просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про відкриття провадження у справі
18 листопада 2021 року м. Харків Справа № 913/843/21
Провадження №1/913/843/21
Господарський суд Луганської області у складі судді Зюбанової Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Акціонерного товариства “Райффайзен Банк”, м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Павлюченка Сергія Анатолійовича, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 280238 грн. 33 коп.
Так, Акціонерне товариство “Райффайзен Банк” звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до фізичної особи-підприємця Павлюченка Сергія Анатолійовича про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 200 000 грн. 00 коп. та відсотками - 80 238 грн. 33 коп. за кредитним договором № 010/42-00/15 від 23.08.2007.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредитні кошти в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 500 000,00 грн з кінцевим терміном погашення кредиту - 22.08.2017.
Відповідно до п. 3.6 договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній позичальником, з дотриманням вимог п.1.1. договору до зменшення ліміту кредитування.
Позичальник також зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.
25.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов'язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», та фізичною особою-підприємцем Павлюченко Сергієм Анатолійовичем було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № 010/42-00/15 від 23.08.2007, якою було змінено процентну ставку за користування кредитними коштами.
Оскільки, всупереч вимогам розділу 3 договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання, а саме: не здійснював погашення кредитної заборгованості згідно графіку, позивач звернувся до суду.
Розглянувши позовні матеріали, господарський суд дійшов висновку, що позовну заяву оформлено з дотриманням вимог ст. 162 ГПК України, до неї додано усі документи, передбачені ст. 164 ГПК України, а тому немає підстав для її повернення чи відмови у відкритті провадження.
Так, згідно з частинами першої та п'ятою статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, зокрема, ті, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 5 ст. 12 ГПК України), крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 ГПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; категорію та складність справи тощо.
Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення 280238 грн. 33 коп., що за ціною позову не відповідає визначенню законодавцем справи, як малозначної, оскільки ціна позову перевищує 227000 грн. 00 коп., проте вона не більше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1135000 грн. 00 коп., які є критерієм для справ, які не можуть розглядатись у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Як справи, передбачені ч. 2 ст. 247 ГПК України, слід розуміти справи: щодо яких немає підстав для визнання їх малозначними (справами незначної складності) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, які одночасно не належать до переліку справ, що підлягають розгляду виключно у загальному позовному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України.
Зазначені справи за загальним правилом розглядаються у порядку загального позовного провадження, проте суд із врахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України може прийняти рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Таке рішення він приймає лише за наявності клопотання позивача та з урахуванням положень ст.ст. 249, 250 ГПК України.
Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 ГПК України слід розуміти так, що малозначна справа (справа незначної складності) розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України.
Оскільки предметом спору є стягнення боргу за кредитом та відсотками, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження судом задовольняється, проте, п. 8 ч. 3 ст. 247 передбачає врахування судом думки сторін з цього питання, тому відповідачу слід подати заяву із запереченнями (за наявності останніх).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного та приписів ст. 176 ГПК України позовні матеріали є достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з одночасним визначенням строку відповідачу для подання заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до ч. 2 ст. 247 та п. 1 ч. 2 ст. 250 ГПК України.
Щодо особливостей розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, то ст. 252 ГПК України передбачено можливість розгляду справ такої категорії без проведення судового засідання. Так, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що призначення судового засідання та виклик сторін є недоцільними.
Сторонам на протязі 30 днів слід подати відповідні клопотання (у разі необхідності призначення судового засідання), а відповідачу - відзив на позовну заяву.
Керуючись ст. ст. 12, 176, 234, 247, 249, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 913/843/21.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
3. Запропонувати сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності), а відповідачу - відзив на позовну заяву із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України; заяву із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному провадженні (за наявності останніх).
4. Встановити позивачу строк - п'ять днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. ст. 166, 251 Господарського процесуального кодексу України.
5. Встановити відповідачу строк - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень із урахуванням вимог ст. ст. 167, 251 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 18.11.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА