Справа №461/4682/21
11 листопада 2021 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду міста Львова Волоско І.Р., секретар Баран П.Д., за участю представника позивача Шищак І.С., представника відповідача Труш І.М., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ: 23697280) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ: 23697280) про відшкодування шкоди,
ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до Галицького районного суду м. Львова з відповідним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що 06 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписала Договір №0494/10/2017/0291 про приєднання до Правил надання та обслуговування кредитів за програмою «Тепла оселя» в АБ «УКРГАЗБАНК», відповідно до якого позивач надає Відповідачу кредит у сумі 25 170,00 гривень для придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері та відповідного додаткового обладнання до них. Однак, станом на 01.03.2021 р. прострочена заборгованість ОСОБА_1 становить 2 799,24 гривень, в тому числі: 2 663,70 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 135,54 грн - заборгованість по процентах прострочена. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом та понесені судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому просить стягнути з AT «УКРГАЗБАНК» грошові кошти у розмірі 8 809,50 грн, що становлять 35% від розміру кредиту, як відшкодування за цільовою економічною програмою «Тепла оселя». Позов мотивує тим, що 01 грудня 2017 року вона звернулася до ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з проханням про отримання відшкодування за кредитом відповідно до запропонованої банком програми «Тепла оселя» та умов Договору № 0494/10/2017/0291 від 06.10.2017, однак, 14.09.2018 року отримала відповідь, у якій банк посилався на умови п.5.1.1. Договору про взаємодію, укладеного банком з Держенергоефективністю, а саме на те, що для включення Банком відомостей до Зведеного реєстру позичальників Банк отримує від такого Позичальника підтверджуючі документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір. На підставі наведеного у Банку відсутні правові підстави для включення відомостей за кредитним договором до зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування. ОСОБА_1 вважає, що нею було виконано умови договору та подано до банку у термін до 2-х місяців підтверджуючі документи про цільове використання кредитних коштів, а тому не погоджується з такою позицією ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК». Просить зустрічний позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01.07.2021 провадження у справі відкрито та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
28.07.2021 року на адресу суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про відшкодування шкоди.
Ухвалою суду від 29.07.2021 розгляд цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 12.10.2021 зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про відшкодування шкоди прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Представник позивача за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» Шищак І.С. в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав, зустрічний позов заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив, зустрічний підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При цьому, виходячи з положень ст.16 ЦПК України особа звертається до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Принцип змагальності в цивільному судочинстві забезпечує повноту дослідження обставин справи, зокрема, ст. 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та про відмову у задоволенні вимог за зустрічним позовом, виходячи з наступних міркувань.
Суд встановив, що 06 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписала Договір №0494/10/2017/0291 про приєднання до Правил надання та обслуговування кредитів за програмою «Тепла оселя» в АБ «УКРГАЗБАНК» (Договір про приєднання) (а.с.4-5).
Цей Договір про приєднання разом з Правилами надання та обслуговування кредитів за програмою «Тепла оселя» в АБ «УКРГАЗБАНК», інформацією про сукупну вартість кредиту є договором надання банківських послуг (Договір).
Відповідно до Договору про приєднання:
Позивач надає Відповідачу кредит у сумі 25 170,00 гривень для придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікна та балконні двері та відповідного додаткового обладнання до них (п. 1.1. та п.1.2).
Кредит надається з 06 жовтня 2017 року по 05 жовтня 2020 року (п. 1.3.1.). За користування кредитними коштами у межах терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 17.50% річних (п. 1.4.1). За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 30% річних (п. 1.4,2.).
Відповідач здійснює погашення кредиту у відповідності з графіком зменшення заборгованості по кредиту, встановленим у Додатку № 2 до Договору та сплату процентів за користування кредитними коштами шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 1 793,00 грн, щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця шляхом внесення коштів на Рахунок кредиту (п. 1.7).
У разі порушення встановлених Договором порядку та строків сплати періодичних платежів, суми не погашених у строк платежів (або їх частини), а також у разі наявності суми не погашених у строк комісій, визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться на рахунки простроченої заборгованості (абз 1 п. 2).
Згідно платіжного доручення № TR.11082 від 06 жовтня 2017 року, на виконання умов Договору про приєднання АБ «УКРГАЗБАНК» видав кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача № НОМЕР_2 з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ФОП ОСОБА_3 з призначенням платежу: Оплата зг. Рахунку-фактури № 224 від 04.09.2017 від позичальника ОСОБА_1 (а.с.15).
Відповідно до умов Договору, укладеного між Позивачем (банк) та Відповідачем (позичальник) (а.с.10-12):
Рахунок кредиту (або Розрахунковий рахунок) - рахунок (3739), який відкривається банком Позичальнику для перерахування відшкодування частини суми кредиту відповідно до Порядку (Відшкодування) та виконання грошових зобов'язань за договором (для внесення платежів по кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій).
Банк самостійно розподіляє кошти рахунку кредиту, в т.ч. які надійшли як Відшкодування в наступному порядку: 1. Прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення), 2. Прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення), 3. Прострочена сума за кредитом (якщо буде мати місце прострочення); 4. строкові комісії (якщо буде мати місце), 5.строкові проценти, 6. Строкова заборгованість за кредитом, (п. 3.2, п. 3.15).
У разі, якщо сума зарахованих на Рахунок кредиту коштів, в т.ч. за рахунок суми Відшкодування, перевищує розмір періодичного платежу, сума такого перевищення направляється на погашення кредиту. При цьому розмір наступного періодичного платежу залишається без змін. (п. 3.3).
Позичальник зобов'язується повернути банку отриманий кредит та сплатити нараховані комісії, проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі у строки та у порядку згідно Договору приєднання та цих правил, а також достроково повернути кредит на вимогу банку (п. 4.3.1., п 4.3.5).
Банк має право вимагати достроково повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору, включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій у випадку, зокрема, невиконання позичальником будь-яких своїх зобов'язань по договору та Правилам у тому числі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше ніж на один банківський день) (п. 4.2.2.).
З розрахунку заборгованості по Договору №0494/10/2017/0291 вбачається, що станом на 01.03.2021 прострочена заборгованість ОСОБА_1 становить 2 799,24 гривень, в тому числі: 2 663,70 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 135,54 грн - заборгованість по процентах прострочена (а.с.18-19).
ОСОБА_1 вказує, що відповідно до п. 1.4.3 Договору вона, як позичальник, повинна була подати до Банку протягом 2 (двох) місяців з дня отримання кредиту документи, що підтверджували передачу їй придбаного в кредит обладнання та підтвердження факту їх встановлення, що і було зроблено нею 01 грудня 2017 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» з проханням про отримання відшкодування за кредитом відповідно до запропонованої банком програми «Тепла оселя» та умов Договору № 0494/10/2017/0291 від 06.10.2017, яке, відповідно до Паспорта споживчого кредиту, повинно було складати 35% від суми взятого кредиту, що становить 8 809,50 грн.
Як вбачається з відповіді ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 14.09.2018 року, для включення Банком відомостей до Зведеного реєстру позичальників, Банк отримує від такого Позичальника підтверджуючі документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір. На підставі наведеного, у Банку відсутні правові підстави для включення відомостей за кредитним договором від 06.10.2017 до зведеного реєстру позичальників, які мають право на отримання відшкодування, передбаченого підпунктами 3, 4 і 4-1 пункту 3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 р. № 1056.
ОСОБА_1 зазначає, що AT «УКРГАЗБАНК» у даній відповіді посилається на умови договору, укладеного між Банком та «Держефективністю», що, на її думку, є безпідставним, оскільки з вказаним договором вона не ознайомлена та не є стороною цього договору. Вважає, що АБ «УКРГАЗБАНК» при підписанні Договору 0494/10/0291 від 06 жовтня 2017 року з позичальником повинен був ознайомити її зі всіма його умовами та особливостями.
Відповідно до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 р. № 1056, бюджетні кошти використовуються за програмою “Реалізація цільової економічної програми енергоефективності” з урахуванням положень Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 1 грудня 2005 р. і спрямовуються на здійснення заходів, що передбачені Державною цільовою економічною програмою енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2021 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 762; 2011 р., № 32, ст. 1347) (далі - Програма), зокрема, на стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини суми кредитів, залучених на придбання світлопрозорих конструкцій з енергозберігаючим склом (крім однокамерних), у тому числі вікон та балконних дверей, та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них.
Крім того, вказаним Порядком передбачено, що обов'язковою умовою для включення уповноваженим банком відомостей до зведеного реєстру позичальників є подання таким позичальником до уповноваженого банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів (акт приймання-передачі, товарний чек, видаткова накладна), та документів, що підтверджують факт впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів (акт виконаних робіт (наданих послуг).
Позичальники зобов'язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір.
Відшкодування частини суми кредиту здійснюється в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, та відповідно до помісячного плану асигнувань в порядку черговості надходження до Держенергоефективності зведених реєстрів позичальників.
Отже, судом встановлено, що обов'язкова умова для включення уповноваженим банком відомостей до зведеного реєстру позичальників, якою є подання таким позичальником до уповноваженого банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів (акт приймання-передачі, товарний чек, видаткова накладна), та документів, що підтверджують факт впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів (акт виконаних робіт (наданих послуг, а також те, що позичальники зобов'язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір, передбачена, перш за все, Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 р. № 1056.
Тобто вказана інформація є відкритою і досутпною для позичальника, оскільки передбачена вищевказаним Порядком, тобто нормами загальної дії, які поширюються на всіх осіб, що перебувають на території держави.
Отже, відповідно до п. 1.4.3 Договору позичальник повинен подати до Банку протягом 2 (двох) місяців з дня отримання кредиту документи, що підтверджували передачу йому придбаного в кредит обладнання та підтвердження факту їх встановлення.
Разом з цим, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 р. № 1056, Позичальники зобов'язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Положення частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім того, згідно зі ст.203 ЦК України умовою чинності правочину є також його вчинення у формі, встановленій законом.
Згідно зі статтею 217 ЦК правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 ЦК України.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Щодо оспорюваного Договору, то суд зазначає, що в ньому вказано про умови надання позики.
Кредитний договір містить інформацію про суму виданого за ними кредиту, а також розміри та терміни внесення платежів на їх повернення, з чим ОСОБА_1 погодилася, підписавши вище вказаний Кредитний договір, отримавши на його виконання кредитні кошти, Тобто, ОСОБА_1 погодилася з обсягом взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором.
З урахуванням тієї обставини, що позичальник під час укладення Договору ознайомлювалася з його текстом та змістом в цілому, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловила, а зміст Договору, як вбачається з вищенаведеного, жодним чином не порушує її законних прав та інтересів.
Суду не надано доказів того, що при укладанні Договору Позичальник не мала обсягу цивільної дієздатності чи її волевиявлення не було вільним і не відповідало внутрішній волі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що підписавши Договір Позичальник підтвердила, що вивчила умови Договору, його зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього Договору їй зрозумілі. Позичальник на момент укладення Договору не заявляла додаткових вимог щодо умов позики та, в подальшому, прийняла надані грошові кошти.
Тобто, Договір був укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами закону.
Щодо обов'язкової умови для включення уповноваженим банком відомостей до зведеного реєстру позичальників, якою є подання таким позичальником до уповноваженого банку документів, що підтверджують цільове використання кредитних коштів (акт приймання-передачі, товарний чек, видаткова накладна), та документів, що підтверджують факт впровадження енергоефективного обладнання та/або матеріалів (акт виконаних робіт (наданих послуг, а також те, що позичальники зобов'язані подати до уповноваженого банку підтвердні документи не пізніше 30 листопада року, в якому укладено кредитний договір, то суд зазначає, що такі передбачені, перш за все, Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2011 р. № 1056, а отже вказана інформація є відкритою та неприхованою від позичальника, оскільки передбачена нормами загальної дії, які поширюються на всіх осіб, що перебувають на території держави.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умов договору у встановлений договором термін не виконала тому, станом на 01.03.2021, прострочена заборгованість ОСОБА_1 становить 2 799,24 гривень, в тому числі: 2 663,70 грн - заборгованість по кредиту прострочена; 135,54 грн - заборгованість по процентах прострочена. Вказана заборгованість ОСОБА_1 підтверджується випискою по особовому рахунку та розрахунком заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дійсно у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором №0494/10/2017/0291. Дані обставини справи стверджуються матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.
Виходячи із змісту ст. ст. 1054, 1055 Цивільного кодексу України, слід визнати, що між Позивачем і Відповідачем було узгоджено всі істотні умови, необхідні для договорів даного виду, а відповідно відсутні будь-які правові підстави для визнання кредитного договору недійсним в цілому чи його частини.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом знайшли своє ствердження під час розгляду справи, а тому підлягають до задоволення, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 81, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ: 23697280) заборгованість за договором в сумі 2 799,24 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» (адреса місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ: 23697280) 2 270,00 грн. судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» про відшкодування шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 18.11.2021 року.
Суддя І.Р.Волоско