ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2021Справа № 910/14756/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (м. Київ)
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (м. Київ)
про стягнення 50.007,42 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." про стягнення 50.007,42 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.21. відкрито провадження у справі № 910/14756/21, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
При цьому судом встановлено, що відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі направлено на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 11.10.21. відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/14756/21.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
17.09.20. між позивачем, як страховиком, ТОВ «ВФС Україна», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі - Договір), за умовами якого позивач прийняв під страховий захист причеп (спеціалізований контейнеровоз) марки Wecon PC, д.н.з. НОМЕР_1 .
27.10.20. о 10:40 на автодорозі Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Звенигородка-Умань 186 км + 180 м сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля марки Volvo FN, д.н.з. НОМЕР_2 , який тягнув застрахований спеціалізований контейнеровоз марки Wecon PC, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , у зв'язку з чим вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Тальнівського районного суду Черкаської області.
На підставі страхового акту № UA2020102700008/L01/05 від 17.02.21. на суму 50.007,42 грн та розрахунку до нього, виконуючи свої зобов'язання за Договором, позивач здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 50.007,42 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 51580 від 22.02.21.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина ОСОБА_1 , який керував автомобілем Renault, д.н.з. НОМЕР_3 , встановлена у судовому порядку.
Як вбачається з полісу № 200359672 цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Renault, д.н.з. НОМЕР_3 , станом на дату настання спірної ДТП була застрахована у відповідача.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № 200359672 становить 1.000,00 грн. Ліміт страхової суми за шкоду майну 130.000,00 грн.
Позивач 03.08.21. направив відповідачу вимогу № 5/101/СК від 30.07.21. про сплату 50.007,42 грн страхового відшкодування.
Оскільки страхове відшкодування відповідачем позивачу сплачене не було, то вказане зумовило звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з даним позовом до суду.
Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі (50.007,42 - 1000,00) 49.007,42 грн, а позов задовольняється судом частково.
Суд відмовляє в позові в частині стягнення 1.000,00 грн страхового відшкодування.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда,4, корпус 6А; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, б. 40; ідентифікаційний код 20782312) 49.007 (сорок дев'ять тисяч сім) грн 42 коп. страхового відшкодування, 2.224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) грн 61 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко