ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.10.2021Справа № 910/2151/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА"
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО"
про стягнення 5 355 504,00 грн.,
за участю представників:
від позивача: Стельмах Ю.М.,
від відповідача: Свіжий О.В.,
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" звернулось до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" про стягнення штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061442 від 07.07.2020, у розмірі 5 355 504,00 грн. з яких: 829 584,00 грн. - пеня, 1 487 640,00 грн. - 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів, 2 975 280,00 грн. - 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно з п.6.2.1. договору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061442 від 07.07.2020 щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 22.03.2021.
22.02.2021 через електронний суд від представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" надійшло клопотання про вступ у справу в якості представника та надання доступу до електронної справи.
19.03.2021 та 22.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" надійшло клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, яке судом було задоволено з огляду на обґрунтованість та поважність причини пропуску цього строку, а також враховуючи необхідність дотримання загальних засад господарського судочинства, зокрема, рівності та змагальності сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 відкладено підготовче засідання у даній справі на 14.04.2021.
31.03.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
06.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
13.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
13.04.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивач надійшла заява про забезпечення позову, в якій сторона просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми 5 355 504,00 грн., що знаходяться на будь-яких виявлених рахунках відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2021 підготовче засідання відкладено на 19.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" про забезпечення позову задоволено та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 5 355 504,00 грн., що знаходяться на будь-яких банківських рахунках ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО", що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову (зазначена ухвала скасована постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 у справі № 910/2151/21).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 підготовче засідання відкладено на 09.06.2021.
25.05.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні з розгляду справи №910/2151/21, призначеному на 09.06.2021, в режимі відеоконференції за допомогою програми EasyCon або в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2021 у задоволенні клопотання представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" про участь у судовому засіданні з розгляду справи №910/2151/21, призначеному на 09.06.2021, в режимі відеоконференції за допомогою програми EasyCon або в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області відмовлено.
07.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
08.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 виправлено описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 28.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 підготовче засідання відкладено на 30.06.2021.
09.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні з розгляду справи №910/2151/21, призначеному на 30.06.2021 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2021 у задоволенні клопотання представника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" про участь у судовому засіданні з розгляду справи №910/2151/21, призначеному на 30.06.2021 в режимі відеоконференції в Господарському суді Хмельницької області відмовлено.
30.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника та пояснення по справі.
30.06.2021 через електронний суд від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2021.
Судове засідання, призначене на 30.08.2021, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Приходько І.В. на лікарняному.
Враховуючи факт того, що судове засідання 30.08.2021 не відбулося, ухвалою від 01.09.2021 суд призначив судове засідання на 07.09.2021.
У судовому засіданні 07.09.2021 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 18.10.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2021 задоволено клопотання ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції, ухвалено провести судове засідання по суті, яке відбудеться 18.10.2021.
18.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.
Представник позивача в судовому засіданні 18.10.2021 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.10.2021 надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,-
Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Суффле Агро Україна» - (покупець, позивач) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЯРОС АГРО» (продавець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (надалі - Товар) №1000061442 від 07.07.2020 року (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується поставити Покупцю Товар в строки, передбачені в цьому Договорі, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його вартість.
Пунктом 1.2. Договору сторонами погоджено об'єм поставки у заліковій вазі 3000 тонн. Під заліковою вагою/кількістю Сторони розуміють залікову вагу Товару, доведеного до якісних характеристик, що передбачені в даному Договорі. Ціна за 1 тонну товару з ПДВ гривні - 4958,8. Загальна вартість Договору з ПДВ гривні -14 876 400,00. Ціна за 1 тонну товару, з ПДВ долари СЩА -184. Загальна вартість Договору з ПДВ долари США - 552 000,00.
Відповідно до п. 3.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010/2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів на цілковито одноособовий вибір Покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов'язаний завчасно повідомляти Продавця у будь - який зручний спосіб (в т.ч. засобами електронного зв'язку) про місце поставки.
За додатковою угодою сторін, поставка також можлива на умовах EXW (елеватор Продавця) у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010 (п. 3.1.1. Договору).
Строк поставки Товару було передбачено п. 3.3. Договору: Продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму Товару у строк до 30.11.2020 року.
Позивач зазначає, що у зв'язку із істотним підвищенням цін на кукурудзу та існуванням ймовірної відмови відповідача від виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач направив на його адресу лист №1 від 26.10.2020 з проханням проаналізувати укладений Договір з точки зору довгострокової та стабільної співпраці, виконання умов Договору належним чином та в установлений в ньому строк, а також, нагадав про наслідки (в тому числі і завдання збитків позивачу), пов'язані з невиконання своїх зобов'язань.
Однак, за твердженням позивача, ні в жовтні, ані на початку листопада 2020 року відповідач не виявив наміру здійснити поставку кукурудзи.
