ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.11.2021Справа № 910/13760/21
За позовом Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Євтуховського Євгена Сергійовича (м. Київ)
про стягнення 500,00 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Євтуховського Євгена Сергійовича про стягнення 500,00 грн заборгованості за надані послуги за період з 01.10.18. по 31.10.18. з підстав невиконання відповідачем умов Договору № 1/02 від 02.01.19.
Усуваючи недоліки позовної заяви позивач наголосив, що предметом спору є стягнення 500,00 грн за надані проте не оплачені послуги в жовтні 2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.21. відкрито провадження у справі № 910/2479/21 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Означену ухвалу було направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та отримано останнім 12.10.21. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення 0105478340458.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/13760/21, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
02.01.19. між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір № 1/02 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з прибирання території від сміття за адресою: біля тимчасових закладів громадського харчування (кавові машини) на території Куренівського парку у Подільському районі міста Києва.
Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 8.1 з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за ним, але не пізніше 30.04.19.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у третьої особи та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Виконані роботи приймаються шляхом підписання акту виконаних робіт (п. 5.1 Договору).
Роботи вважаються виконаними після підписання Замовником і Виконавцем актів виконаних робіт (п. 2.3 Договору).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору щомісячна вартість послуг з прибирання території становить 500,00 грн на місяць та сплачується Замовником в розмірі 100% від вартості робіт 9послуг) до 05 числа поточного місяця.
Позивач вказує, що ним за Договором були надані відповідачу послуги за жовтень 2018 року на суму 500,00 грн, про що було позивачем підписано акт наданих послуг № ОУ-0002531 від 31.10.18. та направлено відповідачу.
З огляду на вказане, на переконання Виконавця, у Фонду державного майна України виник обов'язок оплатити послуги на суму 500,00 грн по акту № ОУ-0002531 від 31.10.18. за жовтень 2018 року.
Оскільки означені послуги відповідачем оплачені не були, то вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи не подано акт № ОУ-0002531 від 31.10.18. про надання послуг за жовтень 2018 року та доказів його направлення відповідачу.
Позивачем надано лише акт за лютий 2019 року на суму 2.000,00 грн підписаний тільки Виконавцем.
При цьому суд зауважує, що Договір було підписано між сторонами 02 січня 2019 року, в той час як заборгованість пред'явлено до стягнення за жовтень 2018 року, а положення Договору не містять посилання на приписи ст. 631 ЦК України.
Також матеріали справи не містять жодного доказу направлення чи вручення особисто позивачем відповідачу претензії № 077/233-316/14 від 24.03.21.
За викладеного відсутні правові підстави для висновку, що у відповідача виник кореспондуючий отриманню акту обов'язок його підписати чи направити Виконавцю мотивовану відмову від його підписання, як відсутні підстави для висновку про наявність між сторонами в жовтні 2018 року правовідносин з надання послуг з прибирання території від сміття за адресою: біля тимчасових закладів громадського харчування (кавові машини) на території Куренівського парку у Подільському районі міста Києва за Договором.
Такі дії позивача суперечать покладеному на нього обов'язку сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи (п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України) та подавати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 80 ГПК України).
Вказане є підставою для відмови в задоволенні позову.
У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються з підстав відмови в задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко