65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua
"09" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1400/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Левшиній І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Вірт С.О. за посвідченням;
від відповідача: не з'явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання виконати рішення
Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання виконати п.2 резолютивної частин рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020р. №65/13-р/к по справі №27-02/2019 припинивши порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене п. 1 резолютивної частини цього рішення.
В обґрунтування позовних вимог Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України посилається на невиконання Авангардівською селищною радою Овідіопольського району Одеської області вимог п.2 резолютивної частин рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020р. №65/13-р/к по справі №27-02/2019.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021р. відкрито провадження у справі №916/1400/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.06.2021р. о 11:20.
В підготовчому засіданні від 22.06.2021р. було оголошено перерву на 13.07.2021р. о 11:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
12.07.2021р. за вх.суду№18568/21 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення доказів.
В підготовчому засіданні від 13.07.2021р. було оголошено перерву на 29.07.2021р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.07.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 29.07.2021р. було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2021р. продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/1400/21, призначено справу до розгляду по суті на 02.09.2021р. о 11:20 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 02.09.2021р. було оголошено перерву на 14.09.2021р. о 10:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2021р. повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
Однак у зв'язку із повідомленням про замінування будівлі суду та евакуацію відвідувачів та працівників суду, засідання 14.09.2021р. о 10:20 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.09.2021р. призначено судове засідання у справі №916/1400/21 на 07.10.2021р. о 10:10 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 06.10.2021р., судове засідання 07.10.2021р. о 10:10 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 11.10.2021р. призначено судове засідання у справі №916/1400/21 на 09.11.2021р. о 12:30 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 09.11.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/1400/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
Як вказує позивач, рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020р. №65/13-р/к у справі №27-02/2019 (далі Рішення №65/13-р/к) визнана бездіяльність Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (відповідач) у вигляді непроведення конкурсу з визначення управителя будинків за адресами: смт Авангард вул. Європейська №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, вул. Проїздна, №1-15, 16, 17, 18, вул. Торгова №1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 15 А, 15 Б (житловий масив « 7 Небо»), як це передбачено діючим законодавством України порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді конкурентних дій органів місцевого самоврядування, що можуть призвести до недопущення конкуренції на ринку надання послуг з управління багатоквартирними будинками та на ринку доступу до інфраструктури об'єктів доступу. Рішення №65/13-р/к було надіслано на адресу Авангардівської селищної ради супровідним листом від 31.08.2020р. за вих.№65-02/2052, яке отримано уповноваженою особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також докладна інформація про прийняте рішення розміщена на офіційному веб-сайті Відділення www.amcu.gov.ua.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, однак відповідач не оскаржував до господарського суду Рішення №65/13-р/к та станом момент подання до суду даної позовної заяви, встановлений ст. 60 Закону України «Про економічної конкуренції» строк сплинув, що відповідно, виключає перевірку судом законності та обґрунтованості вказаного рішення
Позивач вказує, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч. 2 ст. 47 та ч. 1 ст. 60 Закону України «Про економічної конкуренції» оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акту державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Рішення №65/13-р/к є чинним та відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет Украни» є обов'язковим до виконання.
Позивач наполягає на тому, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Як вказує позивач, спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням Авангардівською селищною радою п. 2 резолютивної частини Рішення №65/13-р/к щодо зобов'язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п. 1 резолютивної частини Рішення №65/13-р/к. Таким чином, Авангардівською селищною радою Рішення № 65/13-р/к не виконане, ігнорування виконання зазначеного рішення є неприпустимим. Дії Авангардівської селищної ради щодо ігнорування виконання Рішення №65/13-р/к суперечать положенням ст. 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зобов'язати Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області виконати п.2 резолютивної частин рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020р. №65/13-р/к по справі №27-02/2019 припинивши порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене п. 1 резолютивної частини цього рішення.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.
Пунктом 7 частиною 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.
Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Частинами 1, 2 ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.
Як встановлено судом, рішенням Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2020р. №65/13-р/к у справі №27-02/2019 визнана бездіяльність Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (відповідач) у вигляді непроведення конкурсу з визначення управителя будинків за адресами: смт Авангард вул. Європейська №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, вул. Проїздна, №1-15, 16, 17, 18, вул. Торгова №1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 15 А, 15 Б (житловий масив « 7 Небо»), як це передбачено діючим законодавством України порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 3 ст. 50, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді конкурентних дій органів місцевого самоврядування, що можуть призвести до недопущення конкуренції на ринку надання послуг з управління багатоквартирними будинками та на ринку доступу до інфраструктури об'єктів доступу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Як вбачається з матеріалів, Рішення №65/13-р/к було надіслано на адресу Авангардівської селищної ради супровідним листом від 31.08.2020р. за вих.№65-02/2052, яке отримано уповноваженою особою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, а також докладна інформація про прийняте рішення розміщена на офіційному веб-сайті Відділення www.amcu.gov.ua.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не оскаржував до господарського суду Рішення №65/13-р/к та станом момент подання до суду даної позовної заяви, встановлений ст. 60 Закону України «Про економічної конкуренції» строк сплинув, таким чином Рішення №65/13-р/к є чинним.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Станом на день розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів спростовуючи позовні вимоги.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання виконати рішення, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до відповідача Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання виконати рішення - задовольнити у повному обсязі.
2. Зобов'язати Авангардівську селищну раду Овідіопольського району Одеської області (67806, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26, код ЄДРПОУ 23211248) виконати п.2 резолютивної частин рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104) від 27.08.2020р. №65/13-р/к по справі №27-02/2019 припинивши порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене п. 1 резолютивної частини цього рішення.
3. Стягнути з Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (67806, Одеська область, Овідіопольский район, смт. Авангард, вул. Добрянського, 26, код ЄДРПОУ 23211248) на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20992104) 2270,00грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повне рішення складено 18 листопада 2021 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова