ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.11.2021Справа № 910/7605/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/7605/21
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНТ»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розірвання договору, виселення, стягнення 37 796,89 грн.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача не з'явилися;
від третьої особи Безсмертна С.І. (у порядку самопредставництва).
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі - Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КІНТ» (далі - Товариство) про:
- розірвання договору від 17.09.2018 № 2845 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір);
- виселення Товариства з частини нежитлової споруди (волейбольна площадка) загальною площею 60,0 м. кв., розташованої в м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, острів Долобецький, пляж «Молодіжний» б/н, та передачу цієї частини споруди Підприємству;
- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 20 449,99 грн, заборгованості з відшкодування витрат з компенсації земельного податку - 16 662,74 грн, пені - 97,74 грн та 3% річних - 586,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Товариством взятих на себе зобов'язань за Договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 позовну заяву Підприємства залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у визначених законом порядку та розмірі (доказів доплати судового збору в сумі 2 270 грн).
27.05.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 після усунення позивачем недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 24.06.2021, залучено до участі у справі Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 викликано відповідача у наступне підготовче засідання, призначене на 08.07.2021.
02.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2021 викликано відповідача у наступне підготовче засідання, призначене на 22.07.2021.
21.07.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2021 викликано відповідача у наступне підготовче засідання, призначене на 26.08.2021.
05.08.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про залучення доказів.
У підготовчому засіданні 05.08.2021 суд долучив докази, подані позивачем, поновивши Підприємству процесуальний строк на їх подання.
За результатом підготовчого засідання 26.08.2021, судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу № 910/7605/21 до судового розгляду по суті на 28.09.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 викликано відповідача у наступне судове засідання, призначене на 19.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2021 викликано відповідача у наступне судове засідання, призначене на 04.11.2021.
У судове засідання 04.11.2021 представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Так, ухвали суду надсилалися на адреси учасників процесу, були отримані позивачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак були повернуті поштою без вручення з адреси відповідача, зокрема, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
У судовому засіданні 04.11.2021 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17.09.2018 Департаментом (орендодавець), Підприємством (балансоутримувач) і Товариством (орендар) було укладено Договір, відповідно до умов якого:
- орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від « 13» березня 2018 року № 6/82 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлову споруду), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, о. Долобецький, пляж «Молодіжний», б/н для розміщення суб'єкта господарювання, діяльність якого спрямована на організацію та проведення занять різними видами спорту (сезонно з 01 травня по 31 жовтня календарного року) (пункт 1.1 Договору);
- об'єктом оренди є частина нежитлової споруди (волейбольна площадка) загальною площею 60,0 кв.м згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину Договору (пункт 2.1 Договору);
- вартість об'єкта згідно із затвердженим висновком про вартість майна 824 000 грн без ПДВ (пункт 2.2 Договору);
- орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання-передачі об'єкта (пункт 2.5 Договору);
- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 № 21/4085) та пункту 8 розділу II рішення від 08.02.2018 №21/4085:
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору (додаток 1.1), остання становить без ПДВ: 34 гривні 61 копійка за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку червень 2018 року 2 076,48 грн;
згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною Договору (додаток 1.2) становить без ПДВ: 24 гривні 23 копійки за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку червень 2018 року 1 453,54 грн та застосовується з 17.09.2018 і діє до 31 грудня 2018 року;
об'єкт оренди використовується сезонно з 01 травня по 30 жовтня календарного року. Орендна плата нараховується за період використання об'єкта оренди з 01 травня по 31 жовтня календарного року;
якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендодавця (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розмішується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.2 Договору);
- у разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.3 Договору);
- додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.5 Договору);
- орендна плата сплачується орендарем на рахунок Підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (пункт 3.6 Договору);
- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7 Договору);
- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, компенсацію витрат Підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (пункт 3.9 Договору);
- зобов'язання орендаря зі сплати орендної плати забезпечуються у вигляді авансової орендної плати в розмірі не менше ніж орендна плата за два місяці. Орендар сплачує авансовий платіж протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору. Підприємство-балансоутримувач зараховує авансовий платіж як орендну плату за останні два місяці строку дії договору оренди. Індексація орендної плати в цьому випадку проводиться відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (пункт 3.10 Договору);
- у разі припинення (розірвання) Договору орендар сплачує орендну плату до дня повернення об'єкта за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, Підприємству-балансоутримувачу (пункт 3.11 Договору);
- орендар зобов'язаний: своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі; самостійно сплачувати на підставі договору з Підприємством-балансоутримувачем та/або на підставі виставлених розрахунків, пропорційно орендованій площі, частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньобудинкових мереж та компенсацію витрат Підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою (підпункти 4.2.3 та 4.2.13 пункту 4.2 Договору);
- орендодавець має право відмовитися від Договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу (підпункт 5.1.3 пункту 5.1 Договору);
- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з « 17» вересня 2018 року до 15 вересня 2021 року. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, Договір є укладеним з моменту державної реєстрації (пункт 9.1 Договору);
- одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору, або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою (пункт 9.3 Договору);
- Договір припиняється: у разі ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов Договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, передбачених законом (пункт 9.4 Договору);
- на вимогу однієї зі сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням суду уразі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (пункт 9.6 Договору);
- для продовження дії Договору на новий строк орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії Договору із заявою про продовження Договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта, як передбачено підпунктом 4.2.21 Договору. У разі неотримання орендодавцем заяви орендаря і звіту з незалежної оцінки об'єкта протягом двох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання орендодавець зобов'язаний направити повідомлення про припинення Договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше місяця після закінчення строку дії Договору. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід'ємною частиною Договору (пункт 9.6 Договору).
16.10.2018 позивачем, відповідачем і третьою особою було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна, відповідно до якого Департамент і Підприємство передали Товариству, а останній прийняв у користування об'єкт оренди.
Позивач вказує, що, починаючи з 2020 року щодо розміру орендної плати діяли пільги спричинені коронавірусом і карантинними обмеженнями.
Так, надання пільги здійснювалося на підставі таких рішень Київської міської ради:
- від 21.04.2015 № 415/1280 - 50 % від встановленого обсягу орендної плати;
- від 20.12.2018 № 476/6527 - 70 % від встановленого обсягу орендної плати;
- від 26.03.2020 № 903/9073 - 50 % від встановленого обсягу орендної плати;
- від 30.07. 2020 № 253/9332 - 50 % від встановленого обсягу орендної плати;
- від 08.04.2021 № 569/610 - 1 (одна) гривня орендної плати.
На підставі вказаних рішень Підприємство здійснювало нарахування орендної плати Товариству.
З моменту підписання акту приймання-передачі нерухомого майна було нараховано орендну плату в загальному розмірі 21 376,41 грн.
У свою чергу, відповідачем було сплачено лише 926,42 грн, що підтверджується банківською випискою від 05.12.2018.
Таким чином, заборгованість Товариства перед Підприємством за Договором складає 20 449,99 грн.
Також, під час дії Договору позивачем було нараховано компенсацію земельного податку в загальному розмірі 16 662,74 грн.
Однак, відповідач, порушуючи умови Договору, не здійснив компенсацію земельного податку та грошові кошти у розмірі 16 662,74 грн Підприємству не перерахував.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно зі статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Згідно з частинами першою та п'ятою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем і третьою особою було передано в оренду нерухоме майно, у свою чергу, відповідач за користування нерухомим майном оренду плату та компенсацію за земельний податок у повному розмірі не сплатив, доказів протилежного суду не подано.
Позивач звертався до відповідача з претензіями сплатити заборгованість (від 22.01.2020 № 077/221-222; від 31.08.2020 № 077/221-3148), які були залишені без відповіді та належного реагування.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 20 449,99 грн та заборгованість з компенсації земельного податку у розмірі 16 662,74 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 97,74 грн пені та 586,42 грн 3% річних.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.2 Договору за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь Підприємства-балансоутримувача орендар сплачує на користь Підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних і пені, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні в частині 3% річних, які за розрахунком суду складають 582,43 грн.
Таким чином, з відповідача має бути стягнуто 97,74 грн пені та 582,43 грн 3% річних, а в решті вимог щодо стягнення 3% річних слід відмовити.
Також, позивач просив суд розірвати Договір і виселити відповідача.
Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов Договору, однак станом на день прийняття рішення Договір є таким, що припинив свою дію.
Так, строк дії Договору закінчився 15.09.2021.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з частинами першою та другою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
За змістом зазначених норм вбачається, що розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17 та постанові Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18.
Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання Договору не підлягають задоволенню.
Що ж до виселення, то слід зазначити, що суду не подано доказів того, що після припинення строку дії Договору відповідач виконав свій обов'язок щодо повернення нерухомого майна позивачу.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Згідно з частиною першою статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Враховуючи викладене, у зв'язку із закінченням строку, на який Договір було укладено, зважаючи на те, що у відповідача відсутні правові підстави займати нерухоме майно, позовні вимоги в частині виселення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНТ» (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 3/5; ідентифікаційний код 37729929) з частини нежитлової споруди (волейбольна площадка) загальною площею 60,0 м.кв, розташованої в м. Київ, Дніпровський район, Гідропарк, острів Долобецький, пляж «Молодіжний» б/н, та передати цю частину споруди Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (04119, місто Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3; поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 7; ідентифікаційний код 23505151).
3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «КІНТ» (04053, місто Київ, Вознесенський узвіз, будинок 3/5; ідентифікаційний код 37729929) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (04119, місто Київ, вул. Сім'ї Хохлових, будинок 15, корпус А, офіс 3; поштова адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 7; ідентифікаційний код 23505151) 20 449 (двадцять тисяч чотириста сорок дев'ять) грн 99 коп. боргу; 16 662 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн 74 коп. компенсації земельного податку; 97 (дев'яносто сім) грн 74 коп. пені; 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн 43 коп. 3 % річних і 4 537 (чотири тисячі п'ятсот тридцять сім) грн 48 коп. судового збору.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 18.11.2021.
Суддя О.Г. Удалова