Справа № 428/7101/21
Провадження №3/428/1744/2021
01 жовтня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Олійник В.М., за участю секретаря Рудік Ю.Ю.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 362117, 25 липня 2021 року о 22-36 годині в м. Сєвєродонецьку по пр. Космонавтів поблизу буд. 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров'я КНП «Центр психічного здоров'я» м. Лисичанськ у лікаря-нарколога, водій відмовився.
В судове засідання м. не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду на офіційному веб-сайті Сєвєродонецького міського суду Луганської області, про причини неявки не повідомив. Виклик до суду було зроблено через сайті офіційного веб-потралу «Судова влада України». Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Крім того, судом вживались заходи для забезпечення явки в судове засідання ОСОБА_1 шляхом примусового приводу. Проте вказана постанова, органом поліції виконана не була, згідно рапорту інспектора СРПП Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області Варави С., здійснити привід ОСОБА_1 не виявилося можливим, оскільки останній за вказаною ним адресою не проживає, встановити місцезнаходження ОСОБА_1 не виявилося можливим. Крім того, надані письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п. 27) «Трух проти України» (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, та виклик у судове засідання, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.
Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, суд зобов'язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Законом України № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» виключено п.п. 2-4, 7, п.1, п.п. 171 Закону № 2617-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, які вводили до Кримінального Кодексу України ст. 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та нову редакцію ст. 130 КУпАП. Закон набрав чинності 03.07.2020.
Таким чином кримінальна відповідальність, передбачена ст. 286-1 КК України, скасована та повернуто адміністративну відповідальність за вчинення даного правопорушення в редакції КУпАП, що діяла до 30.06.2020.
Подія, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, сталася після 03.07.2020.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння особою, що керує транспортним засобом.
Частина 1 статті 130 передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, з урахуванням суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і яке інкримінується ОСОБА_1 , предметом розгляду даного провадження є встановлення факту відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В підтвердження обставини адміністративного правопорушення суду надано було протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 362117 від 25.07.2021 року, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.07.2021 року на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 302 від 25.07.2021 року, з якого вбачається, що 25.07.2021 о 02-30 годин ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду; відеозаписи події, якими зафіксовано обставини зупинення автомобіля ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , складення відносно останнього протоколу про адміністративне правопорушення через те, що він не зміг здати біологічний матеріал (сечу) для відповідних досліджень; рапорт співробітника УПП ДПП.
Відповідно до п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Хоча законодавчо поняття керування транспортним засобом і не закріплено, однак під керуванням/управлінням транспортним засобом розуміється вчинення технічних дій, пов'язаних з приведенням транспортного засобу в рух, зворушенням з місця, процесом самого руху аж до зупинки, відповідно до призначення і технічними можливостями транспортного засобу.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції (звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя чи неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Під час перегляду у судовому засіданні відеозаписів подій встановлено, що ОСОБА_1 погодився на пропозицію працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. У закладі охорони здоров'я медичний працівник вказав, що необхідно здати біологічний матеріал (сечу) для відповідних досліджень. Після чого ОСОБА_1 в присутності працівника поліції, намагався надати необхідний біологічний матеріал, однак у зв'язку з фізіологічними особливостями організму не зміг. Після чого працівник поліції та медичні працівники запропонували йому попити води та спробувати ще раз. Однак, навіть після вживання води протягом трьох годин, ОСОБА_1 не зміг надати необхідний біологічний матеріал. Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 лікарем не було запропоновано надати інші зразки біологічного середовища, у тому числі слину, змиви з поверхні губ, кров, враховуючи те, що в обстежуваної особи неможливо було взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі. У подальшому лікарем було розцінене це як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та працівниками поліції складено стосовно ОСОБА_1 протокол про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пунктів 4, 7, 8, 12, 13 Розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), метою відповідного огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи не можливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Однак, незважаючи на заяву ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я про те, що він не відмовляється, а не може надати зразки біологічного середовища у вигляді сечі, що повністю узгоджується із відеозаписом події із нагрудних камер поліцейських, ОСОБА_1 лікарем не було запропоновано надати інші зразки біологічного середовища, зокрема, крові, враховуючи те, що в обстежуваної особи неможливо було взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі.
При цьому безпосередньо з наданого суду відеозапису з нагрудних камер поліцейських безсумнівно встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, а стверджував, що не в змозі надати біологічне середовище у вигляді сечі, на що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Надані суду документи, а також відеозапис події не містять відомостей, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, зокрема, що йому було запропоновано відібрати інші зразки біологічного середовища, у тому числі слину, змиви з поверхні губ, кров, у зв'язку з тим, що в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічного середовища у вигляді сечі.
Таким чином, під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння у КНП «Центр психічного здоров'я» м. Лисичанськ не дотримано раніше вказаних положень Інструкції, зокрема, пунктів 12, 13 Розділу ІІІ.
Згідно з вимогами частин 5 та 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З наданих доказів судом встановлено, що водій ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, проїхав до належного медичного закладу із поліцейськими, але там не зміг з фізіологічних причин здати сечу для проведення відповідного дослідження, а інші зразки біологічного середовища у нього лікарем не відбиралися.
Інших доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, суду надано не було.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст. 1 КУпАП)
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Отже, лише при відмови особи яка керувала транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на наведене, суд вважає, зазначені обставини із врахуванням раніше наведених положень Інструкції та аналізу доказів не можуть розцінюватися як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що вказує про відсутність в діях ОСОБА_1 обов'язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За вказаних обставин судом установлено, що докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не є переконливими і достатніми та не відповідають фактичним обставинам справи.
З цих підстав суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 33, 40-1, 130, 221, 247, 276, 277, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд.
Суддя В. М. Олійник