"02" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1877/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264)
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б”, код ЄДРПОУ 00131713)
про стягнення 93129,23 грн., -
за участю представників сторін:
від позивача: Малімонов М.І., адвокат, довіреність від 01.09.2021
від відповідача: Оляш О.Ю., адвокат, довіреність №387 від 16.11.2020
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про стягнення 93129,23 грн. заборгованості.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» обґрунтовані переплатою позивачем вартості послуг за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007, з огляду на що позивач просить повернути йому надмірно сплачені кошти.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; судове засідання у справі призначено на 27.07.2021 о 14:15.
У судовому засіданні 27.07.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 08.09.2021 то 15:15. У зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 08.09.2021, судове засідання 08.09.2021 о 15:15 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 20.09.2021 здійснено перехід розгляду справи №916/1877/21 зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи №916/1877/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі №916/1877/21 на 11.10.2021 о 16:00.
13.08.2021 за вх.№21626/21 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнятий судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач просить застосувати щодо вимог позивача положення ст. 257 ЦК України з огляду на пропуск позивачем строків позовної давності та залишити позовні вимоги позивача без задоволення. У поданому відзиві відповідач, зокрема, посилається на наступне:
- відповідач вказує, що належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку особи (клієнта банку), вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій - є банківські виписки з особових рахунків клієнтів банку. Окрім того, банківська виписка з особового рахунку особи, яка є учасником спірної господарської операції, є не лише доказом здійснення оплати, а підтверджує також факт проведення такої операції банком, тобто є доказом дійсності цієї операції. Відповідач зазначає, що до позовної заяви було надано лише акти звірки від 03.05.2019 та від 05.01.2021, які не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують проведення, час, підставу, призначення платежу та інші необхідні ознаки господарських операцій; акт звірки від 05.01.2021 взагалі не підписано з боку позивача. Відповідач вважає, що акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, не є доказом оплати товару, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом;
- як зазначає відповідач, позивач вважає, що саме по собі підписання з боку позивача акту звірки свідчить про визнання АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості та має наслідком переривання строку позовної давності для стягнення такої заборгованості. Відповідач не погоджується з таким висновком позивача з огляду на те, що наданий позивачем акт звірки від 03.05.2019 не є первинним документом та не містить інформації про період виникнення заборгованості, її точний розмір та посилань на первинні документи, які стали підставою для нарахування такої заборгованості; акт звірки від 03.05.2019 носить лише інформативний характер, відносно того що у період до 01.05.2019 за ТОВ «ГОРЯЦ-Т» рахувався «кредит» у розмірі 98963,27 грн. Відповідач вказує, що з листа від 15.02.2021 №101/29/03-821 вбачається, що вказані нарахування утворились ще у період до 24.10.2016 та були списані в силу вимог п.14.1.11 ст. 14 Податкового кодексу України;
- на думку відповідача, позивачем не доведено належними та допустимими доказами свої вимоги про стягнення з АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» заборгованості у розмірі 93129,23 грн., позивачем не наведено, в який період виникла заборгованість, на якій підставі, позивачем не надано первинних документів на підтвердження своїх вимог;
- відповідач посилається на те, що умовами договору не передбачено окреме право ТОВ «ГОРЯЦ-Т» на отримання надмірно сплачених чи помилково сплачених грошових коштів в межах п'ятирічного строку позовної давності. Відповідач посилається на те, що п.2.1 договору передбачено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією. Відповідач вважає, що позивач мав право звернутись з відповідним позовом в межах трирічного, а не п'ятирічного строку. Відповідач зазначає, що позивач самостійно визнає, що припинив користування електричною енергією з 24.10.2016, у останнього було достатньо часу для проведення взаєморозрахунків, однак позивач свої правом не скористувався. Відповідач посилається на те, що позовну заяву було подано 30.06.2021, а отже, на думку відповідача, позивачем пропущено строк позовної давності з приводу стягнення заборгованості.
17.08.2021 за вх.№21940/21 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданій відповіді на відзив позивач посилається на наступне:
- позивач зазначає, що у власному відзиві на позовну заяву АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не заперечує проти існування між ним та ТОВ «ГОРЯЦ-Т» договірних відносин згідно з договором про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007; у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує проти існування боргу перед ТОВ «ГОРЯЦ-Т», встановленого актом звірки розрахунків за договором №1251 від 29.12.2007, та його розміру;
- позивач посилається на те, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у відзиві вказує лише на те, що до позовної заяви не було додано доказів сплати вказаних коштів, а також, що вказана заборгованість була списана та наполягає, що обов'язок доказування наявності боргу повністю лежить на позивачеві як на особі, яка вимагає повернення сплаченого за договором. На думку позивача, заперечуючи проти позову, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зі свого боку має довести факт відсутності сплати ТОВ «ГОРЯЦ-Т» грошових коштів у вказаному розмірі та, відповідно, відсутності такої заборгованості;
- відповідач вказує, що оплати за договором про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 здійснювалися ТОВ «ГОРЯЦ-Т» у безготівковій формі на рахунок відповідача, у зв'язку з чим докази оплати коштів за вказаним договором наявні в АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» як власника рахунку;
- позивач зазначає, що враховуючи обрану відповідачем позицію у справі, яка ґрунтується на твердженні про недоведеність існування боргу в зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів, ТОВ «ГОРЯЦ-Т» разом з відповіддю на відзив надає копії витягів з виписок по рахункам підприємства № НОМЕР_1 в ПАТ «Марфін Банк» та № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» щодо перерахування на рахунок відповідача 16.09.2016 грошових коштів в сумі 60000 грн. та 20.09.2016 грошових коштів в сумі 33847,31 грн. згідно з вказаним договором за активну електроенергію на жовтень 2016 року;
- позивач вважає, що факт визнання АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» наявності заборгованості перед ТОВ «ГОРЯЦ-Т» за договором підтверджується також листом АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» від 15.02.2021 №101/29/03-821;
- позивач зазначає, що враховуючи надання ТОВ «ГОРЯЦ-Т» первинних бухгалтерських документів на підтвердження факту сплати коштів за договором, підписаний з боку відповідача акт звірки від 03.05.2019 є належним доказом на підтвердження вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання ним свого боргу перед позивачем за договором, а отже й на переривання перебігу позовної давності в розумінні ч.ч. 1,3 ст. 264 ЦК України.
11.10.2021 за вх.№26882/21 до суду від відповідача надійшли заперечення, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач посилається на наступне:.
- відповідач вказує, що надані позивачем копії витягів з виписок по рахункам ТОВ «ГОРЯЦ-Т» є суперечливими, нечіткими та відповідно не можуть вважатись належними доказами; з документа «MARFIN BANK» неможливо встановити, що за оплата була проведена 16.09.2016, оскільки з наданого документу вбачається, що призначення платежу у розмірі 60000 грн. значиться як «сплата за активну електроенергію на жовтень 2016 р. згідно рахунку 1251/П від 16.09.2016 р. у т.ч. ПДВ 10000,00». Відповідач зазначає, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем (у позові зазначено, що ТОВ «ГОРЯЦ-Т» не споживає електричну енергію з 24.10.2016), що у жовтні 2016 року ТОВ «ГОРЯЦ-Т» ще споживав електричну енергію. Відповідач вважає, що наданий документ свідчить про оплату фактично спожитої електричної енергії, а не про наявність помилково сплачених коштів;
- відповідач зазначає, що не надає позивач і підставу для сплати вказаних 60000 грн., а саме рахунок 1251/П від 16.09.2016. На думку АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» позивач навмисно не надав такий рахунок, оскільки останній підтверджує, що це була оплата фактично спожитого обсягу електричної енергії. Відповідач вказує, що такий рахунок не може надати і AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», з огляду на те, що з моменту його видачі вже пройшло більше майже 5 років і відповідно останній не було збережено;
- відповідач вважає, що доданий до відповіді на відзив інший документ - «виписка по рахунку», в якому відображена сума 33847,31 грн. також не є допустимим доказом з огляду на наступне: з наданої копії вбачається, що остання створена шляхом накладення одного документу на інший, що ставить під сумнів її достовірність; також надана відповідачу копія є нечіткою та низької якості; відповідно необхідним є дослідження оригіналу такого документу; з наданої виписки призначення платежу вказано як «доплата за активну електроенергію на жовтень 2016 р. згідно рахунку 1251/П від 28.09.2016, у т.ч. НДС 20% - 15641,22 грн.». З огляду на це, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» також вважає, що наданий документ свідчить про оплату фактично спожитої електричної енергії, а не про наявність помилково сплачених коштів;
- відповідач посилається на те, що позивач жодним чином не пояснює у своїй відповіді на відзив, що сума наданих ним копій витягів з виписок по рахункам ТОВ «ГОРЯЦ-Т» не відповідає заявленим позовним вимогам; заявлена сума до стягнення складає 93129,23 грн., а сума відображена в наданих до відповіді на відзив документах складає 93847,31 грн. (60000,00 + 33847,31);
- відповідач зазначає, що з наданих копій витягів з виписок по рахункам ТОВ «ГОРЯЦ-Т» (з врахуванням їх поганої якості, неналежного оформлення та відсутності оригіналів таких документів) оплати зазначених в них сум нібито проводились 16.09.2016 та 01.10.2016, ТОВ «ГОРЯЦ-Т» знав про сплату вказаних сум і у разі, якщо вони були помилково чи надмірно сплачені, мав змогу звернутись з заявою про повернення таких сум починаючи з 16.09.2016 та 01.10.2016 відповідно; доказів направлення відповідної заяви про повернення помилково чи надмірно сплачених коштів позивачем не надано;
- відповідач вважає, що позивач мав право звернутись з відповідним позовом в межах трирічного строку. На думку відповідача враховуючи, що позивач самостійно визнає, що припинив користування електричною енергією з 24.10.2016, у останнього було достатньо часу для проведення взаєморозрахунків, однак позивач свої правом не скористувався. З огляду на те, що позовну заяву було подано 30.06.2021, АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності з приводу стягнення заборгованості;
- відповідач вважає, що посилання позивача на наявність підстав для переривання строку позовної давності є необґрунтованими та такими, що не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи;
- АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазначає, що до позовної заяви було надано лише акт звірки від 03.05.2019 та від 05.01.2021, які не є належними та допустимими доказами, оскільки не підтверджують проведення, час, підставу, призначення та інші необхідні ознаки господарських операцій; акт звірки від 05.01.2021 взагалі не підписано з боку позивача. Таким чином акт звірки розрахунків є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, не є доказом оплати товару, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
У підготовчому засіданні 11.10.2021 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 185 ГПК України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 18.10.2021 о 17:00.
У судовому засіданні 18.10.2021 судом у протокольній формі оголошено перерву до 02.11.2021 об 11:30.
У судовому засіданні 02.11.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.2021 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Справа №916/1877/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з оголошеним загальнодержавним карантином та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:
29.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (постачальник), правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (споживач, позивач) укладений договір про постачання електричної енергії №Кю-1251, відповідно до якого постачальник електричної енергії продає електричку енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з у мовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.
Згідно з п.п. 2.1 - 2.5 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). Постачальник зобов'язується: 2.2.1) виконувати умови цього договору; 2.2.2) постачати споживачу електроенергію, як різновид товару: - в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»); - згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; - із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; - забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; 2.2.3) повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п'ять днів до введення їх у дію. Споживач зобов'язується: 2.3.1) виконувати умови цього договору; 2.3.2) дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; 2.3.3) оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"»; 2.3.4) здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»; 2.3.5) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред'явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії; 2.3.6) обладнати окремі площадки вимірювання з приєднаною потужністю електроустановок 150кВт і більше та середньомісячним обсягом споживання за попередні 12 розрахункових періодів 50 тис.кВтгод і більше засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії та локального устаткування збору і обробки даних в межах періоду, визначеного нормативними документами для встановлення зазначених засобів обліку; 2.3.7) уживати комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню загрози життю або травматизму, пошкодженню обладнання та продукції, негативним екологічним наслідкам тощо, у разі отримання повідомлення про припинення (обмеження) електропостачання згідно з умовами розділу 6 цього договору. Сторони зобов'язуються укласти додатково договори, передбачені чинним законодавством та Правилами користування електричною енергією, у разі обґрунтованої присутності у процесі забезпечення споживача електричною енергією третьої сторони (основного споживача, електропередавальної організації). У разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства), відчуження в будь-якій спосіб займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.
У відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору постачальник електричної енергії має право: 3.1.1) отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим договором; 3.1.2) обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього договору у відповідності до порядку, передбаченого ПКЕЕ; 3.1.3) визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; 3.1.4) вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору; 3.1.5) доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії. Споживач має право: 3.2.1) на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору; 3.2.2) вимагати відшкодування збитків, завданих споживачу внаслідок порушення постачальником умов цього договору; 3.2.3) вимагати поновлення постачання електричної енергії в установленому порядку після усунення порушень, якщо припинення електропостачання відбулося без розірвання цього договору; 3.2.4) одержувати від постачальника плату за використання мереж споживача.
Пунктом 4.1 договору передбачена відповідальність постачальника: 4.1.1) постачальник електричної енергії несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу: - в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами розділу 5 цього договору; - із дотриманням вимог щодо фактичної категорії струмоприймачів споживача та гарантованим рівнем надійності електропостачання; - із дотриманням граничних показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж в точці продажу; 4.1.2) у разі перерви в постачанні електричної енергії споживачу з вини постачальника понад встановлені для струмоприймачів відповідної категорії строки, постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем у розмірі двократної вартості недовипущеної електричної енергії; 4.1.3) у разі відпуску електричної енергії, параметри якості якої перебувають поза межами показників, визначених державними стандартами, постачальник електричної енергії несе відповідальність перед споживачем у розмірі двадцяти п'яти відсотків вартості такої електроенергії; 4.1.4) постачальник електричної енергії не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку. Постачальник не несе відповідальність перед споживачем за порушення вимог пункту 4.1.1 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили або випадку.
Згідно з п.п. 9.1-9.4 договору додатки до цього договору: 1 - Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу»; 2 - Додаток «Графік зняття показів засобів обліку»; 2а - Додаток «Акт про обсяги спожитої електроенергії» (зразок); 5 - Додаток «Порядок розрахунків»; 7 - Додаток «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; 9 - Додаток «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії»; 10 - Додаток «Перелік об'єктів споживача» та однолінійна схема електропостачання споживача - є невід'ємними частинами цього договору. А також повідомлення про встановлення договірних (граничних) величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін. Межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (крім випадків, передбачених пунктами 8.2. і 8.4). Спірні питання та розбіжності щодо виконання у мов цього договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України. Відповідно до ст. 259 ЦК України сторони мають право звернутися до суду за захистом свого права, передбаченого цим договором на протязі п'яти років від дня коли сторона довідалась, або могла довідатись про порушення цього права. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
В матеріалах справи наявний Додаток 2 до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 - Графік зняття показів засобів електричної енергії, відповідно до якого, зокрема:
1) покази засобів обліку, відповідно до додатку «Перелік об'єктів споживача», фіксуються 19 числа кожного місяця о 12 годині;
2) споживач зобов'язаний самостійно здійснити зняття показів розрахункових засобів обліку, оформити «Акт про обсяги спожитої електричну енергію» у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, і в перший день наступного розрахункового періоду надати нарочно постачальнику за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 14/7;
3) у випадку, коли розрахунковий засіб обліку електричної енергії споживача встановлений в підстанції постачальника покази розрахункових засобів обліку знімаються уповноваженим представником постачальника;
4) у випадку ненадання даних про спожиту електроенергію в зазначений строк, визначення використаної електроенергії здійснюється за середньодобовим споживанням за попередній період. Примітка: Період розрахунку за середньодобовим споживанням електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого розрахунок споживаної електроенергії здійснюється постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показів електролічильників без наступного перерахунку;
5) зняття та перестановка розрахункових лічильників, вимірювальних трансформаторів, зміна схеми електропостачання, а також підключення або відключення розрахункових приладів здійснюється тільки з дозволу постачальника. У випадку цих змін без відома постачальника здійснюється перерахунок відповідно до Правил користування електричною енергією;
6) заміри електричної потужності можуть здійснюватися в будь-який робочий день споживача в установлені нормативними документами періоди максимального навантаження енергосистеми України відповідного сезону та оформлюються актом результатів замірів електричної потужності, який складається у відповідності до нормативних документів Міністерства палива та енергетики України;
7) на вимогу постачальника, двічі на рік надавати добовий графік споживання електроенергії і потужності за, встановлений постачальником, характерний режимний день літнього і зимового періоду для усіх об'єктів з потужністю 150 кВа і більше. Примітка: Обмеження споживання електроенергії та потужності в режимні дні не проводиться, за винятком обмежень у випадку несплати платежів за електричну енергію. У разі застосування постачальником обмежень споживача в день зняття добового графіку навантаження при відсутності заборгованості, добовий графік знімається повторно в узгоджений сторонами день.
Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 є Порядок розрахунків, за яким:
1) розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 19 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважати прирівняними. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу постачальника. Примітка: Платіжні доручання або/чи інші платіжні (розрахункові) документи повинні обов'язково містити наступні реквізити: назву товару (активна, реактивна електроенергія) або вид іншого платежу (пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші нарахування), номер і дату договору за яким здійснюються платежі;
2) споживач до 01 числа місяця, що передує розрахунковому здійснює оплату за електроенергії, самостійно авансовим платежем у розмірі 100% вартості договірної величини споживання електричної енергії з додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», або вартості величини очікуваного споживання при значному відхиленні споживання електроенергії в розрахунковому періоді. Розмір суми платежу розраховується споживачем самостійно як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу на очікуваний обсяг споживання електричної енергії, визначених на поточний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричкою енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі, згідно з умовами, цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку. Примітка: У разі відсутності інформації про рівень тарифів на наступний розрахунковий період до дня здійснення попередньої оплати, споживач розраховує, суму платежу за тарифами, що діють у поточному розрахунковому періоді;
3) проводити звіряння розрахунків з оформленням акту звірки на вимогу однієї із сторін, але не рідше одного разу в рік станом на 1 листопада;
4) обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за «Актом про обсяги спожитої електроенергії» за показами розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показів. Акт про обсяги переданої субспоживачу електричної енергії узгоджується з основним споживачем. При відсутності представника постачальника на обумовлену «Графіком зняття показів засобів обліку» дату, споживач самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів обліку, оформлює «Акт про обсяги спожитої електричної енергії» та надає його постачальнику не пізніше наступного робочого дня. Якщо постачальник електричної енергії не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії;
5) розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається на підставі поданого споживачем «Акту про обсяги спожитої електроенергії» як сума добутків рівнів тарифу відповідного класу, який діяв на кінець розрахункового періоду на обсяг спожитої в розрахунковому період електроенергії;
6) у разі наявності у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, при відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, зараховуються постачальником на погашення існуючої заборгованості споживача із найдавнішим терміном її виникнення;
7) у разі несвоєчасної оплати, обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені, а сума боргу повинна бути сплачена з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних. Пеня та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках;
8) у разі укладання графіка погашення заборгованості, перерахування коштів здійснюються споживачем окремими платежами;
9) для забезпечення електропостачання об'єктів екологічної, аварійної броні споживач проводить авансовий платіж (АП), сума якого визначається самостійно споживачем в відповідності з додатком до договору;
10) при несплаті споживачем відповідних платежів, передбачених цим договором, у терміни, встановлені даним додатком постачальник письмово (телефонограмою, факсограмою або наочно) повідомляє споживача про дату і час відключення чи обмеження споживання електроенергії, згідно з затвердженим порядком.
Матеріали справи містять додаток 7 до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 - Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та додаток 10 до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 - Перелік об'єктів споживача.
30.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (постачальник), правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (споживач, позивач) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007, в якій сторони п.9.4 договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 викласти в наступні редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.11.2015. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін».
31.12.2015 між Публічним акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (постачальник), правонаступником якого є відповідач, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (споживач, позивач) укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007, в якій сторони п.9.4 договору про постачання електричної енергії №Кю-1251 від 29.12.2007 викласти в наступні редакції: «Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2016. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але не більше ніж до 12.02.2018. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України. Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів пісня настання таких змін».
У відповідності до наявних в матеріалах справи витягів з виписок по рахункам ТОВ «ГОРЯЦ-Т» № НОМЕР_1 в ПАТ «Марфін Банк» та № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», позивачем було перераховано на рахунок відповідача 16.09.2016 грошові кошти в сумі 60000 грн. та 20.09.2016 грошові кошти в сумі 33847,31 грн. згідно за електроенергію за жовтень 2016 року. У судовому засіданні 11.10.2021 судом було оглянуто оригінали вказаних виписок. Окрім того, суд виходить з того, що оплати згідно виписок були зроблені позивачем на адресу відповідача у вересні місяці 2016 року як оплата за наступний місяць - жовтень 2016 року, що відповідало умовам діючого тоді договору.
В матеріалах справи наявний акт від 03.05.2019 звірки розрахунків за договором №1251 від 29.12.2007, в якому зафіксовано, що заборгованість відповідача станом на 01.05.2019 на користь позивача (споживача) склала 93129,23 грн. Вказаний акт підписано обома сторонами.
Також матеріали справи містять лист ТОВ «ГОРЯЦ-Т» на адресу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 28.12.2020 вих.№46 про звірку розрахунків, в якому ТОВ «ГОРЯЦ-Т» просило скласти та підписати акти звірки розрахунків за спожиту до 01.01.2019 активну та реактивну електроенергію за договором про постачання електричної енергії від 29.12.2007 №1251, укладеним між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ТОВ «ГОРЯЦ-Т».
У відповідь на лист ТОВ «ГОРЯЦ-Т» АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надіслало лист 06.01.2021, в якому зазначено про направлення узгодженого та підписаного акту звірки станом на 01.01.2021. З надісланого акту звірки від 05.01.2021 розрахунків за договором №1251 від 29.12.2007 вбачається, що заборгованість станом на 01.01.2021 на користь відповідача (оператора системи) склала 5834,04 грн. Вказаний акт підписано лише відповідачем.
В матеріалах справи наявний лист ТОВ «ГОРЯЦ-Т» на адресу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 25.01.2021 вих.№26/1, в якому зазначено, що на запит ТОВ «ГОРЯЦ-Т» від 28.12.2020 про звірення розрахунків за спожиту до 01.01.2019 активну та реактивну електроенергію за договором про постачання електричної енергії від 29.12.2007 №1251, Лиманським РЕМ АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надано акт звірки розрахунків від 05.01.2021, який не містить кредиторської заборгованості АТ «ДТЕК Одеські електромережі» перед ТОВ «ГОРЯЦ-Т» за активну електроенергію. В зв'язку викладеним ТОВ «ГОРЯЦ-Т» не погоджується з даними, викладеними у вказаному акті звірення. Для встановлення причин розбіжностей ТОВ «Горяц-Т» просило надати відомості про щомісячні розміри спожитої активної електричної енергії та розміри оплат за вказаним договором починаючи з 01.01.2016 по теперішній час.
