про відмову у видачі судового наказу
"17" листопада 2021 р.м. ОдесаСправа № 916/3455/21
Суддя Господарського суду Одеської області Щавинська Ю.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський хлібозавод №4" (65078, Одеська обл., місто Одеса, вул. Генерала Петрова, 14, кабінет №1 код ЄДРПОУ 43370789) про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський хлібзавод №4" звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№3566/21 від 12.11.2021) про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 8920,27 грн.
Заяву обґрунтовано невиконанням боржником умов укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський хлібзавод №4" договору про реструктуризацію заборгованості №2021/0419 від 19.04.2021 в частині здійснення платежів.
При цьому заявником зазначено про припинення 08.10.2020 підприємницької діяльності боржником.
З посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 09.10.2019 №127/23144/18, заявник зазначив про юрисдикцію господарського суду при розгляді спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою.
Частиною 1 статті 12 ГПК України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
У п. 16 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Ці приписи законодавства є спеціальними, які підлягають безумовному врахуванню як учасниками справи, так і судом, для цілей визначення порядку правового регулювання при здійсненні стягнення на підставі судового наказу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичної особи, фізичної особи-підприємця та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Як встановлено судом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та не спростовується заявником, 08.10.2020 Фізичною-особою підприємцем Соколовою Ольгою Олександрівною за власним рішення було припинено підприємницьку діяльність, про що внесено відповідний запис.
Таким чином, у даному випадку заява про видачу судового наказу пред'явлена до суб'єкта господарювання (підприємця), який припинив свою господарську діяльність та державну реєстрацію такого припинення проведено у встановленому чинним законодавством України порядку.
У той же час, суд зауважує, що у даному випадку заявник звернувся з заявою, яка розглядається в наказному провадженні, а не у порядку позовного провадження.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Отже, звертаючись із заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу, яка втратила статус фізичної особи-підприємця, заявник не взяв до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно щодо суб'єктів господарювання, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до розглядуваних правовідносин процедури наказного провадження.
За таких обставин, враховуючи припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності, тобто припинення суб'єкта господарювання, суд доходить висновку про відмову ТОВ "Одеський хлібозавод №4" у видачі судового наказу на підставі п.4 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 147-153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський хлібозавод №4" про видачу судового наказу до боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у 10-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Ю.М. Щавинська