життя ним не було отримано відповідного правовстановлюючого документу про належність цього нерухомого майна.
Отже, видача ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 батька, ОСОБА_3 спадкоємицею якого є ОСОБА_1 та була його дружина, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , буде суперечити діючому законодавству України. Рекомендовано звернутися до суду з метою визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 батька, ОСОБА_3 або визначити за ним 1/2 частину у праві власності на квартиру, як на майно, набуте під час шлюбу (а.с. 26).
Таким чином, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , про що надала відповідну заяву до Богодухівської державної нотаріальної контори. ОСОБА_4 також прийняла спадщину після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ОСОБА_2 спадщину після смерті ОСОБА_3 не приймала, оскільки з відповідною заявою до нотаріальної контори не зверталася.
При цьому, ОСОБА_2 є єдиною спадкоємицею за заповітом майна ОСОБА_4 , яка спадщину прийняла, про що надала відповідну заяву до Богодухівської державної нотаріальної контори.
Інші спадкоємці майна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відсутні.
Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 виготовлений КП «Богодухівське БТІ» 05.08.2021 на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 14-17).
Відповідну до звіту, наданого ФОП ОСОБА_7 про оцінку житлової трикімнатної квартири, загальною площею 45,70 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість об'єкта оцінки станом на 10.08.2021 становить 134000,00 грн. (а.с. 23-24).
На підставі викладеного вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості вирішити питання оформлення спадщини у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 в позасудовому порядку, оскільки дана квартира набувалася ОСОБА_4 за час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , та їх частки у праві спільної сумісної власності подружжя за життя не виділялися.
Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Судом встановлено, що право власності на спірну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 було набуте ОСОБА_4 під час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 , тобто дане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в п. 3.4 Інформаційного листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб'єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.
Відповідно до абз. 3 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995, частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. Розмір часток у спільній сумісній власності подружжя визначається за нормами Кодекса про шлюб та сім'ю.
Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України (чинного на момент укладення договору купівлі-продажу квартири) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Згідно з ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України передбачено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Таким чином, оскільки вищевказана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки у праві спільної сумісної власності у даній квартирі не визначались, ані за домовленістю співвласників, ані за рішенням суду, тому частки кожного співвласника квартири є рівними, та становлять 1/2 (одну другу) частину за ОСОБА_4 та 1/2 (одну другу) частину за ОСОБА_3 ..
Як встановлено статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, судом встановлено, що позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її мати, ОСОБА_4 є спадкоємцями вищевказаної 1/2 (однієї другої) частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 . При цьому частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є рівними, тобто по 1/4 (одній четвертій) частки кожному.
Враховуючи те, що нотаріусом відмовлено у вчинені нотаріальної дії щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на частку вказаної квартири після смерті батька, беручи до уваги, що ОСОБА_1 згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, однак позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на частину цієї квартири, суд вважає, що її позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.
Щодо вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 , суд зазначає, що частка її матері - ОСОБА_4 становить 1/2 (одну другу) частину у праві спільної сумісної власності подружжя та 1/4 (одну другу) частину, успадкованої ОСОБА_4 після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а тому її загальна частка у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , становить 3/4 (три четверті) частини.
Оскільки єдиною спадкоємицею за заповітом майна ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2 , беручи до уваги, що ОСОБА_2 згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину у строки, визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, однак, позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на частину вказаної квартири за, суд вважає, що її позовні вимоги щодо визнання за нею в порядку спадкування права власності на 3/4 (трьох четвертих) часток квартири адресою: АДРЕСА_1 квартири підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 354, 355, п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у спільній сумісній власності подружжя на квартиру із господарськими будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить йому та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, становить 1/2 (одна друга) частина.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири із господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Богодухівської міської ради Харківської області, третя особа: Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визначити, що частка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спільній сумісній власності подружжя на квартиру із господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 15.01.1992, посвідченого державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, становить 1/2 (одна друга) частина.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 3/4 (три четвертих) частини квартири із господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (уразі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Позивач за первісним позовом (перший відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 :зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Перший відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 : зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Другий відповідач за первісним та зустрічним позовом - Богодухівська міська рада Харківської області, адреса: Харківська область, м. Богодухів, пл. Соборності, 2, код ЄДРПОУ 04058640.
Третя особа за первісним та зустрічним позовом - Богодухівська державна нотаріальна контора Харківської області, розташована за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Чернієнка, буд. 7, код ЄДРПОУ 02900618.
Повний текст рішення складено 18.11.2021.
Суддя О.С. Сеник