11 листопада 2020 позивач надав відповідачу детальні транспортні інструкції шляхом їх направлення електронною поштою на вказану в реквізитах Договору електронну адресу (t.osadcha@yaros-agro.km.ua) стосовно можливості поставки як автомобільним, так і залізничним транспортом на термінал ТОВ «Транссервіс 2008», в квоту SOUFFLET NEGOCE S.A.S, експортер вантажу ТОВ «Суффле Агро Україна».
Також позивач направив лист вих. №2 від 11.11.2020 з аналогічними інструкціями (додатками) на поштову адресу відповідача, але, як вказує позивач, відповідач все одно не підтвердив свою готовність до здійснення поставки.
Позивач вказує, що листами №68 від 12.112020 року та №70 від 13.11.2020 відповідач поставив під сумнів повноваження адвокатів позивача. У листі №71 від 13.11.2020 відповідач, окрім вищезазначених сумнівів у повноваженнях адвокатів, зазначив про низькі врожаї збору кукурудзи та форс-мажорні обставини у зв'язку із цим, а також пандемією. Разом з цим, відповідач в односторонньому порядку просив розглянути підвищення ціни за Договором, змінити місце поставки та зазначив про стрімке підвищення цін на зернові.
Листом вих. №3 від 17.11.2020 позивач надав відповідачу докази повноважень адвокатів та відмовився, як враховувати форс-мажорні обставини, так і змінювати ціну товару, оскільки одностороння зміна умов не допускається, а підвищення ціни призведе до прямих збитків Позивача. Стосовно зміни місця поставки кукурудзи було зазначено, що Позивач готовий був піти назустріч Відповідачу та розглянути прийняття поставок на інший елеватор виключно за наступних умов: А) Зменшення ціни продажу на додаткові витрати ТОВ «Суффле Агро Україна» із поставки кукурудзи на термінал ТОВ «Транссервіс 2008», в квоту SOUFFLET NEGOCE S.A.S, і при цьому Б) Скорочення строку поставки для можливості забезпечення доставки кукурудзи в порт до 30.11.2020 року.
Листом вих. №75 від 19.11.2020 відповідач звернувся до Позивача з проханням визначити ціну за тонну при поставці кукурудзи ним на іншій елеватор (ПрАТ «Городоцький елеватор Суффле») та, при погодженні ціни обома сторонами, укласти додаткову угоду до Договору.
25.11.2020 року між ТОВ «Суффле Агро Україна» та ТОВ «Ярос Агро» укладено додаткову угоду №1 до Договору №1000061442 відповідно до якої сторонами визначено строки поставки 3000 тонн кукурудзи до 10 грудня 2020 року на умовах EXW відповідно до Інкотермс 2010 на ПрАТ «Городоцький елеватор Суффле» (місцезнаходження: 30002, Хмельницька область, м. Городок, вул. Зелена, буд. 1; Ідентифікаційний код юридичної особи: 00952479) за ціною, що складає еквівалент 160,70 доларів США з 1 тонну, включаючи ПДВ, на підставі курсу долару США до української гривні, відповідно до порядку встановлення курсу та джерел його фіксації як то визначено в Договорі.
Оскільки пролонгований строк поставки так і не було дотримано, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №5 від 11.12.2020 виконати зобов'язання чи сплатити штраф.
Разом з цим, позивач зазначає, що у відповіді вих. №3 від 14.01.2021 на вищевказану вимогу відповідач зазначив про інший договір та правовідносини між сторонами, які жодним чином не стосуються умов Договору. Зокрема, відповідач зазначає про Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю пшениці 3 клас від 11/06/2020 року, а також нібито про порушення прав відповідача позивачем та ПрАТ «Городоцький елеватор Суффле» при визначенні якості пшениці.
За доводами позивача, лист відповідача вих. №3 від 14.01.2021 доводить порушення ним норм законодавства та прав контрагентів.
Позивач вказує, що станом на момент звернення до суду, ТОВ «ЯРОС АГРО» не здійснило поставки (жодної тонни) товару та не сплатило позивачу штрафи та пеню за невиконання умов Договору.
Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо поставки кукурудзи за вказаним договором не виконав, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 892 584,00 грн., 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 1 487 640,00 грн. та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 2 975 280,00 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у своєму відзиві відповідач зазначає, що останній повідомляв позивача про існування форс-мажорних обставин, що ускладнюють виконання зобов'язань за договором, а саме значний неврожай зернових, викликаний вкрай несприятливими погодними умовами впродовж 2019 - 2020 років, що підтверджується довідками Хмельницького обласного центру гідрометеорології. Також відповідач посилається на факт запровадженням постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України карантину. Разом з цим, відповідач вказує, що заявлений до стягнення розмір штрафних санкцій є значним, наявні в матеріалах справи докази свідчать, що відповідач вчиняв дії спрямовані на виконання договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, зважаючи на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за положенням статті 610 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За частинами першою, другою статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Звертаючись до суду з цим позовом про стягнення штрафних санкцій ТОВ "Суффле Агро Україна" послалося на невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених умовами договору, а саме непоставки товару за ним.
Як вже було встановлено судом вище, між сторонами укладено Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061442 від 07.07.2020 року, за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю товар в строки, передбачені в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Строк поставки Товару було передбачено п.3.3. Договору: Продавець зобов'язується здійснити поставку всього об'єму Товару у строк до 30.11.2020 року.
Додатковою угодою №1 від 25.11.2020 до Договору було встановлено альтернативний спосіб виконання Договору шляхом здійснення поставки 3000 тонн кукурудзи за Договором шляхом переоформлення на ПрАТ «Городоцький елеватор Суффле» за ціною, еквівалентною 160,70 доларів США, з ПДВ, за 1 тонну у строк до 10.12.2020 року.
В свою чергу, матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано той факт, що відповідач не здійснив поставку товару відповідно до умов укладеного сторонами договору.
Відповідно до п. 6.2. договору, у разі затримки поставки товару у заліковій вазі продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.
Згідно з положеннями п. 6.2.1. договору, у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. договору, продавець зобов'язується сплатити покупцю штраф у розмірі 10 (десять) % вартості непоставленого товару, що визначається за наступною формулою: BT = (ОП - ОП1) * Ц, де: BT - вартість непоставленого товару, грн, з ПДВ; ОП - об'єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п.1.2., без врахування відхилення, тонн; ОП1 - об'єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн; Ц- Ціна на Товар, що обраховується відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3. договору, грн. з ПДВ, але не може бути менше ніж 3800,00 грн. за одну тонну.
В п. 6.2.2. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 (тридцять) календарних днів після прострочення згідно п. 6.2.1. договору, продавець зобов'язується сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20 (двадцять) % вартості непоставленого товару, що визначається за вищезазначеною формулою.
При перевірці розрахунків штрафних санкцій (пені, 10% штрафу та 20% додаткового штрафу) суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, розмір штрафних санкцій становить: пені - 829 584,00 грн., 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів - 1 487 640,00 грн. та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. договору - 2 975 280,00 грн.
В свою чергу, у відзиві на позов ТОВ "Ярос Агро" просить зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на те, що повідомляв ТОВ "Суффле Агро Україна" про існування форс-мажорних обставин, що ускладнюють виконання зобов'язань за договором, а саме значний неврожай зернових, викликаний вкрай несприятливими погодними умовами впродовж 2019 - 2020 років, на підтвердження чого надав до суду довідку Хмельницького обласного центру гідрометеорології. Крім того, ТОВ "Ярос Агро" посилається на запровадження постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на території України карантину.
Згідно визначення, наданого Торгово-промисловою палатою України в Рішенні "Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)" від 18.12.2014 року № 44(5) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) це надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Перелік обставин непереборної сили (форс-мажору) міститься в п. 3.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Документом, що засвідчує форс-мажорні обставини є Сертифікат встановленої форми, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною Торгово-промисловою палатою, який повинен бути зареєстрований в Реєстрі сертифікатів про форс-мажорні обставини.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даним умов здійснення господарської відповідальності.
Таким чином, сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, що саме через настання цих обставин сторона об'єктивно була позбавлена можливості виконати договірне зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Таким чином, належним доказом підтвердження форс-мажорної обставини є сертифікат торгово-промислової палати.
При цьому суд відмічає, що в пункті 8.3. договору сторони визначили, що виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України.
Натомість відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України ТОВ "Ярос Агро" не надано.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною третьою статті 551 ЦК України.
Водночас зазначені норми чинного законодавства України не містяться переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 року у справі №916/65/18, від 03.07.2019 року у справі №917/791/18, від 22.10.2019 року у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 року у справі №902/855/18, від 27.01.2020 року у справі №916/469/19, від 04.02.2020 року у справі №918/116/19.
Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
У рішенні Конституційного суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що зобов'язання повинні ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Господарський суд об'єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Враховуючи викладені обставини та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення позивачем, а також відсутність доказів понесення позивачем будь-яких збитків, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру 20% додаткового штрафу до 50%, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з ТОВ "Ярос Агро" на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" пені - 829 584,00 грн., 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів - 1 487 640,00 грн. та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. договору - 1 487 640,00 грн. Таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, господарський суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача пені - 829 584,00 грн., 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів - 1 487 640,00 грн. та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. договору - 1 487 640,00 грн.
В іншій частині позов не підлягає задоволенню, враховуючи встановлені у даному рішенні обставини.
Як було роз'яснено у пункті 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд даної справи в сумі 80 332,56 грн.
Зважаючи на період перебування судді Приходько І.В. на лікарняному, повний текст рішення складено та підписано 17.11.2021.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯРОС АГРО" (Україна, 01014, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗВІРИНЕЦЬКА, будинок 63; ідентифікаційний код: 37449845) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА" (Україна, 30068, Хмельницька обл., Славутський р-н, село Крупець, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 43; ідентифікаційний код: 34863309) пеню - 892 584,00 грн., 10% штрафу - 1 487 640,00 грн., 20% штрафу - 1 487 640,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 80 332,56 грн.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.11.2021.
Суддя І.В. Приходько