Матеріали справи містять відповідь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на лист ТОВ «ГОРЯЦ-Т», в якій зазначено: з 24.10.2016 по теперішній час ТОВ «ГОРЯЦ-Т» не веде розрахунки за споживання електричної енергії та знаходиться в статусі відключений; станом з 01.11.2016 за даним договором рахується кредиторська заборгованість на загальну суму 98963,27 грн.; кредиторська заборгованість з ТОВ «ГОРЯЦ-Т» виникла внаслідок проведення споживачем оплат за електричну енергію на рахунки АТ ДТЕК Одеські електромережі»; частиною першою ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; також відповідно до підпункту 14.1.11 статті 14 Податкового кодексу України, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких сплинув строк позовної давності визнається безнадійною та такою, що підлягає списанню з бухгалтерського обліку; протягом 2017 року, 2018 року, 2019 року, 2020 року зі сторони ТОВ «ГОРЯЦ-Т» звернення на повернення грошей коштів не надходило; враховуючи вищезазначене, кредиторська заборгованість, яка виникла станом з 01.11.2016 року, є такою, що підлягає списанню у зв'язку зі строком позовної давності і тому у жовтні 2020 року дана сума була списана за строком позовної давнини.
Неповернення відповідачем позивачу переплачених (надмірно сплачених) сум стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 93129,23 грн. авансового платежу.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Розглянувши клопотання про застосування до позовних вимог позивача загальної позовної давності при стягненні основного боргу, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
У відповідності до вимог ч.1, п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Вимогами ст. 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до вимог ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачем заявлено суду про застосування позовної давності щодо суми боргу.
Судом встановлено, що відповідачем не здійснено поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок ТОВ «ГОРЯЦ-Т» на суму сплачених 93129,23 грн., а також встановлено, що з 24.10.2016 ТОВ «ГОРЯЦ-Т» не споживає електричну енергію за договором, оскільки об'єкт за адресою м. Южне, вул. Хіміків, 29 з жовтня 2016 року був відключений від електропостачання.
03.05.2019 сторонами підписано акт від 03.05.2019 звірки розрахунків за договором №1251 від 29.12.2007, що свідчить про здійснення відповідачем дій, які свідчать про визнання ним боргу на суму зафіксованого сальдо на користь позивача 93129,23 грн., у зв'язку з чим перебіг строку позовної давності після переривання почався заново.
При наданні оцінці акту від 03.05.2019 звірки розрахунків за договором в якості підстави для переривання строку позовної давності, суд виходить з тобою, що така форма фіксації стану взаєморозрахунків була передбачена сторонами у договорі, додатками до нього, які є його невід'ємною частиною. До того ж, в подальшому, після посилань на фактичне списання відповідачем власності заборгованості перед позивачем, відповідач зафіксував остаточне сальдо через таку ж форму фіксації стану взаєморозрахунків - в іншому акті звірки від 05.01.2021; вказаний акт підписано тим самим представником з боку відповідача, як і попередній акт від 03.05.2019.
Таким чином, з урахуванням подання позивачем позову до суду 01.07.2021 та переривання цього строку 03.05.2019, господарський суд вважає, що строк позовної давності за позовними вимогами позивача не сплинув.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Проаналізувавши наявні матеріали справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що позивачем доведено обставини перерахування ним відповідачу авансового платежу, на який не було надано фактичних послуг, остаточна сума незакритого авансу склала 93129,23 грн., іншого відповідачем не доведено.
Посилання відповідача на недоведення обставин перерахування коштів спростовуються наявними матеріалами справи, зокрема, витягами з виписок по рахункам ТОВ «ГОРЯЦ-Т» № НОМЕР_1 в ПАТ «Марфін Банк» та № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», за якими позивачем було перераховано на рахунок відповідача 16.09.2016 грошові кошти в сумі 60000 грн. та 20.09.2016 грошові кошти в сумі 33847,31 грн. згідно за електроенергію за жовтень 2016 року, оригінали виписок було оглянуті судом у судовому засіданні 11.10.2021; суд, як вже було зазначено вище, також виходить з того, що оплати згідно виписок були зроблені позивачем на адресу відповідача у вересні місяці 2016 року як оплата за наступний місяць - жовтень 2016 року, що відповідало умовам діючого тоді договору.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ «ГОРЯЦ-Т» в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» задовольнити повністю.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 28 “Б”, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРЯЦ-Т» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, буд. 143, код ЄДРПОУ 34443264) 93129 /дев'яносто три тисячі сто двадцять дев'ять/ грн. 23 коп. боргу та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 16 листопада 2021 р.
Суддя Ю.С. Бездоля